XVIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Б.-І. Антонич був невеликим на зріст, білявим, з коротко стриженим волоссям, з добродушною і вибачливою посмішкою. Він швидше нагадував звичайного сільського вчителя, ніж поета і глибоко інтелектуальну людину. Однак його твори виходили українською мовою в Чехословаччині, США, у перекладах польською мовою. Богдан-Ігор Антонич народився у с. Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (тепер – територія Польщі) в родині священика Василя. Справжнє прізвище батька було Кіт, яке родина змінила перед народженням єдиного сина. Розвиткові чутливої художньої натури майбутнього поета сприяли казки його неньки, її колискові. Це вона прищепила любов хлопчикові до віршів; пісні простих селянських дівчат, що звучали повсякчас, глибоко западали в душу вразливого підлітка, розбурхували його уяву, творили незвичайний світ краси й добра, в якому він жив маленькою часточкою великого всесвіту [6].

Чільне місце серед талановитих, але недостатньо поцінованих сучасних письменників займає постать прозаїка, публіциста, активного громадського діяча Василя Івановича Захарченка (1936 – 2018) – лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1995), літературних премій ім. Юрія Яновського (1991) та Андрія Головка (1989). Спадщина митця нараховує 10 романів, 9 повістей, понад 150 оповідань, книгу публіцистики та численні щоденники, які потребують сучасної літературно-критичної оцінки.

Speaking is “the process of building and sharing meaning through the use of verbal and non-verbal symbols, in a variety of contexts”. Speaking is a crucial part of second language learning and teaching. Despite its importance, for many years, teaching speaking has been undervalued and English language teachers have continued to teach speaking just as a repetition of drills or memorization of dialogues. However, today’s world requires that the goal of teaching speaking should improve students’ communicative skills, because, only in that way, students can express themselves and learn how to follow the social and cultural rules appropriate in each communicative circumstance.

Юмор таржимаси скрупулез кодсиз комик қисмини оргинал контекст доирасида, уни бошқасига кўчирилиши, кўпинча дастлабкиси билан таққоси йўқлиги, лингвистик ва маданий макон ва ниҳоят унинг янги тил шаклига ўтиши ўз навбатида аслиятдаги илк иборанинг мақсадини муваффақиятли тиклаш лозимлигини кўзда тутади ва ўкувчилар аудиториясининг жавобий таъсирини таъжжублантиришини кўзда тутади. Юмор таржимаси хамма вақт ўзига хос мураккаблиги билан таърифланиб туради ва яна таржимон тарафидан индивидуал ва ижодий йўлни талаб килади. Юмор кўпроқ латифаларга хос хисобланади.

Гендерлингвистика тилшуносликдаги замонавий йўналишлардан бири сифатида талқин қилинади. Ҳозирги давр тилшунослигида гуманитар фанлар қаторида инсоннинг, яъни эркак ва аёлнинг жамиятда тутган ўрни, уларнинг руҳий олами ва тили ижтимоий, маданий ҳусусиятлари билан боғлиқ жараёнларни тадқиқ қилувчи гендерлингвистика фани жадаллик билан ривожланмокда.