ХХХ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами. Конституція України закріплює принцип набуття і реалізації права власності на природні ресурси громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Невідповідність системи фінансового контролю вимогам сьогодення є наслідком низки проблем як законодавчого, так і організаційно-методологічного характеру, які створюють тенденції до збільшення фінансових правопорушень.

Як свідчить історичний розвиток, ідея екологічних прав отримала відповідне закріплення у міжнародно-правових документах, а згодом у національних нормативно-правових актах (законі «Про охорону навколишнього природного середовища» 1991 р., ст. 50 Конституції України).

Навколишнє природне середовище є умовою і засобом існування людини, просторовими межами здійснення публічної влади, матеріальною базою людської життєдіяльності. У його рамках реалізуються форми взаємодії суспільства та природи, насамперед, споживання природи, людиною, використання її для задоволення своїх потреб (економічна форма) та охорона навколишнього природного середовища з метою збереження людини як біологічного й соціального організму, його природного середовища (екологічна форма).

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави (ст. 16 Конституції України).

Однією з фундаментальних інститутів права та значимою економічною категорією є право власності. Як зазначає цивільне законодавство, поняттям права власності у загальному трактуванні слід розуміти право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Екологічне управління – вид діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, по реалізації екологічної політики держави, що спрямована на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля, екологічної безпеки, дотримання екологічного законодавства, попередження екологічних правопорушень та захист екологічних прав.