ХХХ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Вирощування телят і молодняку в постнатальний період спрямовано на формування продуктивності і реалізацію тваринами генетичного потенціалу. Тому важливо мати уявлення про рівень продуктивності дорослих тварин, ступінь впливу генотипу на її формування та повторюваність результатів оцінювання селекційних ознак. Основною ознакою продуктивності для корів української чорно-рябої молочної породи є молочна. Молочна продуктивність пов’язана генотипом тварин, умовами їх вирощування і використання та впливом інших факторів, одним з яких є вік. Відомо про наявність вікової мінливості корів за надоєм. Вікова різниця між коровами за молочною продуктивністю обумовлена тим, що молоді тварини не встигають досягнути максимального рівня розвитку, поступаються повновіковим за живою масою і промірами, здатні споживати менше кормів, а частину поживних речовин витрачають на продовження росту. Після досягнення повного розвитку тварин, молочна продуктивність зазвичай поступово знижується.

Одним із напрямків сучасного грибівництва є розширення асортименту грибної продукції. В основному в Україні вирощують печериці та гливу звичайну. Розширити асортимент грибів можна за рахунок введення у культуру різних видів роду Pleurotus (Глива). Одним із таких перспективних видів грибів є глива рожева (Pleurotus djamor).

Дія лікарських рослин і їх лікувальні властивості забезпечуються різноманітністю хімічної структури, біологічною і фармакологічною активністю та терапевтичним призначенням складових (діючих речовин), що містяться в цих рослинах. Найважливішими з них є алкалоїди, глікозиди, ефірні та жирні олії, фітонциди, дубильні речовини, флавоноїди, феноли, смоли, слизи, білки, амінокислоти, органічні кислоти, вітаміни й провітаміни, мікроелементи та ін.

Вступ. Індустріалізацію птахівництва у нашій країні, як загальновідомо, розпочато з 1964 року за рішенням уряду. Цей процес торкнувся багатьох питань, у тому числі і застосування кліткових технологій виробництва харчових яєць. Це забезпечувало збільшення продуктивності праці, суттєве покращення санітарного стану птиці та довкілля, механізацію та автоматизацію основних технологічних процесів з годівлі, напування, видалення посліду, збиранням яєць, тощо. Перші кліткові батареї були 1-ярусні. Згодом, за їх заміни на 3-ярусні, підприємства мали можливість збільшити обсяги виробництва харчових яєць втричі без будівництва нових ферм. У наш час деякі з них ці обсяги збільшують ще в 2–5 разів завдяки застосуванню 6–15-ярусного кліткового устаткування. Поголів'я несучок у такому пташнику, залежно від його габаритів, може сягати за 400 тисяч, тоді як до індустріалізації звичайно не перевищувало 2–5 тисяч. Цей гігантизм унеможливлює дотримання окремих вимог ветеринарно-санітарних правил [1], у тому числі й щодо заповнення пташника одновіковою партією птиці. Суттєво ускладняється процес щоденного огляду курей на предмет видалення хворих і мертвих особин із кліток таких височезних батарей, їх мийки та дезінфекції за 2–3 тижні профілактичного періоду.

За даними ВООЗ майже у третини з 50 млн людей, які щороку помирають в світі, причиною смерті є інфекційні та паразитарні захворювання. У людини зареєстровано паразитування понад 250 видів гельмінтів, 30 з яких поширені на території України.  На сьогодніпаразитарнізахворюваннязалишаються одними з найпоширеніших у світі. 89% усіхпаразитарнихзахворюваньприпадає на долю гельмінтозів. Але не слідзабувати про інфекційніхвороби.

На сьогоднішній день куряче м'ясо залишається найдоступнішим і якісним джерелом тваринного білка, амінокислот, важливих для організму. У ньому майже немає насичених жирів, але дуже багато вітамінів групи В, вітаміну С, А, РР, цинку, фосфору, магнію, заліза.