ХХХ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Життя в інформаційному суспільстві неможливо уявити без потужного впливу медіа-технологій. Сучасні діти та молодь - це частина покоління, яке виростає в інформаційному суспільстві, тому використання сучасних комунікаційних технологій належить їм з дитинства. Сучасні покоління дітей та підлітків абсолютно природно знайомі з сучасними інформаційними та комунікаційними засобами, і вони справляються з ними стихійно та без проблем.

Унікальність і значущість сфери дозвілля доведені досвідом багатьох поколінь. Дозвілля – ефективна форма організації вільного часу дітей і молоді; багатофакторний плацдарм для соціально-культурної, просвітницько-духовної, розважально-пізнавальної діяльності активної особистості; дієвий освітньо-просвітницький механізм засвоєння (поглиблення, розширення, удосконалення) знань, умінь, навичок; невичерпне джерело формування творчих здібностей і розвитку професійних якостей майбутнього фахівця.

Різноманітні аспекти компетентності фахівців різних професій досліджено у працях Т. Бабкіна, В. Заболотного, Н. Масюкової, Л. Мітіної, П. Самойленка, О. Сергєєва, І. Сігова, О. Смірнової, В. Стрельнікова, М. Чошанова, В. Шарко та ін. Проте питанню формування інтегральної компетентності майбутніх фахівців-металургів у цих працях не приділено належної уваги.

Реформування системи освіти в Україні актуалізувало чимало нових аспектів підготовки спеціалістів у вищих педагогічних закладах. Освітнє сьогодення висуває сучасні вимоги до формування професійної компетентності майбутніх вихователів, музичних керівників дошкільних освітніх закладів.

Організація виховного процесу у закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" і спрямована на реалізацію основних завдань дошкільного навчального закладу, в якому і зазначено про методичну роботу.

Постановка проблеми: Однією з актуальних проблем сучасного суспільства України є реформування системи освіти до світових стандартів, що відповідають сучасному стану науково-технічного прогресу та інформатизації всіх сфер життєдіяльності. Це передбачає принципово нові функції освіти і забезпечення педагогічними працівниками відповідності освіти запитам і вимогам сучасного інформаційного суспільства. При цьому значно підвищує вимоги до рівня підготовки педагогів, їх особистісних і професійних якостей. Компетентнісний підхід до навчання педагогічних працівників, в основу якого покладено новий погляд на формування та розвиток особистості педагога, сприяє створювати такий педагогічний потенціал, що спроможний вести ефективне навчання в умовах швидких соціально-економічних змін, формувати та розвивати сучасні професійні компетентності педагогів [4].

На сьогодні в Україні якість професійної освіти набуває великого значення, відбувається посилення конкуренції на ринку послуг, актуальність проблеми розвитку професійної компетентності студентів зростає. Виникає потреба в підготовці нового покоління майбутніх фахівців, які можуть постійно навчатися новому, адаптуватися до особливостей середовища, працювати за умов, коли інформація оновлюється з небаченою раніше швидкістю. У цих умовах людина виступає активним суб'єктом на ринку праці, має можливість вільно розпоряджатися своїм головним капіталом - своєю кваліфікацією, а це можливо організувати лише за допомогою використання інноваційних засобів навчання у ЗВО, вже тоді студент поринає в атмосферу своєї майбутньої професії та пізнає її всю її багатогранність.

Інформаційні та комунікаційні технології на основі систем телекомунікації у всьому світі визнані ключовими технологіями ХХІ століття, що на найближчі десятиріччя будуть основними двигунами НТП. Інформатизація освіти є частиною цього глобального процесу. Актуальною проблемою сьогодення є розробка таких освітніх технологій, які здатні модернізувати традиційні форми навчання з метою підвищення рівня навчального процесу.

Серед основних сучасних напрямків модернізації системи освіти, що окреслені Законами України «Про вищу освіту», «Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки» виокремлюється запровадження ефективних сучасних технологій та новітніх досягнень і, зокрема, засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Перехід педагогічної школи до ступеневої системи освіти передбачає розробку змісту, форм і методів педагогічної підготовки магістрів як фахівців найвищого кваліфікаційного рівня, котрі в майбутньому поновлять склад науковців з різних галузей науки та викладацький корпус вищих навчальних закладів, спеціалізованих середніх навчальних закладів із поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, коледжів.

Вже майже тридцять років як Україна здобула незалежність і намагаючись побудувати сильну демократичну державу весь час перебуває у стані трансформаційних змін. Як відомо, такі явища як глобалізація, інформатизація не обходять жодну країну, в тому числі, і нашу, і вимагають певних змін, без яких не можливо сучасній державі займати пристойне місце у світі, а своїм громадянам забезпечити гідний рівень життя. Особливе місце для забезпечення потрібного розвитку в державі належить саме освітній сфері оскільки саме освітня сфера готує фахівців для всіх інших галузей країни і формує світоглядні основи нових поколінь. Отже, освітня сфера (як і всі інші сфери), долаючи внутрішні проблеми, які виникли за рахунок руйнування радянської освітньої системи, намагається водночас потрапити в русло глобальних цивілізаційних змін, що паралельно мають місце у світі. У цьому контексті можна зазначити, що переосмислюючи власний досвід та вивчаючи практику функціонування освітніх систем інших країн світу, Україна прагне вивести власну освітню систему зі стану кризи, що не можливо без пошуку механізмів ефективного університетського врядування [8].

Постановка проблеми. Формування активної життєвої позиції у студентів здійснюється шляхом цілеспрямованого створення і розвитку складної цілісної (соціокультурної) динамічної системи професійної підготовки, що містить: створення сприятливих умов для розвитку громадянськості майбутнього фахівця, сприяє придбанню соціальної зрілості і громадянського досвіду; формування професійної позиції і становлення свідомої активної особистості студента, що є суб’єктом і головним елементом даної системи. Формування активної життєвої позиції у студентів містить: комплекс виховних завдань, пов’язаних з формуванням громадянського світогляду та патріотичних почуттів; активної громадянської позиції; морально-психологічних якостей громадянина і патріота, необхідних при виконанні професійних обов’язків.