ХX Международная научно-практическая интернет-конференция

Ma`lumki har bir tirik organizm ma`danli moddalarga muxtoj hisoblanadi. Mineral moddalarning fiziologik ahamiyati juda katta. Ular oqsillar, skelet suyaklari, fermentlar, gormonlar tarkibiga kiradi. Organizmdagi mineral moddalarning umumiy miqdori, tana og’irligining 4,5 % ini tashkil etadi, ularning 5/6 qismi suyaklar tarkibida bo’ladi. Mineral moddalar organizmdagi barcha funksiyalarni mo’tadil bajaralishini ta’min etadi. Mineral moddalarning ionlari to’qima va qonning osmotik bosimini, ishqor-kislota muvozanatini va faol reaksiyasini doimiyligini ta’min etadi. Ular asab tizimi faoliyati, qon ivishi, so’rilish, gazlar almashinuvi, sekretsiya va ayiruv jarayonlari uchun juda zarur [2]. Ana shunday zaruriy ma`danli moddalardan biri yod hisoblanadi. Bu elementning yetishmasligi moddalar almashinuvining buzilishiga, qalqonsimon bez faoliyatining buzilishiga, odam organizmining jismonan va aqlan zaiflashishiga olib keladi. Yod ayniqsa T4 (tiroksin) sintezlanishi uchun o`ta muhimdir. Bugungi kunda dunyo xalqlari orasida tireotoksikoz, gipoterioz kabi yod almashinuvining buzilishlari bilan bog`liq kasalliklar yil sayin ko`payib bormoqda. Buning sabablaridan asosiysi tuproqda, suvda, oziq-ovqat mahsulotlari tarkibida yod yetishmasligidir. Ayrim mualliflarning ilmiy-asoslangan ma`lumotlariga qaraganda [1] odam bir kecha-kunduzda 100-200 mkg yod qabul qilishi zarur. Har bir inson shu bois, yodga boy bo`lgan mahsulotlardan xabardor bo`lmog`i zarur. Bunday mahsulotlarga baliq, tuxum, go`sht, sholg`om, loviya, ko`katlar shular jumlasidandir.

В первые сведения о листериозе появились в конце прошлого столетия, когда в 1892 г. lucet во Франции описал септическую болезнь кроликов, которая была вызвана грамположительной палочкой. В 1991 г. шведский ученый G.Hulphers из некротического узла печени, павшего кролика выделил аналогичного микроба. В 1918 году L.Dumont, L.Cotoni обнаружили в церебральной жидкости больного менингитом человека аналогичных бактерий. В дальнейшем эти культуры были идентифицированы как листерии. Систематическое изучение листериозной инфекции начинается с 1926 года, после сообщений Murrau E., R. Webb, M.Smann, которые наблюдали в питомнике Кембриджского университета своеобразное заболевание морских свинок и кроликов в виде судорог и конвульсий. Они выделили микроб, который при экспериментальном заражении кроликов вызвал изменения крови с выраженным моноцитозом.

Антагонізм є одним із основних типів симбіотичних відносин між організмами, в результаті яких один із учасників взаємодій (антагоніст), отримує селективну перевагу в боротьбі за виживання за рахунок конкурентних властивостей: продукції антибіотичних речовин, високих ростових і адаптаційних можливостей [17]. Як форма конкурентних взаємовідносин антагонізм може виникати [9]: • при спільному розвитку мікроорганізмів різних видів, які потребують одних і тих же поживних речовин. Клітини, які активно розмножуються, першими поглинають поживні речовини і займають простір. Наприклад, представники роду Pseudomonas, які виробляють флуоресцентні пігменти, за рахунок синтезу сидерофорів поглинають іони заліза, тим самим обмежуючи ріст інших бактерій [11]; • при утворенні мікроорганізмами речовин (органічних кислот, спиртів та ін.), які змінюють середовище, роблячи його непридатним для розвитку інших. Характерним прикладом є взаємовідносини між молочнокислими і гнильними бактеріями в молоці;