31 июля, 2019
Розрізняючи продуктивну і непродуктивну критику, Карл Ясперс зокрема зазначає: «Ніхто не засвоїв Канта, при цьому не суперечачи йому в істотних моментах. Ніхто не зрозумів його, не вносячи правок до його положень. Хоча розуміння Канта й означає в глибині ні з чим не порівнюване єднання, але на передньому плані воно означає критичне обговорення. Така критика здійснюється, коли припускається, що в цілому Кант вступив на істинний новий шлях. Критик повторив у собі здійснену Кантом революцію способу думки, став внаслідок цього іншою людиною і запитує тепер, як він повинен розуміти кожне положення з витоку, якого він досяг завдяки самому Канту стрибком способу думки» [1, с. 356–357].