XVIII Международная научно-практическая интернет-конференция

За сучасних умов, коли людство наближається до усвідомлення глибинної суті вислову, проте що «саме краса врятує світ», активізувався інтерес до наукового пізнання мови дизайну у будь-якому об’єкті оточуючої дійсності (Є. Антонович, О. Вродецький, Е. Голдбріх, С. Ейзенштейн, Н. Тарабукін та ін.). Науковці здебільшого єдині у визнанні конструктивним осмислення контекстності єдиної знакової системи більшості візуальних і дидактичних комунікаційних процесів, адже ж йдеться про дієвий засіб «духовної наоновленості» особистості. Як зауважують фахівці, «розмаїття наукових підходів до вивчення мистецтва не лише виправдане, але й необхідне…, адже ж плідність…, зумовлюється взаємним співвідношенням, як виразом теоретично обґрунтованого «поділу праці» між науками, що вивчають мистецтво. А цей поділ праці детермінується будовою пізнаваного ними спільно об’єкта, що може бути виявлено лише при його цілісному розгляді…» [2, с.51 – 52]. До того ж визнано, що призначення мистецтвознавця є особливим, оскільки саме він має розглядати у художньому творі, як предметі, один із художнього цілого[3, с. 180].

Підготовка кадрів, покликаних здійснити естетичне виховання і освіту школярів, є найважливішою проблемою сучасної школи. Сьогодні школі потрібен учитель, який володіє не тільки необхідним багажем знань, але і творчою індивідуальністю. На сучасному етапі перед професійною педагогічною освітою стає завдання підготовки такого фахівця для школи, який здатний до самостійності мислення, що забезпечує художньо - оцінну роботу з добору репертуару, найбільш відповідного для художньо - образного розвитку школярів. Як свідчить практика, багато студентів не мають належного рівня сформованості музичного мислення. Незважаючи на це, в процесі професійного навчання завдання формування музичного мислення не ставиться, так як воно вирішується паралельно з оволодінням навичками виконавської підготовки, з формуванням художньої компетентності. Питанням теорії музичного мислення приділяли велику увагу представники теоретичного музикознавства як у нас в країні, так і за кордоном. В тій чи іншій мірі, ці питання підіймалися у працях Б. В. Асафьєва, М. Г. Арановського, М. Ш. Бонфельда, К. Н. Ігумнова, 0. А. Кремльова. С. Г. Кузанова, Л. А. Мазеля, В. В. Медушевського, В. Ю. Озерова, А. Н. Сохора, Г. О. Н. Поліна, Ю. Н. Холопова, Б. Л. Яворського та інших. Особливо потрібно відзначити дослідження B. Г. Ражнікова та Г. Л. Ержемського, де розглядаються найважливіші питання психології творчого процесу диригента. Однак цілісної концепції формування музичного мислення, поки немає.

Актуальність теми дослідження. Одним із пріоритетних напрямів політики нашої держави є створення ефективного та комфортного освітнього середовища. Навчальні аудиторії не завжди бувають цікавими, що ніяк не сприяє розвитку творчих здібностей у дітей і молоді. Зацікавленість учнів / студентів більшою мірою залежить від дизайну та атмосфери, яка панує в аудиторіях. Саме тому, актуальним є розгляд особливостей дизайну освітніх закладів України, а саме аудиторій у яких навчаються студенти / школярі.