X Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Проблема організації навчання у вищих навчальних закладах залишалася актуальною на всіх етапах розвитку та становлення суспільства. Актуальною вона є і нині, адже привертає увагу сучасних викладачів-практиків та науковців-методистів, зокрема В.М. Нагаєва (розробив теоретичні та методичні засади методики викладання у вищій школі); Я.Я. Болюбаша (розробляв теоретичні основи організації навчального процесу у вищих закладах освіти); та інших дослідників.

Поняття картини світу є одним із фундаментальних понять, які віддзеркалюють буття людини та її стосунки з навколишнім світом. Термін «картина світу» виник в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., коли, одним із перших, його почав використовувати Г. Герц стосовно фізичної картини світу як сукупності внутрішніх образів зовнішніх предметів. А. Гуревич у подальших дослідженнях вживає поняття картини світу, моделі світу, бачення світу як синонімічні терміни.

Питання формування англомовної професійної комунікативної компетенції в курсі вивчення англійської мови в немовному, зокрема юридичному, університеті є актуальним у сучасній методиці викладання. Комунікація в методиці викладання англійської мови як іноземної є наріжним каменем, що намічає орієнтири навчання. Компетентнісна парадигма визначає будову і зміст навчання (T. Dudley-Evans, T. Hutchinson, M. Hewings, С. Фоломкіна, Г. Гринюк, Ф. Бацевич, О. Бігич та ін.). Лінгводидактичні розвідки відзначають, що комунікативність курсу іноземної мови, спрямованість на досягнення іншомовної комунікативної компетенції вимагає активного залучення всіх видів мовленнєвої діяльності (H. D. Brown, R. Lado, Н. Ф. Бориско, В. О. Калінін, О. Я. Коваленко, О. В. Цвєтаєва та ін.).

Vocabulary describes that area of language learning that is concerned with word knowledge. Vocabulary learning is a major goal in most teaching programmes. It is now generally agreed that, in terms of goals, learners need a receptive vocabulary of around 3000 high-frequency words, in order to achieve independent user status. This will give them around ninety per cent coverage of normal text. For the productive vocabulary, especially for speaking, they may only need half this number. One should focus on the vocabulary that you need, and make sure that it’s universally useful. This vocabulary makes up the core of what I term basic fluency; the terms that relate to everyday life and conversations, such as the following verbs: to go, to walk, to sleep, to want — and nouns like name, house, car, city, hand, bed.

Impoliteness studies appeared as a new development in Linguistic Pragmatics, Interactional Sociolinguistics and Communication Studies, involving an explosion of interdisciplinary and international research in the last twenty years, on how people deal with negativity in discourses. Research into impoliteness is crucial, since it is of great interpersonal value, as it is engaged in aggression, bullying and harassment, involving heavy emotional consequences [3]. Besides, impoliteness is an important aspect of social life. For example, Culpeper argues that conflictive talk has been found to play a central role in many discourses, in particular army training discourse (Culpeper, 1996; Bousfied, 2008), courtroom discourse (Lakoff, 1989; Penman, 1990), family discourse (Vuchinich, 1990), adolescent discourse (Labov, 1972; Goodwin and Goodwin, 1990), doctor-patient discourse (Mehan, 1990), therapeutic discourse (Labov and Fanshel, 1977; Lakoff, 1989), ‘workplace’ discourse (Andersson and Pearson, 1999), parliamentary discourse (Harris, 2001), ‘everyday conversation’ (Beebe, 1995), radio talk shows (Hutchby, 1996), fictional texts (Culpeper, 1998; Tannen, 1990) and exploitative talk-shows (Culpeper 2005) [3]. Accordingly, we will investigate the genre of ‘exploitative talk-shows’ defined by Culpeper.

Розвиток будь-якої мовної системи безумовно ґрунтується на її історії, яка зберігає у собі численні таємниці та дає відповіді на певні запитання. Інтерес до вивчення топоніміки, зокрема гідронімії(від грецьких слів ώχεανός – «океан», όνυμα, όνομα – «ім’я, назва»), безперечно зумовлений тим, що цей пласт лексики належить до найстаріших, зокрема серед інших онімів, таких як антропоніми, ойконіми, ороніми. За даними археології, з давніх часів стародавні люди селилися поблизу джерел води, тому саме вони першими отримували найменування. Ці назви зберігаються століттями, відповідно мають дуже високу лінгвоісторичну цінність. Аналіз гідронімів дозволяє простежити етнічні та міграційні процеси на прилеглій території, шляхи заселення і напрямки міграції народів, виявити контакти і системні зв’язки між різними етносами та історичну зміну одного етносу іншим, відтворити події, етнолінгвістичні минуле, уявити етнокультурний фон.До ключових проблем у вивченні гідронімів належить те, що не завжди можливо визначити період виникнення та джерело назви окремої ріки чи водойми.