ХХХVІІI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Воспитательная работа носит многоаспектный, комплексный, интегративный характер и может рассматриваться с различных сторон. В рамках данной статьи планируется выделить основные роли преподавателя вуза в отношении к студентам и проблемы воспитательного процесса. В изменившихся условиях развития высшей школы в Казахстане деятельность преподавателя в современном вузе наполняется новым содержанием, появляются новые роли, такие как академический консультант (лицо из числа наиболее квалифицированных преподавателей, организующее учебный процесс конкретного студента, содействующее студенту в выборе и реализации индивидуальной образовательной траектории и обеспечивающее оптимальную результативность процесса обучения), тьютор (преподаватель-консультант, наставник, куратор ученика, помогающий ему в организации своего образования), куратор образовательной программы.

Вопросы совершенствования языковой личности школьников, повышения уровня их речевой компетенции в целом относятся к числу основных, стоящих перед методической наукой и школьной практикой, так как хорошее знание языка, умение пользоваться его стилистическим многообразием являются самой надёжной и лучшей рекомендацией для каждого человека в его общественной жизни и творческой деятельности.

Одним із наріжних завдань системи сучасної вищої освіти є її перехід до творчих, проблемних методів навчання і виховання, які забезпечують формування компетентного фахівця. Метою професійної підготовки будь-якого спеціаліста має бути формування фахово-компетентної, творчої особистості. З’ясовано, що оскільки професійна компетентність сучасного фахівця виходить за рамки, окреслені особливостями його фаху, то виявляється потреба у формуванні спеціаліста взагалі, що характеризується уніфікованим набором загально-професійних та життєвих якостей, на базі яких отримують становлення інші більш специфічні та вузькопрофесійні аспекти людини. Тому процес формування компетентного спеціаліста входить у контекст формування особистості. Відповідно, цей процес у своїх суттєвих рисах має бути особистісно центрованим та орієнтуватися на три сфери реалізації цієї особистості: сфера суб’єкта; сфера взаємодії людини з іншими людьми; сфера діяльності людини.

В останні роки освітній процес зазнав дуже важливих змін. Останнє з них було – введення інклюзивної освіти в заклади загальної середньої освіти. Роль фахівців, які б надавали індивідуальну допомогу та підтримку учневі із ООП, дуже зросла. На перший план під час підготовки та перепідготовки фахівців за обраними педагогічними спеціальностями вийшли нові та сучасні професії. Одна з них – це тьютор або асистент учителя в класі з інклюзивним навчанням [1, с. 123]. Міжнародна практика більше послуговується поняттям «тьютор». Розглянемо з цієї точки зору. За останніми даними, поняття тьютор трактується як фахівець, який супроводжує учня або студента у процесі індивідуального навчання. Однак місія тьютора набагато вища та масштабніша, аніж проста допомога у навчанні [4, с. 25].

Вимоги до вищої освіти підвищуються з року в рік, рівень комп’ютерної грамотності студентів прогресує, тому перед викладачем іноземної мови постає проблема давати знання таким чином, щоб мотивація до вивчення мови не зникла. Якщо раніше методика навчання іноземної мови не передбачала емоційного контенту навчання, то зараз все більше наукових досліджень присвячується емоційній складовій. Факт, що емоційна діяльність впливає на успішність життєдіяльності людини підтверджений багатьма науковими розробками, тож розгляд заняття з іноземної мови з цієї точки зору нам видається доречним. Таке поняття, як емоційний інтелект, варто розглянути з дидактичної точки зору. Необхідно зазначити, що це поняття в науковому сенсі цього слова вперше з’явилось ще у 1893 році в наукових розробках видатного вченого Г.Гарднера, який класифікував підвиди інтелекту, серед яких був і емоційний інтелект. Він визначає його як здатність особистості оцінювати і розуміти свої власні почуття[1]. В 1990 році вченими Дж.Майер, П.Саловей, Д.Карузо була представлена чотирикомпонентна модель емоційного інтелекту. Згідно цієї «моделі здібностей», емоційний інтелект складається з наступних здібностей: сприйняття емоцій інших людей та власні;

Обязательным элементом оснащения образовательного являются средства обучения, которые вместе с содержанием образования составляют его информационно-предметную среду и одну из главных компонентов дидактической системы. Средства обучения - это орудия деятельности учителя и учеников, применяемые ими в совместном общении на уроке. Орудия познавательной деятельности увеличивают ее эффективность, поскольку служат средством достижения целей уроков и других форм образовательной деятельности. Изготовление учениками и учителем средств обучения (моделей, плакатов, приборов, а также теоретических идеализации, мысленных экспериментов и т. п.) ведет к освоению тех предметных знаний, которым эти средства соответствуют. Развивающий и обучающий эффект урока в данном случае оказывается значительно большим, чем при простой передаче ученикам информации.

Постановка проблеми. Однією з основних ознак розвитку сучасного суспільства є стрімкий розвиток комп’ютерних інформаційних технологій. Сьогодні Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя. У той же час у кіберпросторі існує ряд онлайн-загроз: дезінформація та маніпуляція; пропаганда насильства, терористичної та екстремістської діяльності; розповсюдження через Інтернет заборонених та обмежених до продажу товарів і послуг; шахрайство; жорстоке поводження з дітьми, сексуальна експлуатація та розбещення дітей у кіберпросторі; надмірне використання екранного часу; кіберпереслідування та кіберцькування; пропаганда суїциду та самокалічення. Загрози у кіберпросторі постійно змінюються. Людство все більше усвідомлює необхідність забезпечення передових технологій кібербезпеки. Але щоб реагувати на інциденти тільки усвідомлення недостатньо. Питання кібербезпеки повинні бути предметом постійної уваги. На сьогоднішній день люди недостатньо медіаграмотні, не сприймають повною мірою загрози, не виконують необхідних дій з реалізації заходів кібербезпеки. Проблема протидії кіберзлочинності є одним із пріоритетів у системних заходах забезпечення кібербезпеки на національному та міжнародному рівні, має правовий, технічний і організаційний аспект у запобіганні, виявленні (розслідуванні), припиненні та розкритті кіберзлочинів [2]. Актуальність цієї проблеми обумовлена наявними і прогнозованими тенденціями збільшення кількості кримінальних правопорушень у кіберпросторі у зв’язку зі значним поширенням технологій електронної економіки, масштабами комунікації у кіберпросторі.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій в усьому світі і, зокрема в Україні, веде до усвідомлення зручностей і переваг їх використання. Сучасний перехід України до інформаційного суспільства, коли сьогодні до Інтернету може підключись практично будь-яка людина і безліч пристроїв обумовлює можливість переходу до так званих «Хмарних послуг». Останнім часом впровадження хмарних технологій стрімко зростає, завдяки хмарним технологіям освіта стає ще доступніше, адже, вчитися можна скрізь: у приміщенні та на відкритій місцевості.

Формування нової освіти – стратегія багатьох країн світу. На підставі розроблених інструментарію вимірювання професійної компетентності слухачів курсів підвищення кваліфікації [4], алгоритму організації роботи вчителя хімії за методом співробітництва[5],адаптації методу брейнстормінга для організації занять за схемою «зміст у формі»[3], впровадження синект-методу у навчальний процес [1], визначалися аспекти оновлення педагогічної теорії та практики [2], вимальовувалися кроки до нової освіти дорослих, з’ясовувалися можливості методики навчати вчителів природничих дисциплін на курсах підвищення кваліфікації.

The purpose of the study is to identify the conditions, methods and means of forming the professional foreign language competence of students of the Faculty of Economics, which seems to be an urgent problem in connection with the requirements for future professional activities. To achieve the set goals and objectives, the following methods were used: theoretical analysis of psychological, pedagogical and methodological literature on the research topic, study and generalization of the pedagogical experience of the Department of Languages of our institute, diagnostic methods (observation, testing, survey), analysis of the products of students' educational activities, statistical methods processing of research results.

Технологічний прогрес глибоко впливає на прискорене опанування нових знань, формування критичного мисленняі, підвищення ролі освіти у житті особистості і людства в цілому. Ефективним стимулом життєдіяльності людини є навчання впродовж життя.

На сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають комп’ютерні технології, які виступають як інструменти пізнання в освітньому процесі. Виникає необхідність у створенні сучасної моделі розвитку інформаційно цифрових компетенцій педагога комп’ютерно-технологічними засобами та їх активного використання у своїй професійній діяльності.