VIII Международная научно-практическая интернет-конференция

Однією з вимог сучасного етапу розвитку економіки держави є отримання висококваліфікованого та компетентного спеціаліста здатного самостійно вирішувати практичні завдання, що ставить перед ним роботодавець. Для вирішення цього завдання необхідно поєднати усі зацікавлені сторони: заклади освіти, органи влади, об'єднання роботодавців. Перспективи розвитку системи освіти повинні бути дуже чітко пов'язані з інвестиційними проектами та оцінкою кадрових потреб [1]. Якщо такі проекти підкріплені реальними можливостями, необхідними фінансовими і матеріальними ресурсами, то саме на цих напрямках потрібно робити акцент у підготовці кадрів. При цьому у вітчизняній практиці потрібно: враховувати демографічний спад, який може суттєво вплинути на виживаність деяких вищих навчальних закладів (далі – ВНЗ) та їх філій; визначити конкретні пріоритети в підготовці фахівців, сконцентрувати на них ресурси, а отже здійснювати заходи з планування набору абітурієнтів. Таким чином, враховуючи тенденції розвитку економіки країни та її регіонів, можна розробляти плани щодо збільшення бюджетного фінансування затребуваних спеціальностей та кількості необхідних за ними випускників.

В развитых странах с рыночной экономикой государство старается поддерживать предприятия аграрной сферы в таких областях, как инвестиции, занятость, нововведения, экспорт, региональное размещение, при этом арсенал финансовых мер достаточно обширен и разнообразен [1]. Одним из основных факторов, негативно влияющих на инвестиционную активность, является финансовая неустойчивость большинства сельскохозяйственных товаропроизводителей Казахстана. Внешние инвесторы неохотно вкладывают средства в аграрный сектор экономики из-за низкого уровня его доходности и значительных рисков. В этой связи инвестиционная политика в АПК Республики Казахстан стала носить краткосрочный характер и в большей степени представляет собой краткосрочное кредитование, нежели полноценную инвестиционную деятельность.

Оплата за труд, т.е. заработная плата, является основным источником дохода для большинства людей. Именно от ее величины зависит уровень жизни населения любой страны. Поэтому вопросы, связанные с заработной платой (ее величиной, формой начисления и выплаты и др.), являются одними из наиболее актуальных вопросов, как в государственном масштабе, так и в субъективном подходе. Следовательно, одним из важнейших направлений деятельности бухгалтерии любого предприятия, как в Казахстане, так и за рубежом, является учет заработной платы работников предприятия.

Бүгінгі таңда Елбасы Қазақстанның әлемдегі бәсекеге барынша қабілетті 50 елдің қатарына кіру жөнінде қойған мәселелері шеңберінде Қазақстан экономикасының бәсекеге қабілеттілігін қамтамасыз ету қажеттілігі көбірек маңызға ие болуда. Белгіленген стратегияны іске асыру үшін экономиканың нақты секторының халықаралық қаржылық есептілік және аудит стандарттарына тездетіп өтуді қамтамасыз ету үшін қажет шаралар қабылдануда.

Повышение требований к финансовой отчетности, которые сформировались в начале 2000-х годов, изменили подходы к анализу системы внутреннего контроля (далее - СВК). Наблюдается общая тенденция к ужесточению мер по подготовке достоверной отчетности. Появилось стремление обязать аудиторов давать в своих отчетах оценку СВК. Это выразилось в разработке стандартов, обеспечивающих учет качества контроля аудируемых лиц. Появились новые стандарты ISA 315, ISA 330, которые увязывают оценку аудиторских рисков и аудиторские процедуры по оцененным рискам с анализом надежности СВК аудируемых лиц с точки зрения возможного искажения финансовой отчетности, что привело к внесению дополнений и поправок практически во все МСА.

В сучасних умовах ринкових трансформаційних перетворень в Україні регулювання грошового ринку відбувається досить складно. В процесі реформування національної економіки, монетарна політика є фактором зміни пропозиції грошей. Діяльність Національного банку України в галузі процентної політики впливає на становище всіх суб’єктів економічної діяльності та фінансових установ, кон’юнктуру ринку та розвиток економіки в цілому. Центральні банки розвинених країн активно використовують облікову ставку для регулювання економічних процесів: стимулювання економічного розвитку чи стримування інфляції. Існує необхідність підвищення ефективності монетарної політики.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Проблема грошей традиційно розглядається в руслі економічної галузі знань. Гроші, про які піде мова, не називалися в середні століття одним-єдиним словом – ні на латині, ні на місцевих говірках. Гроші не були персонажами першого плану в середньовічну епоху – ні з економічної, ні з політичної, ні з психологічної та етичної точок зору. Слова в середньовічному французькою мовою, які найближче до сучасного поняття грошей, – «monnaie», «denier», «pecune» . Тодішні реалії, до яких можна було б застосувати термін «гроші» сьогодні, були головними з втілень багатства. В економічній реальності людина перебуває у двох сферах – духовній і речовій. Гроші є узагальненою формалізованою стороною речового світу. Наявність різних речей у людей встановлює між ними певну ієрархію, яку вони сприймають природно і прагнуть посісти в ній певне місце. Отже, залишається особливо виділити проблему визначення грошей в тому сенсі, в якому їх зазвичай розуміють сьогодні і в якому вони були розглянуті раніше. Також необхідно врахувати різноманіття значень, зміст яких вкладається в слово «гроші» .

Моноқалаларды дамыту – тек өңірлердегі әлеуметтік, экономикалық мәселелердің шешілуіне ғана емес, ең бастысы, өндірістік күштерді орналастыру мәселелерін де шешуге мүмкіндік береді. Моноқалаларды дамыту арқылы тұрақты дамудың үш негізгі мақсатына қол жеткізуге болады: экономиканың тиімділігі, әлеуметтік тепе-теңдік және қоршаған ортаның тұрақтылығы. Себебі Қазақстандағы өндірістік күштер мен еңбек күшінің оннан бірі осы қалаларда орналасқан. Қазақстанда жоғары деңгейде ұйымдастырылған урбандалған зоналардың болмауы (заманауи қалалық инфрақұрылымдардың шоғырлануы, ақпарат каналдары, елді мекендердегі экологиялық қолайлы өмір т.б.) болашақ ресурстардың, яғни біліктілігі жоғары, мобильді жұмыс күшінің, инновациялық технологиялардың, ақпарат көздерінің шоғырлануына кедергі келтіруде.

Шағын және орта кәсіпкерлікті дамыту ол – кез келген ел экономикасының негізі. Дамыған елдердің тәжірибелері көрсетіп отырғандай, шағын және орта бизнесті қалыптастыру мен дамыту экономиканы нығайту үшін қолайлы алғышарттар жасайды. Қазіргі таңда шағын және орта кәсіпкерлікті дамыту мемлекеттік саясаттың басым бағыттарының бірі болып табылады. Ел басшылығы ол істі табысты жүзеге асырудың мемлекеттің одан әрі экономикалық және саяси дамуын айқындайтынын жақсы түсінеді. Атап айтқанда, Қазақстан Республикасы Президентінің 2012 жылғы 14 желтоқсан айындағы «Қазақстан-2050» стратегиясы – қалыптасқан мемлекеттің жаңа саяси бағыты атты Қазақстан халқына Жолдауында атап өтілгендей шағын және орта бизнеске қолдау көрсетудің жүйелі іс-қимылдары баяндала отырып, кәсіпкерлік ортаны одан әрі нығайтуға айрықша көңіл бөлінген.

Забезпечення економічного зростання – одне з найважливіших завдань, що стоять перед економікою країни. Хоча емпіричні дослідження часто доводять прямий зв’язок між фінансовим та економічним зростанням, залишається багато спірних питань про те, як ці результати повинні бути інтерпретовані. Завдяки глобалізації фінансової системи та економіки виникають нові фінансові інструменти, це призводить до виникнення нових видів ризиків, що вимагає нових наукових досліджень. Детального дослідження потребує проблема поглибленого вивчення коливань змінних фінансового ринку в сучасних економічних умовах.

В связи с развитием новой экономической географии и новой теории торговли в последние годы исследования размещения экономической активности в регионах получили особую актуальность. Научный интерес к данной области вызван растущей конкуренцией среди регионов за ограниченные факторы производства.

Впродовж тривалого часу спостерігається тенденція до поступового підвищення якості продукції. Цей процес є об’єктивним наслідком закону зростаючих потреб. Водночас вказана тенденція на окремих проміжках часу не завжди проявляється через існування особливого взаємозв’язку обсягу пропозиції продукції і вимог споживачів до її якості. В умовах дефіциту, коли попит випереджає пропозицію, вимоги до якості продукції часто істотно знижуються. А з насиченням ринку продукцією її якість виходить на перший план, всезростаючі вимоги до неї поступово стають однією з основних рушійних сил виробництва.

З метою стимулювання інноваційної діяльності підприємств визначення шляхів впровадження інновацій має проводитися на основі виявлення внутрішніх резервів підприємства. Для цього необхідно проаналізувати всі можливі інновації, що можуть бути впровадженні на підприємство та оцінити їх за критеріями сталого розвитку. Для оцінки спершу визначаються ваги групи показників, за якими будуть відбиратися інновації.

Переорієнтація експорту і зміна вектору економічного розвитку та інтеграції України в бік Заходу стає серйозним випробування для вітчизняних підприємств в умовах кризового стану економіки. В ситуації, коли посилюється конкуренція і скорочується життєвий цикл товару важливим чинником є інновації.