VIII Международная научно-практическая интернет-конференция

Jamiyatda ta’lim tizimini rivojlantirishning strategik yo’nalishi – bu insonning turli sohalarida maqsadli mustaqil faoliyati asosida uning intelekt va ahloqiy rivojlanishidir. Jahonning rivojlangan davlatlari qatori mamlakatimizda ham ta’limdagi islohotlar jarayonida mustaqil ta’limni rag’batlantirish muhim yo’nalish sifatida kelmoqda. Pedagogning kasbiy layoqatliligini tarbiyalash fenomenini tadqiq qilishga bir qator olimlarning ishlarida o’z ifodasini topgan. Bu mualliflar kasbiy layoqatlilik – ishonchlilik sifatlari bilan birgalikda o’qituvchining kasbiy – individual hodisa sifatida pedagogik madaniyatini tavsiflaydi degan fikrni olg’a surganlar. O’z navbatida, kasbiy layoqatlilik tushunchasi, V.A.Slastenin ta’kidlaganidek, pedagogning pedagogik faoliyatini amalga oshirishga nazariy hamda amaliy tayyorligining birligini ifodalaydi va uning kasbiy shakllanganligini tavsiflaydi.

Оилада мактабгача тарбия ёшидаги болаларга умумий эстетик маълумот беришда, эртаклар, ҳикоялар, достонлар айтиб бериш, театрларга, киноларга олиб боришдан бошлангани маъқулроқ. Чунки театр ва киноларгаларга олиб бориш, болаларда сўз захираларини бойитишга, оғзаки ва ёзма нутқларни ўстиришга ёрдам беради. Ҳикоялар эшитиши, адабий асарларни идрок қилишига тайёрлайди. Болалар қаҳрамонларнинг ҳарактерини кузатадилар ва натижада бадиий асарнинг мазмунини тушуниш қобилятлари ривожланади. Театрларга мунтазам олиб борилиши, томоша қилинган асарни муҳокама қилиш, бадиий адабиётни, эстетик хис туйғуни тўғри идрок қилишига ёрдам беради. Болалар эртаклар, кичик ҳикоялар, шеърлар эшитишади ва муҳокамақилишади.

Особенность нынешнего состояния системы образования в Республике Казахстан заключается в том, что её реформирование происходит на фоне высокой динамики изменений в обществе, неоднородности и ограниченности ресурсов образовательных организаций. В этих условиях число новых проблем и порожденных ими новых задач, над решением которых приходится работать образовательным учреждениям, неуклонно возрастает. Многие из них принципиально новы и не могут быть решены на основе прежнего опыта, что усложняет в целом управленческую деятельность на всех уровнях.

Самый простой метод изучения соревновательной деятельности – наблюдение. Эффективность этого метода зависит от его целенаправленности. Прежде всего, необходимо знать, какие качества боксера оцениваются, а также каковы признаки проявления этих качеств и критерии их оценки. Для повышения точности оценки желательно использовать ее количественные формы. Наиболее удобна 5 – балльная оценка. Для более объективной оценки следует привлекать компетентных экспертов. При этом, чем больше экспертов привлекается к оценке качеств и чем ровнее их состав по квалификации, тем точнее и объективнее даваемая ими оценка.

Хормен ән айтуға тәрбиелеу өте күрделі процесс болғандықтан «ән айтсаң жаныңды жеп айтасың» дейді халық даналығы. Бұл халқымыздың ежелден ән, өлең айтуды еріккеннің ермегі емес, өзіндік мәні, маңызы бар өнер түрі деп қарағанын көрсетсе керек. Ал егер ән айту өнер болса, өнерді көп еңбектеніп, бар зейінін, ынта-жігерін салып үйрену қажет. Яғни оның өзіндік заңдылықтарын, қыры мен сырын біліп, түсініп айту, жаныңмен толғанып, тебіреніп айту керек деген сыр жатыр бұл сөздердің астарында. Әуеннің сұлу сазына еліктеп сүйсіне, өлеңнің мазмұнына терең бойлап, мағынасын түсініп, сипаты мен, екпіні мен үн бояуын келтіріп елітіп, тыңдаушыңды да өз ырқыңа бағындырып, барынша баурап әкету - өздігінен әрі оңайлықпен келмек емес. Бұл оқып үйренуді, жүйелі түрде жаттығу арқылы, арнайы дағдыларды меңгеруді қажет етеді. Сонда ғана ұлы Абай аңсаған «Құлақтан кіріп бойды алар, көкірегіңе түрлі бой салар» әсем ән туыңдайды.

Қазіргі кезеңдегі әлеуметтік қарым-қатынастардың дамуы барысында, жаһандану мәселесі ерекше бөлініп көзге түседі. Жаһандану процесін зерттеушілердің пікірінше, адамзат дамуының екі-ақ бағыты бар. Бірінші бағыт бойынша барлық этникалық мәдениеттер бір-бірімен араласып, ассимиляцияланады деп күтілсе, екінші бағыт бойынша олардың бір-біріне жалпы қарсы тұруы болжанады. Екі жағдайда да дамудың қайнар көзі -объективті әлеуметтік қарама-қайшылық — жоғалады, яғни ассимиляциялану кезінде әлсіз этностар мәдениеті жойылады. Бұндай жағдайда мәдениет қоғамдастықстары бірдей болады, ал жалпы қарсы тұру кезінде этностар мәдениетінің өзара әрекеттесуіне жол берілмейді. Бірақ, бұл аса күрделі мәселелерді шешудің тағыда бір жолы бар. Ол - этностар мәдениетінің бірін-бірі толықтыруы, олардың өзара ықпалдастығы мен жер бетіндегі тіршілікті сақтау. Өйткені, мәдениет диалогының өзара әрекеттесуінде ешбір мәдени қауымдастық өзіне тән ерекшеліктерін жоғалтпайды.

Самостійна робота є невід’ємною частиною навчального процесу у вищому навчальному закладі. Майже третина матеріалу запланованого програмою виноситься на самостійне опрацювання. Зважаючи на науково-технічний прогрес та мінливість нашого життя, студент повинен розуміти, що його майбутній професійний рівень залежить не лише від набутої бази знань, але й від вміння вдосконалювати їх, пристосовуючись до необхідних умов. Велику кількість інформації та нових даних працівнику потрібно вивчати безпосередньо на робочому місці, а також самостійно. І розвиток навичок самостійного пошуку та набуття знань проходить саме під час навчання у вузі.

Актуальність теми. Освіта і наука є стратегічним резервом розвитку держави, суспільства, економіки та багатовимірним полем інтеграції України у світову спільноту. Система вищої освіти України успадкувала основні організаційні структури та методи управління від часів СРСР. Це ставить перед Урядом завдання проведення глибоко продуманої реформи вищої освіти України з науковим прогнозуванням її результатів із збереженням та розвитком національної духовної культури. Однак, незважаючи на важку соціально-економічну ситуацію в Україні, в галузі освіти відбуваються позитивні демократичні зміни.Однією із них є новий Закон «Про вищу освіту», який можна вважати революцією у сфері вищої освіти України.

Упродовж останнього десятиріччя в системі вищої освіти України прослідковується характерна тенденція посилення інноваційності у сфері професійної підготовки нової генерації майбутніх педагогів. Пов’язане це, передусім, зі становлення ринкової економіки в державі, підвищенням ролі інтелектуальних функцій у професійній діяльності фахівця, необхідністю перебудови сучасної загальноосвітньої школи відповідно до умов сьогодення, забезпечення її кваліфікованими педагогічними кадрами.

«Тест» сөзі ағылшынша «есеп», «түйін сұрақ» деген мағынасында қолданылады. Тест әдісі адамның интеллектуалдық деңгейінің жеке әртүрлі жақтарын бақылаудың статистикалық тәсілі. Білім, білік және дағдыларды бақылаудың бұл әдісі көп адамның аз уақыт ішіндегі білімін, интеллектуалдық деңгейін тексеруге, білімі бойынша әртүрлі конкурстар өткізуге аса тиімді.

На даний момент ми маємо надзвичайно складну ситуацію в країні. Події, що відбуваються на сході, змушують нас по іншому подивитись на всі галузі життєдіяльності тут, на місцях, у своїх регіонах. Кожен з нас повинен з особливою відповідальністю поставитись до своїх обов’язків, щоб гідно продовжити шлях, спрямований на європейську інтеграцію. Зараз, як ніколи, ми відчули підтримку Європи, її готовність допомогти нам і прийняти нас до загальної європейської спільноти. Відповідно, ми повинні докласти всіх зусиль для успішного реформування певних напрямів роботи з метою пришвидшити процес досягнення європейських стандартів, у тому числі й у освітній галузі.

На думку дослідників, професійна спрямованість майбутніх фахівців формується внаслідок впливу низки об’єктивних і суб’єктивних чинників: наявного освітньо-професійного простору; суб'єктивної системи очікувань і переваг, ідеальних образів професії; визнання індивіда значущими людьми як професіонала; професійної самопрезентації; професійних норм (цінностей) і атрибутів (лексикон, міфи, стереотипи, символи); емоційно-позитивного фону, на якому відбувалося отримання первинної інформації про професію; позитивне сприйняття себе як суб'єкта професійної діяльності; емоційно позитивне прийняття своєї приналежності до професійного співтовариства; успішного освоєння правил і норм професійної діяльності; міри відповідальності, яку індивід може взяти на себе; рівня особистісного розвитку; мотиваційної готовності до самореалізації на обраному професійному терені.

Главой государства Н.А.Назарбаевым в Послании народу Казахстана «Социально-экономическая модернизация-главный вектор развития Казахстана» поставлена конкретная задача по принятию 5-летнего Национального плана действий по развитию функциональной грамотности школьников, а также общие ориентиры развития функциональной грамотности определены в Государственной программе развития образования Республики Казахстан на 2011-2020 годы, одной из целей которой являются формирование в общеобразовательных школах интеллектуального, физически и духовно развитого гражданина Республики Казахстан, удовлетворение его потребности в получении образования, обеспечивающего успех и социальную адаптацию в быстро меняющемся мире.

Економічні зміни, що відбуваються в Україні, спричинені економічною кризою та іншими причинами, погіршили й ринок праці. Таким чином вища освіта повинна формувати духовно багате й професійно підготовлене покоління. Як зробити навчання радісним і творчим процесом для викладача? Це проблема, яка не може не хвилювати педагога. Підготовка таких спеціалістів вимагає впровадження в практику сучасних норм і методів навчання, докорінної перебудови навчального процесу та діяльності викладачів.

Республикамызда ұсынылған профессор Ж.А.Қараевтың деңгейлік саралап оқыту технологиясын барлық пәнді оқытуда қолдануға болады. [1] Студенттердің білімін тереңдету мен жүйеге келтіру технологиялық процесс арқылы жүзеге асырылуы тиіс. Бұл технологиялық процесті іс жүзінде «теориялық биік деңгейде» жоғарыдан құрып беру мүмкін емес. Білім беру мазмұнының педогогикалық теориясын оқу процесі барысында, оқытушының күнделікті сабақ беруге дайындығы кезінде, оқуға қажетті тақырыптың мазмұнын анықтап құруда технологиялық процеспен ұштастыру табиғи қажеттілік болып табылады. Яғни, оқу процесінің тиімділігі мен сапасы оқытушының әдістемелік дайындығы және сабақ жүргізу тәсілдері мен амалдарына тікелей байланысты. Физика пәнін технологиялық негізде оқыту процесін ұйымдастырудың өзіндік ерекшеліктері бар.

Важливе місце в формуванні високоморальних людських чеснот, зокрема патріотизму, належить фундаментальній складовій частині культури етносу – фольклору, природа та структура якого продиктовані потребами соціуму, в якому особисте підпорядковується суспільним інтересам. Фольклорне виховання – першооснова народної педагогіки, що містить у собі емоційно-моральні, естетичні цінності. Адже у народній словесності в концентрованому вигляді відтворено весь культурно-історичний досвід народу: родинні стосунки, любов до рідної землі, пориви до свободи, слава прабатьків, трудові і мистецькі традиції етносу: «Фольклор – це першовитоки оригінального світосприйняття, самобутнього тлумачення явищ природи і людського життя. У думах, піснях і приказках, скоромовках, лічилках та інших фольклорних перлинах у високопоетичниій і глибоко ліричній формі відображено весь культурно-історичний, мистецький шлях народу, його життєвий досвід, його мудрість і етику»

Формування готовності до педагогічної діяльності охоплює ряд етапів. Серед них такі, як профорієнтація, професійний відбір. При цьому великий вплив мають певні стереотипи. Стереотипи - невід'ємний елемент повсякденної свідомості. Жодна людина не в змозі самостійно, творчо реагувати на всі, що зустрічаються йому в житті, ситуації.[7 с.9] Стереотип, що акумулює якийсь стандартизований колективний досвід і викликаний індивіду в процесі навчання і спілкування з іншими, допомагає йому орієнтуватися в житті і певним чином спрямовує її поведінку. Однак стереотип може бути як істинним, так і помилковим. Він може викликати і позитивні емоції, і негативні. Його суть у тому, що він висловлює ставлення, установку даної соціальної групи до певного явища.

Қазақстан Республикасының 2015 жылға дейінгі білім беруді дамыту тұжырымдамасында « жоғары білім берудің мақсаты - ... жеке тұлғаның сапалы жоғары білім алуға деген мүдделерін қанағаттандыру, әрбір адамға оқытудың мазмұнын, ... таңдауға кеңінен мүмкіндік беру» делінген. Осыған орай болашақ маманға кәсіби білім беру арқылы рухани-эстетикалық дамуындағы рөлін терең зерттеуді қажет етеді. Сондай қажеттіліктердің бірі – оқушыларға сыныптан тыс жұмыстарда эстетикалық тәрбие беру мүмкіндіктерін болашақ маманның игеруі.

Музыкалық білім әдістемесі теорияға сүйене отырып, бірінші кезекте музыка мұғалімінің іс жүзіндегі ептіліктері мен дағыдыларына айналуға тиісті хормен ән айту іс-әрекеттерін басқарудың тәсілдері мен әдістерінің мәнін, түрлі жастағы оқушылардың музыка сабағында және сабақтан тыс уақыттардағы іс-әрекеттері жағдайларындағы хормен ән айту мазмұнының ерекшеліктерін ашуға көмектеседі.

Реформирование высшего образования, вызванное социально-экономическими и государственно-политическими преобразованиями, постоянный рост объема информации, увеличение количества изучаемых дисциплин при стабильных сроках обучения в вузах поставили перед системой профессиональной подготовки специалистов ряд серьезных проблем, одной из которых является проблема подготовки будущих классных руководителей к осуществлению воспитательной деятельности в образовательной организации.

IDL-400 құрылғысы арқылы логикалық теорияны оңай түсіндіруге болады. Өйткені, IDL-400 конструкциясы логикалық функциялармен жұмыс істеуде өте ыңғайлы және қарапайым. Құрылғы логикалық элементтермен, логикалық ауыстырып-қосқыштармен, жарықдиодты индикаторлармен, тұрақты ток көзімен (шығыс кернеуі +5V/±0.25V-5V/±0.25V, максимал шығыс тогы 1А 500 mA), импульс генераторымен және монтажды қосымша платамен жабдықталған [1]. Алдарыңызда ұсынылып отырған жұмыс осы құрылғымен жасалған.

Навчання у вищому навчальному закладі дає можливість студентам здобути необхідні уміння та навички, які необхідні для подальшої професійнійної діяльності студентів та розвитку їх як особистостей. Викладачі ВНЗ є джерелом знань, необхідних студенту, від професіоналізму яких залежить те, як будуть донесені знання до студента, чи зуміє він їх використати у подальшому житті. Викладач ВНЗ - це не тільки професія, метою якої є донесення знань до студентів, а й формування і створення особистостей, що в цілому призводить до реалізації державної політики - підвищення інтелектуального потенціалу нації, розвиток науки, зростання у моральному і духовному плані суспільства, виховання поваги до культурної спадщини, розширення світогляду. Кожен викладач має свою мету викладання і цілі, які він хоче досягти, навчаючи студентів.

Ілияс Жансүгіров поэзиялық мұрасы қазақ халқының өмірі мен даласының тынысын, асқақ мұраттарын, Жетісу жерінің кәусар ауа, көркем суреттерін кеңінен көрсететін құдіретті де парасатты әлем. Ақын өлеңдеріндегі тақырыптық-идеялық арна, көркемдік-суреткерлік сипаттар, сөз сыры мен ой жүйесінің үйлесім иірімдері – халық әдебиетінен, ақын-әнші, өнерпаздардың әсер, ықпалынан кең өріс алады.

Республикамызда ұсынылған профессор Ж.А.Қараевтың деңгейлік саралап оқыту технологиясын барлық пәнді оқытуда қолдануға болады. [1] Студенттердің білімін тереңдету мен жүйеге келтіру технологиялық процесс арқылы жүзеге асырылуы тиіс. Бұл технологиялық процесті іс жүзінде «теориялық биік деңгейде» жоғарыдан құрып беру мүмкін емес. Білім беру мазмұнының педогогикалық теориясын оқу процесі барысында, оқытушының күнделікті сабақ беруге дайындығы кезінде, оқуға қажетті тақырыптың мазмұнын анықтап құруда технологиялық процеспен ұштастыру табиғи қажеттілік болып табылады. Яғни, оқу процесінің тиімділігі мен сапасы оқытушының әдістемелік дайындығы және сабақ жүргізу тәсілдері мен амалдарына тікелей байланысты. Физика пәнін технологиялық негізде оқыту процесін ұйымдастырудың өзіндік ерекшеліктері бар.

Стаття присвячена комплексному дослідженню проблеми неуспішності студентів та ролі викладача у процесі подолання цієї проблеми. Визначальну роль у процесі пізнання, що здійснюється крізь призму соціальної взаємодії, відіграє сумісна співпраця викладача та студента. Співпраця реалізується на основі виконання певних навчально-виховних завдань. Рівень їх виконання залежить від сприймання студентами їх життєвої необхідності. Проблему ролі викладача у навчальному процесі досліджували Б.Г. Ананьєв, В.І. Слободчиков, Є.І. Ісаєв, В.О. Татенко, О.М.Леонтьєв, О.О. Євдокімова, А.С. Макаренко. Причини труднощів в учбовій діяльності розглядали педагоги і психологи (М.А. Данілов, В.І. Зикова, Н.А. Менчинська, Т.А. Власова, М.С. Певзнер, А.Н. Леонтьев, А.Р. Лурія, Ю.К. Бабанський, А.А. Смірнов, Л.С. Славіна).

Реальністю сьогодення є розвиток новітніх інформаційних технологій зумовлюють необхідність реформувати систему освіти з метою підвищити рівень її якості, доступності та ефективності. Це своєю чергою приводить до суттєвих змін у традиційній дидактиці, одним із результатів чого є поява нової форми розповсюдження та здобуття знань – дистанційного навчання. Під дистанційним навчанням розуміють індивідуалізований процес передавання і засвоєння знань, умінь та навичок, який відбувається в умовах опосередкованого спілкування викладачів зі студентами шляхом використання телекомунікаційного зв’язку та методології самостійної роботи студентів зі структурованим навчальним матеріалом, що представлений в електронному вигляді.

Анализ современной образовательной практики высшей школы свидетельствуют о качественном изменении технологий преподавания в ходе подготовки будущих специалистов. В реальности это означает, что процесс преподавания должен обеспечивать: — усвоение способа мышления, приводящего к открытию новых знаний, производство новых знаний, приобретение знания в деятельности, моделирующей будущую профессиональную или любую другую; привитие модельных представлений о мире, представлением истины как нечто, с чем соглашается сообщество ученых на данном этапе; стимулирование обучающегося стремиться к объективному контролю, не скрывая своего незнания;

Эстетикалық сезім - адамның еңбек үстінде тарихи қалыптасып дамыған рухани қасиеттерінің бірі. Ұлы ақын М.Жұмабаев „Жаратылыстың, һәм искусствоның сұлу заттары адам жанында сұлулық сезімдерін оятады. Үлбіреген гүл, ... сұлу ай, жүлдызды түн, міне осылар сықылды жаратылыстың сұлу заттары, көріністері ... адам жанына бір ләззат, бір сұлулық толқынын оятып туғызбай қоймайды. ... Сұлулық сезімдері адамның дұрыс, сау ләззат ізденуіне, сұлу нәрсені сүюіне, көріксіз нәрседен жиренуіне, жақсылыққа ұмтылып, жамандықтан тиылуына көп көмек көрсетеді. Сондықтан баланың сұлулық сезімдері жақсы тәрбие қылуына тиісті..." деп, адамдардың өмірдегі, өнердегі сұлулық пен ұсқынсыздықты дұрыс қабылдауы, түсінуі мен сезінуі эстетикалық тәрбиенің басты міндеті екендігін ескертеді. Демек, өнеріндегі кеңістік пен уақыт ұғымдары негізінде эстетикалық тәрбие беру табиғаттағы, өнердегі, еңбектегі ең жақсыны қабылдау, одан ләззат алу, дүниедегі әдемілік атаулыны бағалауға және өнер шығармаларын тануға, қастерлеуге баулиды, оған керісінше ұсқынсыздыққа жағымсыз көзқарасты қалыптастырады.

Өнер жүйесінде музыканың алатын орны айрықша. Ол туралы музыка өнер ішіндегі ең сезімге әсер ету күші жоғарғысы деп қарастырылады. Алайда музыканы мүлдем қарама-қайшы бағытта қарастыратын пікір де жоқ емес. Оны дерексіз ойша өнер ретінде философиямен және математикамен салыстыруға болады. Т.В.Чередниченко музыкалық табиғатын былай сипаттайды: ол “Адамның біртұтастығын көрсетеді, оның бойындағы табиғат пен рухтың бірлестігі көрінеді”.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку системи вищої освіти науково-дослідна діяльність студентів набуває все більшого значення і стає одним із основних компонентів професійної підготовки майбутнього фахівця. Науково-дослідна діяльність студентів дозволяє найбільш повно виявити індивідуальність, творчі здібності, готовність до самореалізації особистості. Важливо зазначити, що сам процес дослідження є суто індивідуальним і являє собою цінність як в освітньому, так і в особистісному сенсі. У зв’язку з цим майбутній спеціаліст має бути готовим до здійснення науково-дослідної роботи. А це, у свою чергу, дозволить у подальшій професійній діяльності розв’язувати виробничі завдання на науковому рівні.

Елбасының Қазақстан халқына Жолдауы, осы Жолдаудағы 2030 жылға дейінгі дамуымыздың ұзақ мерізімдік стратегиясы аса маңызды құжат болып табылады Жастарды мәдениетті, парасатты, білікті, көрегенді етіп тәрбиелеу, олардың дүниетанымын жоғарғы азаматтық деңгейде дамытып, қоғамымыздың ілгерілеу процесіндегі адам факторын жандандыру, ұлттық намысын қозғап, кез - келген парасатты азаматтардың, оның ішінде ұстаздардың ізгілікті ісі деп ойлаймыз.. Бұл мемлекет басшысының салиқалы ой тізбегінен өткен жәйі, әсемдік өркенниетті дамуының қырын - сырын оқып, зерттеп жүйелеген көрегендік саясатының толыққанды жемісі болмақ.

Илм-фан ривожи мамлакат тараққиётини белгиловчи муҳим омиллардан биридир. Ўзбекистон Республикаси Президентининг “Фан ва технологияларни ривожлантиришни мувофиқлаштириш ва бошқаришни такомиллаштириш чора-тадбирлари тўғрисида”ги Қарори ушбу йўналишдаги саъйи харакатларни янада жадаллаштирди. Низомий номидаги Тошкент Давлат педагогика университетида ЮНЕСКО, Россия таълим Академияси, Ўзбекистон Республикаси Олий ва ўрта махсус таълим вазирлиги, А.С.Пушкин номидаги Ленинград давлат университети билан ҳамкорликда ташкил этилган “Бутун умр таълим: барқарор ривожланиш учун узлуксиз таълим” мавзусидаги 5-халқаро конференцияни бевосита таълим соҳасидаги халқаро ҳамкорликнинг ёрқин намунаси сифатида эътироф этиш мумкин. Ушбу халқаро конференцияни Гулистон Давлат университети профессор ўқитувчилари ҳам узоқ масофадан локал тармоқ орқали кузатиб бориши, маърузалар билан қатнашиши, маърузачиларга саволлар билан мурожаат қилиши каби ҳолатлар ахборот-коммуникация технологиялардан олий ўқув юртларида ҳам ҳамкорликда унумли фойдаланилаётганидан далолат беради.

Проблема використання активних методів навчання особливо актуальна сьогодні, оскільки традиційні методи не завжди повною мірою сприяють створенню умов для активного самостійного набуття студентами загальнонаукових та професійних знань, навичок та вмінь, формування професійної мотивації. Доведено, що активізація пізнавальної діяльності, стимулювання навчання, зацікавленість студентів, підвищення ефективності освіти значною мірою залежить від методів навчання, які використовує викладач. Активні методи навчання, безумовно, із цієї точки зору є найбільш доцільними.