XIII Международная научно-практическая интернет-конференция

Корисні для людини властивості вищих базидіальних грибів відомі ще з давніх часів. Вони є не лише цінним продуктом харчування, а й мають різноманітну лікувально-профілактичну дію. Хоча наукове вивчення цілющих властивостей макроміцетів розпочалось лише з середини ХХ сторіччя, народна медицина вже на протязі сторіч використовує гриби для лікування ряду захворювань. Особливо важливе значення гриби мають в східній медицині, де історія їх застосування нараховує більше двох тисяч років. Так, першим задокументованим згадуванням лікувальних властивостей грибів є «Трактат про лікарські гриби» Ву Сина [1]. Використання грибів у народній медицині країн Заходу не мало такого розповсюдження, як на Сході, проте згадки про їх цілющі властивості були знайдені ще в працях Гіппократа [2].

Hozirgi kunda ichimlik suvi, uning ifloslanishi va ifloslangan suvlarni tozalash hamda oqova suvlarni zararsizlantirish dolzarb muammolardan biri hisoblanadi. Bu muammoning yechimi sifatida yuksak suvo`tlar yordamida ifloslangan suvlarni tozalash texnologiyasini yaratish va rivojlantirish maqsadida tadqiqot ishlarini olib borish muhim ahamiyat kasb etadi.

За останні 50 років цитологія з описово-морфологічної перетворилася в експериментальну науку, яка ставить перед собою завдання вивчення фізіології клітини, її основних життєвих функцій і властивостей, її біології. Іншими словами, сучасна цитологія − це фізіологія клітини. Можливість такого переключення інтересів дослідників виникла у зв'язку з тим, що цитологія тісно пов'язана з науковими та методичними досягненнями біохімії, біофізики, молекулярної біології і генетики. Це послужило підставою для поглибленого вивчення клітини як такої, для вивчення її загальних властивостей та функціонування вже з позицій цих наук, що й дало підстави для появи певної синтетичної науки про клітину, а саме біології клітини або, як частіше називають, клітинної біології. У цій науці плідно поєднуються як морфологічні, так і молекулярно-біологічні підходи, що дозволяє в даний час вважати, що терміни цитологія і біологія клітини збігаються, оскільки їх предметом вивчення є клітина, що має свої власні закономірності організації та функціонування.

Поддержание естественного цвета волос и устранение возрастной и патологической депигментации волос и кожи (седины, витилиго) является серьезной косметической проблемой. В ветеринарии и зоотехнии при подготовке служебных и декоративных животных к выставкам хорошая пигментация шерсти является важным показателем здоровья и выставочной кондиции животного. Средства растительного происхождения занимают центральное место в числе фотосенсибилизирующих препаратов, применяемых для устранения патологической депигментации кожи. В справочнике лекарственных средств М.Д.Машковского описаны препараты из псоралеи костянковой – псоралеин, из пастернака посевного – бероксан, из семян амми большой (из семейства зонтичных) – аммифурин, из листьев смоковницы обыкновенной (инжира) – псоберан [1].

Черепно-мозговые травмы, как правило, имеют серьезные последствия, требующие длительного поддерживающего лечения. Многие неприятные симптомы, особенно головные боли, приводят к бесконтрольному и избыточному применению пациентами анальгетиков, что, в свою очередь, чревато многими побочными явлениями. При уходе за лицами, перенесшими черепно-мозговую травму, в домашних условиях важно подобрать растения для комплексной профилактики остаточных явлений и снятия болезненных симптомов. А для этого необходимо учитывать механизм действия растительного сырья и получаемых из него препаратов – с учетом содержания действующих веществ. Мы на основании опыта работы с такими пациентами попытались дать фармакокинетическую классификацию растительного сырья, применяемого при черепно-мозговых травмах и их остаточных явлениях. Данная классификация позволит рационально составлять растительные сборы для комплексной профилактики остаточных явлений ЧМТ и поддерживать здоровье и работоспособность людей без применения лекарственных препаратов-ксенобиотиков.