XIII Международная научно-практическая интернет-конференция

Впродовж всього свого існування людство намагалося передати інформацію та зберегти її в просторі та часі. З появою писемності це стало можливим завдяки наявності певних визначених позначень того чи іншого звуку – букви. З’явився документ, як спосіб передання інформації. Іншою проблемою після цього стало питання захисту таємної чи конфіденційної інформації в цьому документі або цілих інформаційних ресурсів. Стрімкий розвитoк інформаційних технологiй за останні роки призвів до появи абсолютно нових форм комунікації та взаємодії між людьми, іншої обробки тексту та логіки обробки інформації. Масова телефонізація, поява комп’ютерів та глобальної мережі Інтернет повністю комп’ютеризували всі сфeри людської життєдіяльності, в тoму числі і способи комунікації між людьми. Завдяки створенню тaкого нового інформаційного середoвища інформація сьогодні миттєво долає величезні відстані та стає доступною для кожного [5, с.138 –166].

«E-Learning» − система электронного обучения, стартовала в системе образования Республики Казахстан в 2011 году, причем в организациях всех уровней. С внедрением электронного обучения в Казахстане в полной мере создаются условия для реализации провозглашенного ЮНЕСКО ведущего принципа образования XXI века «образование для всех» и «образование через всю жизнь» − «Life Long Learning (LLL)». Электронное обучение признано приоритетным направлением Государственной программы развития образования Республики Казахстан на 2011 – 2020 годы. Электронное обучение готовит школьников к будущей жизни, где практически все услуги будут электронными, а профессиональная деятельность просто будет невозможна без Интернета, компьютеров и сетевых социальных и профессиональных сообществ. Государственной программой развития образования, утвержденной Указом Президента Республики Казахстан Н. А. Назарбаева, впервые определена задача внедрения системы электронного обучения (e-learning). В Казахстане к 2015 году электронным обучением планируется охватить 50% организаций образования, а к 2020 году довести этот показатель до 90%.

Телевізійні новини в сучасному інформаційному просторі є найбільш значною формою пізнання та інтерпретації подій оточуючого світу. Новинні засоби масової інформації мають великий вплив на суспільство і приймають активну участь у формуванні індивідуальної і масової свідомості та конструюванні уявлень про соціальну реальність. Вони є важливим регулятором громадської думки, позаяк будь-які судження формуються тільки стосовно тих явищ та фактів, які є інформаційно доступними спільноті[3, c.56]. Телебачення відіграє важливу роль в процесі пізнання людиною навколишньої дійсності, оскільки телевізійний продукт може являти собою точну модель емпіричного світу. Телебачення задовольняє соціальні та психологічні потреби людини, вносить в її повсякденне життя різноманітність, комфорт, і при цьому не вимагає особливих витрат, зусиль і проявів особистої активності. Напевно, саме ці особливості телебачення пояснюють його значуще місце в сучасному суспільстві[1, c. 78].

Введение. В настоящей работе рассматриваются три модели взаимодействия пучка и плазмы: - две одномерные модели (В.Е. Захарова и В.П. Силина) развития параметрической неустойчивости интенсивных ленгмюровских волн в плазме [1-5], результаты моделирования которых приведены в [6,7]. Модели состоят из уравнений амплитуды , фазы , реальной и мнимой частей плотности ионов и , напряженности электрического поля и (число уравнений каждого типа равно числу мод, т.е. 400) и уравнений движения ионов с координатами и скоростями , число которых равно 20000. Также имеются два уравнения для описания волны накачки, амплитуда и фаза которой ; - одна одномерная модель взаимодействия пучка электронов с плазмой [8, 9]. Модель состоит из уравнений для амплитуды и фазы мод спектра (число уравнений каждого типа равно числу мод, т.е. 150) и уравнений движения частиц пучка с координатами, скоростями и релятивистским фактором , число которых равно 7500. Также имеются два уравнения для описания волны накачки .

Музейні установи є унікальним інформаційним ресурсом, який об'єднує в собі сучасну гуманітарну складову з історичними передумовами. Саме музеї дозволяють знайти причинно-наслідкові зв’язки між теперішнім і минулим. Музеї України – це унікальні механізми інформаційного обміну та національні інформаційні ресурси. Проблему інформаційної безпеки визнано актуальною на міжнародному та внутрішньодержавному рівнях. В документі ЮНЕСКО, який стосується інформаційної політики, зокрема, в програмі «Інформація для всіх» інформаційна безпека розглядається як: а) захист конфіденційної інформації (у тому числі від несанкціонованого доступу); б) захист інформації від навмисних і ненавмисних дій з метою забезпечення зберігання світової інформаційної спадщини; в) захист від інформації негативного характеру; г) безпека даних особистого характеру; д) сумлінне використання інформації та захист прав інтелектуальної власності [8, 197].

Қазіргі таңда психология, нейрофизиология, информатика және тағы басқа ғылымдардың дамуына байланысты адамның ақпаратты қабылдау, оны түсіну, есте сақтау және есте сақтай отырып, қайта айту процестерін тереңінен түсінуі орынды болып отыр. Әртүрлі ақпарат көздерінде адамды жеке оқытудың ерекшеліктерін дамытудың әртүрлі әдістері ұсынылады.