29–30 июня, 2014
Соціалізація проблемної молоді залишається актуальною суспільною проблемою сучасної України. Особливо вона актуальна для молоді, яка звільнилась з міст позбавлення волі і тепер на свободі починає своє нове життя. Саме від створення належних умов для повернення у нове життя цієї молоді залежить соціальний розвиток нового українського суспільства, оскільки значна частина цієї молоді знаходиться в активному працездатному віці. І навпаки, повернення цієї молоді до злочинного способу життя може ускладнювати і гальмувати цей розвиток. Проблемі соціалізації молоді, яка повертається з місць позбавлення волі присвячені численні дослідження, основним фокусом яких є визначення факторів, що впливають на поведінку цієї молоді. Проте, недостатньо дослідженими залишаються асоціальні практики проблемної молоді та фактори, які впливають на їх трансформацію, зокрема такі, як кризові практики.
Дитина – це відображення сімейних цінностей, сподівань, надій і намагань. З психологічної точки зору – це вік, в який формується особистість, індивідуальність, коли усі частини, усі сфери створюють єдину людину, інтегровану у широкий суспільний простір. З всенародної, національної точки зору – це майбутнє країни, це ті, хто житиме у тих умовах, які створює сьогоднішнє старше покоління. Саме тому усі наші надії, впливи, діяльність спрямована на дітей, на формування майбутнього: їхнього, свого, загальнодержавного.