ХІХ Международная научно-практическая интернет-конференция

По суті, будь-яке володіння зброєю являє собою складний вплив рухового характеру, а також дію, яка неможлива без певних фізичних навичок і психофункціональної підготовки людини. А зброя –це предмети та пристрій, призначені для ураження живої цілі, що не мають іншого призначення[1, с. 14 ]. Тому необхідний навик для майбутнього співробітника поліції, як стрільба з пістолета - не виняток. Як показує практика, на початковому етапі навчання цій техніці у курсантів спеціалізованих навчальних закладів проявляється набір типових помилок, властивих для недосвідчених стрільців. Це вимагає корекції і часто індивідуальної роботи.

Анотація. Досліджено сучасні методи комунікації, учені пропонують свої методи та нестандартні форми примноження людських ресурсів та наявного потенціалу націй. Група дослідників пропонують своє бачення процесів творення громадської думки, інформування громадян про кандидатів та учасників політичних процесів. Лаконічно викладено висновки науково-практичної колаборації іміджмейкера-практика В. В. Чекалюк та психолога А. О. Ільянової, обґрунтовано взаємозв’язок, вплив державного іміджу, тиражованого у ЗМІ, на свідомість громадянина, підвищення патріотизму і формування подальшого іміджу України за кордоном і в самій країні. На основі опрацьованих матеріалів та науково-практичних експериментів, представлено концепцію підсилення бренда України. Запропоновано стратегію позиціонування предмета (об’єкта) іміджу, покрокову програму, що репрезентуватиме нашу державу в світі, конкретні рекомендації щодо участі України у світових рейтингових системах оцінювання державних брендів для успішного просування на міжнародній арені як інвестиційно та туристично привабливої країни.

Анотація. У статті висвітлено стан розробки проблеми розвитку педагогічної креативності, проаналізовано результати теоретичних та експериментальних досліджень у галузі психології творчості. Виділено і обґрунтовано основні ознаки, критерії та рівні креативної педагогічної діяльності, що допомагатимуть педагогу у процесі його творчого самовдосконалення. Зроблено висновок, що специфіка і ознаки педагогічної креативності, які обумовлюють її особливе місце серед інших видів творчості, виявляються в особистісно-орієнтованій розвивальній взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу, яка спрямована на формування творчої особистості вихованця і підвищення рівня творчої професійної діяльності педагога.

Комплекс Я як феномен суб’єктивного переживання, відчуття, усвідомлення себе самої особистістю, функцією якого як системоутворюючого фактора психіки соціалізованої людини, тобто особистості, є регуляція і підтримання її психологічного гомеостазу. Важливо описати, окреслити комплекс Я параметрами, характеристиками, властивостями, на підтримання яких у певному діапазоні спрямоване функціонування комплексу Я, що власне і є його системною метою.

На ґендерні характеристики особистості впливають умови соціалізації в різних соціальних інститутах, таких, як сім’я, дошкільні навчальні заклади, школи тощо. Слід зазначити, що вищі навчальні заклади як інститути соціалізації сприяють закріпленню і розвитку ґендерних стереотипів, широко запроваджують статеворольовий підхід.

Анотація. У статті проаналізовано проблему психічного розвитку особистості, яка у різних психологічних напрямках і підходах має своє особливе трактування. Розглянуто погляди представників біогенетичного підходу на розвиток особистості. Зроблено висновок, що психічний розвиток особистості розглядається представниками біогенетичного підходу як становлення свідомості, а динаміка відносин між усвідомлюваними та неусвідомлюваними аспектами психіки і складає власне психічний розвиток.