ХХХVІ Международная научно-практическая интернет-конференция

Актуальність дослідження японської зовнішньої політики зумовлена намаганням дотримуватись балансу між відданістю союзникам і міжнародному праву та слідуванню інтересам власної держави. Російська агресія проти України та анексія Криму створила для японської політики складну дилему: як діяти в єдиному фронті підтримки України зі своїми союзниками (в першу чергу – із Сполученими Штатами Америки) та, в той же час, не занадто сильно відштовхнути Росію. Оскільки остання, відіграє роль балансу сил в трикутнику Японія-Китай-Росія, та, що більш важливо, досі утримує контроль над «Північними територіями» (чотирма островами південної Курильскої гряди – Ітуруп, Кунашир, Шикотан та архіпелаг Хабомаі). Проблема приналежності цих островів веде свій початок з кінця Другої Світової війни. Оголосивши 8 серпня 1945 року війну Японії, СРСР окупував Курильські острови, та приєднав їх 2 лютого 1946 року. Проте радянська сторона відмовилась підписувати мирний договір з японською, під час Сан-Франциської мирної конференції, через те, що питання суверенітету СРСР над спірними островами не було прописано.

Актуальність проблеми. У багатовіковій історії України важливе місце належить козацтву. Зародившись на прикордонні в другій половині XV ст., воно протягом двох століть не лише стало значною військовою силою, а й піднялося до усвідомлення та відстоювання загальнонаціональних інтересів. До питання українського козацтва зверталися як вітчизняні, так і зарубіжні історики.