31 марта, 2021
Починаючи з 1980-90-х років у освіті проявилися нові якісні тенденції суспільства, щодо формування і використання нових знань для забезпечення власного розвитку. Інформацію переведено в цифрову форму, створено великі сховища для збереження та передачи її на відстані за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та комп’ютерної мережі Інтернет, що привело людство до глобальних змін, коли інформація почала відігравати роль товару. Суспільство такого типу дістало назву інформаційного головним виміром якого став технологічний. Воно характеризувалося масовим створенням інформації та знань. Мета такої економіки – використання новітніх знань та інформаційно-комунікативних технологій для створення нових технологічних інновацій, конвертування їх у нові товари й послуги, підвищення її доданої вартості на шляху від ідеї до товару. На ранніх стадіях становлення такого суспільства важливим є формування правильного бачення місця та ролі України у глобалізованому світі, заснованому на знаннях та формування ефективної політки для досягнення намічених цілей.
Основна мета вищої освіти сьогодні вбачається не лише в підготовці висококваліфікованих кадрів для різних галузей господарства країни, але й у формуванні молодого покоління, здатного до «свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору».