ІІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Тіл – адамдардың бір-бірімен қарым-қатынас жасауының құралы, сондықтан адамдар бір-бірімен қарым-қатынас жасау үшін алдымен сөзді, сонан соң сөздерді қалай қолдануды білуі керек. Міне, сондықтан да тілді үйретуде білімгердің сөздік қорын байыту мен сөздердің қалай қолданылатынын үйрететін грамматиканы оқыту қатар жүріп отырады. Екінші тілді оқытуда білім алушының сөзді білуі, сөздік қорының мол болуы оның тілді меңгеру дәрежесінің негізгі көрсеткішінің бірі болып табылады. Білім алушының сөздік қоры неғұрлым бай болса, соғұрлым оның ойын толық, дәл, анық жеткізуге мүмкіндігі мол болады. Бұлардың әрқайсысы өте өзекті мәселелер, олар қазақ тілін орыс топтарында оқыту әдістемесінің негізгі объектісі.

Современное казахстанское общество сегодня характеризуются общественной модернизацией и стремлением к мировым интеграционным процессам, где ведущую позицию в процессе модернизации занимает образование. Известно, что только то общество может успешно развиваться и гармонично вписаться в ряд ведущих стран мира, которое сумеет создать для своих граждан достойные условия приобретения качественного и современного образования.

Актуальність роботи виявляється в тому, що при застосуванні методів інтерактивного навчання на заняттях у ВНЗ позитивно позначається як на результативності формування у студентів мовленнєвих навичок та умінь, так і на вже набутих знаннях. Одним із актуальних шляхів підвищення ефективності навчання в сучасній дидактиці вважається інтерактивне навчання, під яким слід розуміти взаємне узгодження завдань окремих програм, щоб усунути дублювання, з одного боку, та створити умови для поглибленого засвоєння навчального матеріалу – з іншого боку. Завданнями інтерактивних методів навчання з різних предметів на змістовому, мотиваційному та процесуальному рівнях позитивно перебудовує весь навчальний процес, сприяє поєднанню в одному предметі узагальнених знань і вмінь, які раніше формувалися розрізнено – у двох або кількох предметах.

На сучасному етапі розвитку суспільства процес формування риторичних умінь і навичок має соціальний характер і потребує постійної уваги до себе. Сучасна освіта потребує висококваліфікованих спеціалістів, які не тільки мають знання, а й уміють донести їх, презентувати. Актуальність теми зумовлена тим, що вивченню риторики у ВНЗ приділяється незначна увага. Але сьогодні інтерес до її вивчення повертається, риторику вважають одним із найперспективніших лінгводидактичних напрямів. Проблема формування риторичних умінь і навичок є актуальною, що пояснюється потребою суспільства в умінні вправно володіти словом.

Імена і назви завжди грали особливу роль. Зі з`ясування імені починається знайомство людей один з одним. Власні імена надзвичайно важливі для спілкування, взаємин людей. Від загальних слів їх відрізняє тенденція до універсального використання. Наприклад, переходячи до розмови іншою мовою нам доводиться використовувати інші загальні слова щодо знайомих предметів та понять, однак знайому нам людину ми будемо називати одним і тим же іменем незалежно від того якою мовою ми до нього звертаємося.

Символдың ғылыми-теориялық пайымдауының түп-төркіні сонау Платонның идеялық теориясынан сабақталады. Философия тарихында тек Платон осы дүние ой және сезім арқылы танылатын екі әлемге бөлінетінін, заттың сыртқы мәнімен қатар ішкі мәні бар екендігін алғаш сөз еткен. Платонның ізімен материя мен форманың байланысы туралы концепцияны әйгілі Аристотель жасап кеткен. Осы іспеттес ғылыми көзқарастардың нәтижесінде символ метафизикалық және рационалдық арналарда байыпталды. Оның көріністерін біз Псевдо-Дионисий Ареопагит, И.Д.Эриугеиа сынды көне грек философтарының еңбектерінен кездестіреміз. Кейін бертін келе, символды пайымдаудың екі түрі П.А.Флоренский және А.Ф.Лосев сияқты белгілі орыс ғалымдарының философиялық ілімдерінің негізі болды. Мысалы, П.А.Флоренский символдың метафизикалық, рухтық аспектісін ерекше атаса, А.Ф.Лосев оның рационалды қырына, құрылысына баса мән береді.

Серед сучасних технологій, що сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів, найважливіше місце сьогодні займає Інтернет. Цей інтерактивний засіб одержання інформації практично з усіх галузей знань стає останнім часом в Україні надзвичайно актуальним. Питанню використання Інтернету в школі вже кілька років приділяють увагу фахівці самого різного рівня. Всі вони одностайно сходяться на думці, що Інтернет стимулює процес розвитку інтелектуальних здібностей і самостійного критичного мислення учнів, надаючи масу додаткової інформації.

Жаҳон лингвистларнинг қизиқиши ва ҳайратига сабаб бўлиб келаётган табиий ҳодисалардан бири туркий тиллардаги унлилар уйғунлигини сингармонизм қонуниятига мос келишидир. Бу қонуният ўзбекча фонемаларни ҳам четлаб ўтмаган. Ана шундай фонемаларимиздан бири «ў»га ва у иштирок этган сўзларнинг фаолиятига бир назар ташлайлик. «Ў» фонемали туб сўзлар ҳосиласини текшириш учун, аввало мазкур фонеманинг ўзига тўхталиб ўтиш жоиздир. Ҳозирги ўзбек адабий тилининг шўро давридаги қабул қилинган ва ҳамон ўзгартирилмаган расмий қонуниятига кўра «ў» бир қанот, ўрта кенг, лабланган, орқа қатор унли фонемадир. Аслида-чи? Ғ.Абдурахмонов ва А.Рустамовларнинг қайд этишларича: «Қадимги туркий тилда саккизта унли фонема бўлиб (демак, «ў» фонемаси ҳам азалдан олд қатор ва орқа қатор икки фонема – Ф.Ш), улар бир-биридан қатори, тор-кенглиги, лабланиш-лабланмаслигига кўра фарқ қилади».

Инсон қадимдан то шу кунларгача ҳаёт дарсини ўқийди. Шу аснода тажриба тўплаб, яшаш тутими тўғрисида ҳикмат тўқийди. Ана шу ҳикматлар туркий элларда «Оталар сўзи» ибораси билан зиё сочади, ёшларга камолот йўлини очади. Бу оталар сўзи – халқ мақоллари Миллий камолотнинг калитидир. Шунингдек, ҳар бир соҳада бўлганидек, фольклорнинг юраги бу – халқ мақолларидир.Ана шу «калит» ва «юрак» билан Миллий ғояни тарғиб этиш улкан самаралар беради. Чунки фольклор, хусусан, ижодкор ва бунёдкор халқ қалбидан отилиб чиққан мақоллар эзгуликнинг чироғи, маънавиятнинг булоғидир. Ана шу туб томири инсоният тонготарига туташ оталар сўзи – мақолларда халқнинг маънавий бўй-басти яққол кўзга ташланади, улар орқали олам ва одамга, табиат ва жамиятга, ёруғ юзликка ҳамда тарихий ўзликка онгли муносабат бошланади.