29–30 November, 2015

ХX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ И КОГНИТИВНОСТЬ

      Валерій Кóсяк (Сумы, Украина) |    Download article |  Link

    Движение есть атрибутивное свойство материи, биоматерии, биосистем разной формы организации (возможно, в нарративах синергетики об алгоритме самоорганизующихся систем содержится секрет двигательной активности Вселенной). Движение определяется законом кинезофилии, задающем активность человеку (выраженную, например, мыслительной и двигательной деятельностью) и являющимся основой его жизни. История культуры и науки свидетельствует, что деятельная (и движенческая) человеческая субъективность присутствует во всех продуктах человеческого познания. Встроенность, вдействование субъекта в мир, согласно буддийскому миросозерцанию – это путь к истинному познанию мира. Деятельное, конструктивистское начало присутствует во всяком процессе познания; в нем субъект и объект взаимно детерминируют другдруга. Когнитивный субъект становиться таким, каков тот мир, который он создал своим действием. Познание, пишет Е.А. Князева, энактивировано, то естьосуществляется в действии и через действие. Через двигательную активность формируются и когнитивные способности живого организма, как в онтогенезе, так и филогенезе. Познавательная активность создает саму окружающую по отношению к познающему субъекту среду – в смысле отбора познающим субъектом из мира только того, что соответствует его когнитивным способностям [2, с. 25].

  • Сучасний розвиток суспільства характеризується такою тенденцією, як глобалізація, у процесі якої поглиблюється та розширюється міжнародна співпраця у різних сферах політичної, економічної, культурної, освітньої діяльності. Нині суспільство перебуває на етапі соціокультурної трансформації, тобто формується нова культурна реальність та нові відносини між людьми, а це в свою чергу потребує швидкої адаптації людини до умов полікультурного світу. Глобалізаційними процесами викликані й нові вимоги до вищої освіти, внаслідок яких відбувається інтернаціоналізація навчальних закладів, розширення зв’язків і співробітництва між ними, формування загальноєвропейського освітнього простору. Тому зважаючи на нові реалії, новий досвід світобачення актуальними постають питання міжкультурної комунікації.