ХX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Zamonaviy ilm-fan rivojlanishi va texnika taraqqiyoti natijasida arab dunyosida ham hanuz 19-asrning boshlanishida taraqqiyot sari siljishlar boshlandi. Shu bilan birga, siyosiy-ijtimoiy, madaniy va boshqa sohalardagi singari til sohasiga ham o’zgarishlar kiritish zaruriyati yuzaga kelgan edi. Asrlar davomida ilm-fan va madaniyat sohalarida ulkan asarlar yaratgan tilni yangi davr oldida yana bir karra katta sinovlar kutar edi. Yana bir yangi sinov degan iborani anglashimiz uchun, Arabistonning 7-8-asrlaridan misol keltirishni lozim topdik. Zero o’sha paytlarda badaviy, ya’ni sahroiy bo’lgan arab qabilalari hukmronlikni qo’lga kiritgandan so’ng, o’z hokimiyatlarini saqlab qolish uchun faqat cho’l va sahrolarda ishlatiladigan til emas, balki o’sha davrning butun sohalarini qamrab oladigan qudratli arab tili lozim edi. Ya’ni arab tilini na faqat din va shariat arkonlarini tushuntirishda ishlatiladigan, balki siyosiy-ijtimoiy, madaniy-ma’rifiy, hamda adabiyot, san’at va boshqa sohalarda keng ishlatilishi mumkin bo’lgan tilga aylantirish zarurati tug’ilgan edi.

Koreys tilining o‘ziga xos jihati uning iboralarga nihoyatda boyligidir. Koreys tilidagi iboralarning lug’aviy ma’nosi uzoq o‘tmishga borib taqaladi, bu ko‘proq xalqning turmush tarzi va urf odatlariga ham qisman bog’liq. Zamonaviy koreys tilida frazeologizmlarni 4 turga bo‘lish mumkin: 1. Qadimiy koreyscha iboralar. Bular nihoyatda boy bo‘lib, o‘zining strukturasiga ko‘ra har xildir. Qadimiy frazeologik birliklarda qadimgi koreys tili leksikasi keng qo‘llaniladi va ularda so‘zlar asosan ko‘p ma’noli bo‘ladi. Frazeologik birliklar qadimiy koreys leksikasi materiallaridan qurilgan bo‘lib koreys frazeologik birliklarning asosiy qismini tashkil etadi. Boshqa guruhlarga nisbatan ular ko‘pchilik qismni tashkil etadi. 2. Xitoy tilidan o‘zlashgan frazeologik birliklar.Ular asosan to‘rt bo‘g’inli so‘zlardan tashkil topadi va har biri butun bir leksik birlikning funksiyasini bajaradi. Masalan : 일거량득-bir o‘q bilan ikki quyonni urish ;

Позакласна робота з української мови — це обов'язкова складова частина добре організованого навчально-виховного процесу школи. Вона проводяться паралельно з класною і служить засобом розширення, поглиблення і вдосконалення знань, здобутих учнями в школі. Якими б змістовними і методично досконалими не були уроки мови, учитель не досягне бажаних наслідків, якщо не організує систематичної й багатогранної позакласної роботи. Під позакласною роботою з мови переважна більшість методистів розуміє спеціально практиковані в позаурочний час заходи, які мають свій зміст, не завжди передбачений навчальною, програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення і організовуються на принципі добровільної участі в них учнів. Позакласна робота тісно пов'язана з класними заняттями. На позакласних заходах учні, як і на уроках, одержують нові знання з мови, повторюють, і закріплюють їх, удосконалюють орфографічні, пунктуаційні й стилістичні навички, працюють над поліпшенням культури мовлення.

Створення європейського простору вищої освіти висуває завдання щодо більш ефективного міжнародного спілкування та глибокого взаєморозуміння. З розвитком економічних, політичних і культурних взаємовідносин між Україною та іншими країнами виникають сприятливі умови для обміну студентів, організації спільних наукових досліджень у різних галузях, поглиблення міжнародного співробітництва, розширення участі навчальних закладів, учених, педагогів і студентів у проектах міжнародних організацій, а також створення спільних підприємств. Саме в наш час соціальне замовлення висуває нові вимоги до навчально-пізнавального процесу вищих нелінгвістичних навчальних закладів, метою яких є формування та розвиток творчої, соціально адаптованої, готової до продуктивної діяльності в умовах ринкового неоднозначного економічного суспільства особистості, яка вільно володіє іноземною мовою або кількома мовами і здатна до взаємодії з носіями різних мов. Усе це обумовлює формування мотивації до вивчення іноземної мови у вищих нелінгвістичних навчальних закладах.

Кез келген тілдің сөздік құрамы сол тілдің ежелгі, төл сөздерінен және кірме сөздерден тұратыны белгілі. Өйткені белгілі бір тілдегі барлық сөздердің жиынтығы – сөздік құрамға қоғамдағы сан қилы маңызды тарихи факторлар өз ықпалын тигізбей қоймайды. Түрлі елдердің экономикалық, саяси, мәдени қарым-қатынастарына, қоғамның дамуына, ғылыми техникалық өзгерістеріне байланысты жаңа сөздер мен сөз тіркестері пайда болып, сөздік құрамды үнемі толықтырып отырады [1]. Кез келген тілдің сөздік құрамының толығып кемелденуі бір ғана өзінің ішкі мүмкіндіктері арқылы болып қоймайды. Өзінде жоқ сөзді өзге тілдерден ауысып алу арқылы да тіл өзінің сөздік құрамын байытып, жетілдіріп отырады. Мұны қазақ халқының даму тарихына саралап көз жүгіртсек, олардың көптеген көрші елдермен үнемі тығыз қарым-қатынаста болғандығын көреміз. Сөздер бір тілден екінші тілге тікелей немесе жанама тәсілдер арқылы ауысады. Тікелей тәсіл – бір тілден екінші тілге сөз тікелей ауысады, ал екінші жанама тәсіл дегеніміз – сөздердің бір тілден екінші тілге басқа тіл арқылы енуі. Мысалы, «дүкен» сөзі қазақ тіліне араб тілінен тікелей енсе, сол мағынада қолданылатын «магазин» (makhāzin) сөзі араб тілінен алдымен итальян тіліне (magazzino), итальян тілінен француз тіліне (magasin), осыдан барып ХҮІІІ ғасырда орыс тіліне енген, ал сунду́к сөзі түркі тіліне араб тілі арқылы грек тілінен, кейін ХҮ ғасырда түркі тілінен орыс тіліне енген [2, б. 432].

One of the aims of literary text is to say as much as possible as briefly as possible, means to say more in few words to achieve a maximum effectiveness. In this case, figures of speech, specifically metaphor and simile have an important role, as they include figurative meaning of words besides their literary meaning. Figures of speech are imaginative tools in both literature and ordinary communications used for explaining speech beyond its usual usage. The Collins English Dictionary (2006) defined figure of speech as "an expression such as a simile, in which words do not have their literal meaning, but are categorized as multi-word expressions that act in the text as units"