ХX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Сучасний етап розвитку глобальної економіки характеризується суттєвими трансформаціями, визначальною ознакою яких є безпрецедентне зростання кількості та значення інформаційних потоків. Фактично інформація перетворилася на один із ключових факторів конкурентної боротьби як на рівні держав, так і на рівні підприємницьких структур, окремих індивідуумів. Зважаючи на стрімкий розвиток технологій, поняття «інформаційна економіка» набуло реальних обрисів не тільки в економічно розвинених, але й більшості інших країн.

Нарықтық экономикаға өту барлық басқару жүйесін өзгеріске ұшырауына алып келді. Кез – келген басқару жүйесі сәйкесінше белгілі бір мәліметтерге сәйкес орнықтырылады. Ұйымның кез–келген түрінде мәлімет-тер жүйесінің негізін бухгалтерлік есеп құрастырады. Ұйымдарды иелік етудің түрлі меншік түрлерінің пайда болуы, нарықтық құрылымның пайда болуы, яғни әр ұйымның есеп саясаты болуы керек. Есеп саясаты – бұл ұйымның есептік нұсқасын, нұсқалар рұқсат еткен есеп объектілерін бағалаудың, сондай – ақ белгіленген нормалардың талаптарына және ұйым қызметінің ерекшеліктеріне орай бухгалтерлік есепті жүргізу мен ұйымдастырудың техникасының нысандарын таңдау. Ұйымның есеп саясаты жалпылама қабылданған, белгілі бір қағидалар жиынына негізделеді. Ол бас бухгалтермен жасалынып, ұйым басшысымен бекітіледі.

Қазақстан экономикасын тұрақтандыру және дамытудың маңызды жолдарының бірі – инвестициялық қызметті ұлғайту, ең алдымен еліміздің ішкі резервтерін жұмылдыру және көбірек тиімді пайдалану болып табылады. Президент Н. Ә. Назарбаевтың Қазақстан Республикасына Жолдауында өтпелі кезеңнің қиындығын және XXI ғасырдағы республиканың бет бейнесі айқын көрсетілді. Болашақта Орталық Азиядағы Барыс болу үшін, халықтың әл-ауқатын және қауіпсіздігін қамтамасыз ету үшін экономикалық күш-қуатты арттыру керек. Осы мақсатқа байланысты жеті стратегиялық басым бағыттарды жүзеге асырудың бір көзі – шетел инвестициясын пайдалану. Әрине Қазақстанның халықаралық байланыстары осы кезеңде де алдымен жақын көршілеріміз – Қырғызстан, Өзбекстан, Ресей және басқа да ТМД елдерін қамтиды.

Ўзбекистон билан Хитой ўртасидаги ҳамкорлик савдо, иқтисодиёт, сармоя, энергетика каби кўплаб соҳаларда изчил ривожланиб бормоқда, бунда икки давлат раҳбарларининг учрашувларида эришилган келишувлар муҳим ҳуқуқий асос бўлиб хизмат қилаётганини алоҳида таъкидлаш лозим. Ўзбекистон билан Хитой ўртасидаги алоқалар Дўстлик, ҳамкорлик ва шериклик муносабатлари тўғрисидаги шартнома, Стратегик шериклик ўрнатиш тўғрисидаги қўшма декларация ҳамда Икки томонлама стратегик ҳамкорликни янада чуқурлаштириш ва ривожлантириш ҳақидаги қўшма декларация руҳида барча соҳаларда ривожланмоқда. Хитой мамлакатимизнинг савдо-иқтисодий ва сармоявий ҳамкорлари орасида етакчи ўринни эгаллайди. 2011 йилда таъсис этилган Ўзбекистон — Хитой ҳукуматлараро ҳамкорлик қўмитаси савдо-иқтисодий ва сармоявий, энергетика, нефть-газ, транспорт ва илмий-техникавий алоқаларни ривожлантиришга хизмат қилмоқда. Ўзбекистон билан Хитой ўртасида иқтисодий соҳада энг кўп қулайлик яратиш тартиби амал қилмоқда. Ўзаро товар айирбошлаш ҳажми муттасил ўсиб бораётир. Юртимизда Хитойнинг етмишдан зиёд компанияси ваколатхонаси ишлаб турибди.

Як відомо, мета має формулюватися коротко, ясно і відображати основний зміст її здійснення. Аналіз спільностей і відмінностей встановленя мети при застосуванні ПЦМ і методики SMART представлено в таблиці 1. Таблиця 1. Аналіз спільностей і відмінностей встановленя мети при застосуванні ПЦМ і методики SMART.

В тезах доповіді досліджено діяльність банківських установ з розрахункових операцій, теоретичні основи розрахункових операцій банків в Україні. Розглянуто законодавчі та правові акти у розрахунковому обслуговуванні. Запропоновано впровадження нового рівня сервісу клієнтів з метою зниження рівня банківських ризиків. Найбільш перспективними операції з готівковими коштами стають безготівкові розрахунки (вони сягають понад 80% грошового обороту). Порядок організації безготівкових розрахунків в господарському обороті України, принципи його організації викладені в Інструкції № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженій постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 за № 204 із урахуванням змін, затверджених Постановою НБУ від 31.12.97 за № 473. [1] Розрахункові обслуговування клієнтів - це одна із трьох базових операцій банку, яка класифікує їх як фінансові установи, що називаються банками і спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин.

Економіка розвивається, а разом з нею і банківська система. Першим та самим основним етапом співробітництва клієнта з банком є відкриття депозиту. Отже, депозит – це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у національній або іноземній валюті. Ці операції регулюються постановами НБУ та правилами обліку доходів і витрат банків та діляться на два рівні: синтетичний та аналітичний. Суть синтетичного обліку полягає у наданні загальної інформації про депозитну операцію у грошовому еквіваленті. Аналітичний облік - система даних про цю операцію, яка має окремий рахунок, вид вкладення, номер, термін дії та закінчення угоди, відсоткову ставку.

Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»внесено суттєві зміни щодо організації бухгалтерського обліку на підприємствах сільського господарства. У зв’язку з цим з’явилось багато питань, які не мають однозначного вирішення в теорії і практиці, зокрема, щодо формування інформації про поточні біологічні активи, оцінки сільськогосподарської продукції, відображення на рахунках бухгалтерського обліку її наявності та руху. Дослідженням питання обліку поточних біологічних активів займались такі вчені, як Пархоменко В. М., Гаврилюк В. М., Огійчук М.Ф., Жук В.М. та інші. В працях науковців висвітлюються питання особливостей обліку біологічних активів, формування доходів і витрат, визначення фінансових результатів на сільськогосподарських підприємствах, формування та висвітлення інформації у статистичній і фінансовій звітності. Незважаючи на значні наукові та практичні доробки вітчизняних науковців-економістів, залишається ще ряд проблемних питань, які потребують детального вивчення й опрацювання.

В умовах економічної кризи сьогодення дуже важливим є питання бюджетної системи України. Бюджетна система будь-якої країни формувалася не один рік та під впливом різних факторів. Перш ніж характеризувати бюджетну систему треба визначити поняття “бюджету”. Бюджет – це сукупність всіх бюджетів країни, які перебувають у постійній взаємодії та створюють цілу систему [2]. Деякий час термін “бюджет”трактували як шкіряний мішок, але з часом його розуміння та використання змінилося. Сьогодні поняття бюджету має декілька тлумачень. Першим є те, що бюджет- план розпису доходів та видатків держави, а друге це грошові відносини, що виникають між державою та різними суб’єктами господарювання з приводу розподілу чи перерозподілу грошових ресурсів.

Аналіз сучасних досліджень визначив, що в сучасних економічних умовах реалізація продукції є сукупністю взаємопов’язаних і взаємодіючих видів діяльності. Результат цього процесу напряму пов'язаний з тим, що відбувається у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства. Для здійснення безперебійної виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства необхідно мати певний запас сировини, матеріалів та інших матеріальних цінностей, які використовуються в процесі виробництва. На підприємстві запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й у структурі витрат, оскільки вони є однією з основних складових при формуванні собівартості готової продукції. Виходячи з цього, актуальним є вивчення основних етапів та методів аналізу виробничих запасів на підприємстві.

Бухгалтерлік есеп жұмысын жүргізу үшін кәсіпорында күнделікті орындалып отыратын барлық операциялардың міндетті түрде үздіксіз құжаттарға жазылып отыратындығы. Бухгалтерлік құжат деп кәсіпорындар мен ұйымдарда орындалған операцияларды дәлелейтін және алдағы уақытта орындалатын жұмыстар мен атқарылатын қызметтерге құқық беретін жазбаша куәлікті атауға болады. Құжат кәсіпорындағы орандалған шарушалық операцияларына сәйкес үздіксіз толтырылып, олардың мазмұнын толық ашық көрсетеді және ол бухгалтерлік есептің негізі болып табылады. Бухгалтерлік құжат – кәсіпорындағы шарушалық операциялардың орындалғанын растайтын немесе оны орындауға заңды түрде құқық беретін жазбаша куәлік.

Теперішні умови господарювання потребують дієвого управління фінансовою безпекою держави. Це обумовлено тим, що фінансова безпека призначена вирішувати важливі для держави питання . Фінансова безпека держави – це стан, в якому безпосередньо захищені фінанси та національні економічні інтереси. Дії фінансової безпеки спрямовані на покращення національного економічного стану держави. Головним завдання фінансової безпеки є протистояння внутрішнім та зовнішнім небезпекам(Табл.1). Ладюк О.Д. у своїй праці «Фінансова безпека держави» розглядає фінансову безпеку як складну багаторівневу систему, яку утворюють ряд підсистем, кожна з яких має власну структуру і характер розвитку. Система фінансової безпека держави включає бюджетну, валютну, грошово-кредитну, боргову безпеки, безпеку страхового ринку та безпеку фондового ринку. З огляду на це, забезпечення безпечного рівня функціонування фінансово-кредитної сфери можливе лише за умови розробки і реалізації обґрунтованої стратегії розвитку усіх сегментів вітчизняного фінансового ринку, проведення дієвої грошово-кредитної, валютної, бюджетної, боргової та інвестиційної політики, здійснення конкретних заходів щодо уникнення небезпеки грошового обігу, валютного ринку, бюджетної системи, державних запозичень, поліпшення інвестиційного клімату в Україні.[2,с. 151]

Многообразие форм собственности предполагает разделение ответственности за эффективное использование трудовых ресурсов между всеми участниками рынка труда: государством, работником и работодателем. Регулирующая функция государства состоит в том, чтобы максимально сблизить спрос на наемную рабочую силу со стороны работодателей и предложения трудоспособного населения. Причем сближение и сбалансированность спроса и предложения необходимо обеспечить не только по количеству и качественной структуре, но и во времени и пространстве, на макроуровне и на микроуровне. В силу регулирования занятости объектом микроуровня является предприятие, как первичное звено экономики, и город, район, населенный пункт, как первичное звено территории, жители которого характеризуются общностью интересов в реализации права каждого из них на трудовую деятельность.

Бозор муносабатлари шароитида субъектларнинг фуқаролик муомаласидаги фаол иштироки ҳар бир мамлакат иқтисодий ривожланишида алоҳида аҳамият касб этади. Субъектларнинг фуқаролик муомаласида фаол иштирок этишида хизмат кўрсатиш муносабатларининг салмоғи ортиб бораётганлигини таъкидлаш лозим. Янгидан-янги иқтисодий муносабатларнинг вужудга келиш натижасида хизмат кўрсатиш турлари ва усуллари кенгайиб бораётганлиги ҳозирги кунда уларни изчил ҳуқуқий тартибга солишни тақозо этмоқда. Таъкидлаш лозимки, бозор муносабатлари шароитида хизмат кўрсатиш турлари ранг-барангдир. Ушбу хизмат турлари мутахассислар томонидан хизмат кўрсатувчининг фаолиятига қараб қуйидагича бўлинади: Биринчидан, хизмат кўрсатиш шартномасининг фактик тусдалиги (багаж ва юк ташиш, омонат сақлаш, ҳақ эвазига хизмат кўрсатиш);

Рынок труда — наиболее сложный элемент рыночной экономики. Здесь не только переплетаются интересы работника и работодателя при определении цены труда и условия его функционирования, но и как в зеркале отражаются практиче¬ски все социально-экономические явления, происходящие в об¬ществе. В узком понимании рынок труда — это система экономи¬ческих отношений в области использования рабочей силы (воспроизводства, функционирования, социальной защиты) на различных уровнях хозяйствования. В рыночной экономике си¬стема производственных (экономических) отношений базирует¬ся на свободной купле и продаже рабочей силы, в силу чего эти отношения называются рыночными. В функционировании рынка труда можно отметить несколь¬ко принципиальных положений. Во-первых, это совокупность экономических отношений между спросом и предложением ра¬бочей силы на рынке труда. Во-вторых, место пересечения раз¬личных экономических и социальных интересов и функций. "Третьих, с позиций предприятии — поле взаимоотношений го сотрудников, т.е. потенциальных или фактических работников.но думающих о переходе на новое место работы в пределах фирмы.