ХX Международная научно-практическая интернет-конференция

Быстрый рост промышленности значительно усложнил взаимоотношение человеческого общества с природой. Человек получил возможность влиять на ход естественных процессов. Добывая полезные ископаемые, он изымает вещества из почвы и грунта, загрязняя промышленными выбросами воздух, забирая воду на орошение, осушая болота меняет водный баланс, сжигая в огромном количестве топливо изменяет энергетический баланс планеты и химический состав атмосферы. На кафедре физической химии и химической экологии СамГУ в течение ряда лет проводятся исследования по разработке методов утилизации отходов промышленности и сельского хозяйства. К таким отходам относятся: фосфогипс, мраморный шлам, отработанные травильные расходы, отходы кожевенных заводов, сточные воды производства ЭФК, отходы вино- и спиртзаводов и т.д.

Согласно одному из основных принципов педагогики, получение знаний человеком в процессе его индивидуального развития должно ускоренно повторять этапы приобретения знаний человечеством в процессе его исторического развития. Становление и развитие химии шло в тесном взаимодействии с освоением окружающей среды, т.е. было экологизированным автоматически. Теперь же освоение экологической информации технократизировано. Экологизация химии как учебного предмета в основном сводится либо к дополнению рассматриваемого материала примерами по негативному воздействию общества на окружающую среду, либо к приспособлению технократического мышления для объяснения состояния некоторых объектов среды или экологических проблем. Химия и химическая технология является одним из крупнейших производителей информации и по своему информационному ресурсу значительно опережает большинство естественнонаучных направлений. Развитие информационных технологий, базирующихся на создании современных программных средств, совершенствованием сетевых технологий , расширении базовых данных, разработка электронных изданий, существенным образом меняет подходы к обучению в химическом образовании. Они позволяют в учебных курсах перейти от рассмотрения простейших примеров к проведению полноценных технологических экспериментов, компьютерному моделированию химических процессов и систем.

У всі часи одним із найголовніших завдань держави, суспільства було і залишається виховання молодого покоління. На думку видатного чеського педагога Я.А. Коменського, людина – це частина природи і вона повинна розвиватися за законами природи. Видатний швейцарський педагог І.Г. Песталоцці вважав, що єдиний, справжній фундамент людського пізнання – сприймання природи. Увесь запас знань, яких набуває людина за допомогою відчуттів, є результатом ціннісного ставлення до природи. Екологічна освіта та виховання є складовою частиною всебічного і гармонійного розвитку особистості. Нині важливо домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, турбота про збереження і помірне використання природних ресурсів стали рисою характеру кожної людини. Ціннісно-бережливе ставлення до природи повинно формуватися з дитинства, у сім’ї, школі, і можливе воно лише за умови формування екологічної культури і накопичення відповідних знань [1, с.120]. Необхідність формування екологічно доцільної поведінки школярів визначено завданнями Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ столітті, Концепції екологічної освіти України.

Розвиток відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) може бути дуже корисним як для економіки, так і для екології. ВДЕ, до яких відносять біомасу, гідроенергію, енергії сонця, геотермальних вод і вітру, можуть заміняти викопні види палива, скорочувати залежність від імпортованого палива, створювати додаткові можливості для деяких галузей промисловості і сільського господарства, зменшувати викиди парникових газів та інших шкідливих речовин. Але є багато проблем, що затримують розвиток ВДЕ. Основною та самою значущою з них є потреба в величезній кількості інвестицій в технології розвитку цієї галузі. У статті розглядається доцільність використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії, їх економічні та екологічні переваги . Метою роботи є аналіз проблем використання відновлювальних джерел енергій у промисловому комплексі України. Викладення основного матеріалу. Україна має багато проблем, які однозначно треба вирішувати для того, щоб стати членом європейської спільноти. Однією з таких проблем є енергозабезпечення.

Экспериментальным путем изучались влияния температуры, размера и природы катализатора, парциальных давлений исходных продуктов и компонентов реакции, на закономерности глубокого окисления этанола. При изучении кинетических закономерностей гетерогенных каталитиче-ских процессов как правило следует всегда иметь в виду возможное влияние на скорость реакции переноса реагирующих веществ к внешней и внутрен-ней поверхности гранул катализатора, что может привести к точному опре-делению кинетических параметров изучаемой реакции. В литературе отсутствуют какие-либо данные о влиянии линейной скорости газового потока и величине размера гранул катализатора на глубокое окисление этилового спирта, что не позволяет даже ориентировочно оценить границы изменения указанных параметров, обеспечивающих протекание реакции в кинетической области на поверхности катализатора чувствительного элемента сенсора.