ХX Международная научно-практическая интернет-конференция

Шaрқнинг қомусий олимлaри томонидaн шaxс шaкллaниши, тaълим-тaрбия борaсидaги қaтор илмий-нaзaрий мaсaлaлaр, улaр томонидaн ярaтилгaн aсaрлaрдa aтрофличa ёритиб бeрилгaн. Aйниқсa, шaxс кaмолотидa билим, aқл, идрок, тaфaккур жaрaёнини шaкллaнгaнлиги aқлий мeзон сифaтидa эътироф этилгaн. Шу боис жaҳон-илму мaдaниятигa сaмaрaли ҳиссa қўшгaн Aбу Нaср Форобий, Ибн Сино, Aбу Рaйҳон Бeруний, Юсуф Xос Xожиб, Умaр Xaйём, Aлишeр Нaвоий вa бошқa aлломaлaримиз томонидaн қолдирилгaн илмий мeрос aқлaн кaмолгa етгaн, бaркaмол aвлодни тaрбиялaшдa дaстурил-aмaл бўлиб xизмaт қилмоқдa. Жумлaдaн Ибн Сино дунёни билишгa мaтeриaлистик ёндaшгaн. Унинг фикричa, тaжрибaвий билиш тaбиaтни билишнинг бошлaнғич йўлидир, ҳиссий билиш сeзгилaримиз орқaли билишдир.

Шундaй қилиб, когнитив услуб тушунчaси шaxс псиxологияси вa билиш псиxологиясининг чэгарaсидa шaкллaнгaн. Услуб сўзининг қўшилиши билaн у ўзигa xос тусгa эгa бўлгaн. Шaxс псиxологиясидa услубни индивидуaллик нaмоён бўлишининг энг юқори дaрaжaси сифaтидa тaърифлaнсa, билиш псиxологиясидa эса интeллeктуaл фaолиятнинг рaсмий тaбиaтгa эга экaнлигини тaъкидлaгaн ҳолдa, унинг псиxик тaрaққиётнинг пaст ёки юқори дaрaжaсигa aлоқaдор эмaслиги эътироф этилaди. Услубли ёндaшувнинг шaкллaниши билиш псиxологиясининг прeдмeтини трaнсформaция қилинишигa олиб кeлди. Aгaр дaстлaб билиш псиxологияси билиш фaолиятининг умумий қонуниятлaри ҳaқидaги фaн бўлсa, ҳозирдa кишилaрнинг борлиқни билиш услубидaги индивидуaл фaрқлaрнинг мexaнизмлaри ҳaқидaги фaнгa aйлaнди. Ҳaр бир тушунчa ўзигa xос тaриxгa эга. Жумлaдaн когнитив услуб тушунчaсининг шaкллaнишини ўргaниш учун кўплaб нaзaриялaрни тaҳлил қилиш зaрур.

Сучасні умови виконання професійної діяльності характеризуються змінами процесів, великим обсягом інформації, домінуванням стресових станів, які викликані соціально – економічними умовами, проблемами організації праці та професійної взаємодії. У цих умовах необхідно не втрачати якість виконання професійних обов’язків, удосконалювати майстерність і компетентність працівників у будь – якій сфері. Організація професійної діяльності, якісний підбір персоналу, створення умов для адаптації молодих фахівців, психологічного клімату в колективі, мотивації персоналу, оцінки та планування професійної діяльності – це не лише завдання управління професійною діяльністю а й психологічного супроводу. Характерною особливістю сучасного процесу є наближення “ особливих ” умов діяльності до екстремальних. Актуальність вивчення складових психологічного клімату у льотних екіпажах визначена специфікою виконання професійної діяльності, наявністю стресових ситуацій, надмірному фізичному навантаженні та ризиком для життя.

Сьогодення не лише насичене змінами в професійній діяльності, системі освіті, виховання, культурі, але і підвищуються вимоги до особистісних та професійних якостей людини. Звертається увага на конкурентоздатність, мотивацію, оцінку власного потенціалу, цілеспрямованість і т.інш. Розвиток власного потенціалу з урахуванням вимог сучасного часу сприяє особистісному та професійному становленню. Самооцінка як структурна складова самосвідомості має вплив на всі сфери життя людини. Врахування вікових особливостей кожного періоду особистісного розвитку та умови формування самооцінки, самоставлення, дозволяють корегувати процес, забезпечувати гармонійну реалізацію визначених завдань. Формування оцінки власного потенціалу, ставлення до себе починається у дитинстві. Від оцінки себе, залежать взаємовідносини з іншими, емоційне самопочуття, наполегливість у досягненні, ставлення до успіху та невдач. Вивчення самооцінки, самоставлення в психології дозволяє прогнозувати вплив на рівень домагань. Не відповідність рівня домагань та реальних результатів призводить до неправильної оцінки власного потенціалу.

Исследования по изучению гендерных особенностей влияния тревожности на самооценку, проявляющейся у подростков, отражены в научных трудах таких отечественных и зарубежных ученых как: К. Гуарда (теория дифференциации эмоций); психоаналитические теории (3.Фрейда, К. Хорни и др.); теория Ч.Д. Спилбергера; концепции отечественных психологов (Захарова, И. В, Дубровиной, В.Р. Кисловской, Л.И. Божович, К.С. Лебединской, В.В. Суворовй, А.М. Прихожан, Н.Д. Левитова, Давыдова и др.).В теории К. Изарда тревожность определяется как комплексное сплетение фундаментальных эмоций и других [1]. Проблема тревожности у подростков часто приводит к снижению работоспособности, продуктивности деятельности, к трудностям в общении. Подросток с повышенной тревожностью, как правило, имеет неадекватную самооценку: заниженную, завышенную, часто противоречивую, конфликтную, что может привести к различными соматическим заболеваниями. В связи свышеизложенным, целью нашего исследования стало изучение влияния тревожности на самооценку подростков в гендерном аспекте.

Горный туризм со временем все более набирает популярность – круг людей, которые выбирают его в качестве досуга, расширяется, что частично есть следствием урбанизации и малоподвижного образа современной жизни. Мода на здоровый досуг сопряженный с физическими нагрузками и пребыванием в экологически чистых зонах внушает оптимиз, но обратной стороной вопроса есть повышение значимости безопасности в туристическом походе, так как большое число травм и несчастных случаев происходят, как не парадоксально, в походах выходного дня и на легких маршрутах [4, с. 12]. Именно тогда бдительность участников притуплена и существует некая иллюзия безопасности, что менее характерно для сложных походов, а так же для опытных групп. Важным моментом есть слабая практическая разработанность психологической подготовки к туристским путешествиям.

Главной целью образования в современных условиях становится воспитание личности, способной к самообразованию и саморазвитию, к свободному и компетентному определению себя в обществе, культуре, профессии. Обучение можно охарактеризовать как процесс активного взаимодействия между обучающим и обучаемым, в результате которого у обучаемого формируются определенные знания и умения на основе его собственной активности. Изучение педагогом личности ученика имеет важное значение практического характера. Среди других факторов, которые также определяют успешность и продуктивность педагогической деятельности, немаловажную роль играет социально-перцептивная компетентность учителя, сформированность у него совокупности качеств, относящихся, прежде всего к его познавательной сфере, но не только к ней, но и к другим сторонам его психики, обеспечивающим ему глубокое и всестороннее проникновение как в психологические характеристики класса, в котором он преподает, так и в психические особенности отдельных учащихся - его учеников.

Актуальність дослідження. Сучасну ситуацію розвитку суспільства можна охарактеризувати як відносини між «універсальним виробником» та «універсальним споживачем». При цьому, виробник готовий задовольнити будь-які пристрасті покупця, якщо це обіцяє вигоду. Здавалося б, що границі «смакових уподобань» все більш розширюються й індивідуалізуються. Однак у цій грі («виробник – споживач – виробник») споживач стає все більш чутливим до формування смаку «ззовні». Інакше кажучи, він відкритий до «виробництва смаків». У зв'язку із цим, відоме висловлювання «попит народжує пропозицію», можна перетрансформувати й продовжити: «але й пропозиції – народжують попит (смак)». Поряд з утилітарним ставленням до смаку їжі, що властиве «маркетинговій еліті», сучасні дослідники відзначають також і інший підхід, який визначають як «біологізоване нормування», що у певному сенсі є відображенням соціально-психологічного феномену як медикалізація.