29–30 сентября, 2017
Однією з актуальних проблем сучасного суспільства України є реформування системи освіти до світових стандартів, що відповідають сучасному стану науково-технічного прогресу та інформатизації всіх сфер життєдіяльності. Це передбачає принципово нові функції освіти і забезпечення педагогічними працівниками відповідності освіти запитам і вимогам сучасного інформаційного суспільства.
У сучасних реаліях вищої школи та у всіх сферах суспільного життя відбуваються процеси, які не можуть не вплинути на розвиток освіти, зумовити пошук нових технологій навчання та реформування підходу до навчання. В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, в процесі реформування системи освіти основний акцент в розвитку нових технологій переноситься на навчання вмінню самостійно здобувати потрібну інформацію, виокремити проблеми і знаходити шляхи їх раціонального вирішення, вміти критично аналізувати отримані знання і застосовувати їх для вирішення нових задач. В цьому плані значний інтерес представляє дистанційне навчання [1, с.5].
Навчити дітей вчитися – це найважливішезавданнясучасноїсистемиосвіти, щоозначаєстворитиумови, якідаютьможливістьсучасномушколяревібратиактивну участь у оволодіннізнаннями, творчозастосовуватицізнання на практиці. З цією метою вчителізастосовують на практицірізнісучаснітехнології і методики.
Проблему самореализации личности заслуженно относят к числу одной из самых сложных проблем не только педагогики, но и гуманитарного знания в целом. В современных условиях рост интереса к ней связан с увеличением влияния «человеческого фактора» на все сферы общественной жизни. Феномен самореализации является междисциплинарным и активно изучается представителями философии, социологии, культурологии, психологии, акмеологии. Значение самореализации состоит в нацеливании личности на максимальное раскрытие творческих способностей, самоосуществление внутреннего потенциала, опредмечивание своих сущностных сил через самодеятельность, адекватное и гибкое поведение сообразно общественной морали.
Одним з вирішальних засобів оновлення змісту, методів та форм сучасної освіти є електронні освітні ресурси (ЕОР), вміст яких структурується за інформаційною моделлю організації навчання з активним використанням накопичених знань та умінь, а також спеціально організованих баз знань з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей користувачів.
В настоящее время негативные тенденции общественного развития, нестабильность социально-экономической ситуации в обществе вызывают значительный рост асоциальных проявлений, особенно среди молодежи и несовершеннолетних. Согласно статистике, в 2015 году в Беларуси было зарегистрировано 3411 случаев рискованного поведения, повлекших собой смертельную опасность, в 2014 году – 3021, в 2013 году – 3093 [1, с. 187]. Для молодежной среды характерны достаточно стабильные и весьма высокие уровни распространенности различных форм рискованного поведения.
Одним із пріоритетних напрямів удосконалення системи освіти є використання інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечує доступність і ефективність освіти. Молодь більш привчена до сприйняття інформації з екрана телевізора, комп’ютера, проектора, ніж із книг. Не всі студенти вміють правильно користуватися підручником. Вони звикли до сприйняття інформації в динаміці, коли їхня увага організується ззовні за допомогою інтенсивного візуального ряду, а не тексту.
Сучасній економіці потрібні висококваліфіковані фахівці, а отже, перед освітою постають нові вимоги щодо якості процесу і результату її функціонування. Процеси реформування у вітчизняній освіті пов’язані, насамперед, з потребою вирішення тих численних системних проблем, які накопичились упродовж усього періоду існування незалежної України. 17 квітня 2002 р. Указом Президента України була затвердження Національна доктрина розвитку освіти, яка визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвиток освіти в першій чверті ХХІ століття. Метою державної політики щодо розвитку освіти, як зазначається в цьому документі, є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти.
Социально значимая деятельность общеобразовательного учреждения – это совокупность действий субъектов образовательного процесса, направленных на реализацию социальных преобразований и проблем социума, способствующих позитивным изменениям в самом человеке, в среде школы и во внешней социальной среде и закрепляющих у подростков социальные знания, навыки, социальный опыт и социальные роли во взаимоотношениях между субъектами образовательно – воспитательного процесса.
Сучасний період розвиток суспільства характеризується впливом на нього інформаційно-комунікаційних технологій. Які проникають в усі сфери людської діяльності,забезпечують поширення інформаційних потоків і утворюють глобальний інформаційний простір. Інформаційні технології не тільки полегшують доступ до інформації і відкривають можливості варіативності навчальної та виховної діяльності, її індивідуалізації, але і дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб’єктів навчання та виховання.