VI Международная научно-практическая интернет-конференция

Початок активного дослідження тексту припадає на другу половину ХХ століття, коли в лінгвістиці текст було визнано найвищим ярусом мовної системи. Визначенню тексту та характеристиці його ознак присвячено лінгвістичні роботи Н.Арутюнової, М.Бахтіна, Н.Валгіної, І.Гальперіна, В.Різуна, М.Пентилюк, М.Плющ, Г.Шелехової та ін. У своїй монографії «Педагогічний дискурс учителя-словесника» науковець А.В.Нікітіна робить спробу визначити текст як наукову одиницю: «Текст є одиницею об’єднання мовних засобів комунікації – предметом дослідження лінгвістики, психології, лінгводидактики та інших наук,… результат навчально-мовленнєвої діяльності»[1 ,с.240]. Визначення тексту з погляду комунікативної лінгвістики запропонував Ф.Бацевич: « це результат спілкування, його структурно-мовний складник і одночасно кінцева реалізація; структура, в яку втілюється «живий дискурс після свого завершення»[3,с.147].

Узбекский как государственный язык Республики Узбекистан функционирует в устной и письменной разновидностях. Узбекская речь настолько разнообразна, что в разных уголках республики она проявляется многообразно и отличается пестротой. Такое разнообразное территориальное проявление узбекского языка составляют диалектизмы. По разнообразию и пестроте бытующих говоров и наречий узбекский язык можно сравнить с цветущим, ароматно пахнущим садом. Известно, что сущность любого явления раскрывается путём анализа его составляющих элементов. Так проходит и при изучении узбекского языка–без целенаправленного систематического исследования, образующих его говоров и наречий невозможно выявить своеобразие общеузбекского языка.

Сучасне суспільство ставить перед мовною вищою освітою завдання підготовки фахівця з розвиненими комунікативними здібностями, творчим потенціалом, здатного самостійно поповнювати мовні знання й використовувати їх у професійній діяльності. У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема оволодіння студентами прийомами пізнавальної діяльності в умовах самостійної роботи (СР) в аудиторний і позааудиторний час. На необхідності розвитку навичок самостійної діяльності під час вивчення українськомовної дисципліни наголошують Т. Денищич, С. Караман, М. Криськів, О. Любашенко, М. Пентилюк, Т. Симоненко та ін. Учені доводять, що якість навчання мови в середній та вищій школах підвищується за рахунок запровадження активних та інтерактивних методів навчання, регулярного залучення студентів до самостійної пізнавальної діяльності, організації контролю за власною мовленнєвою діяльністю. Безперечний інтерес для нашого дослідження мають праці Г. Атанова, О. Вербицького, В. Давидова, І. Зимньої, Н. Тализіної та ін., в яких значну увагу зосереджено на формуванні вмінь самостійної навчальної діяльності. У той же час аналіз практики вищої школи свідчить, що навчання мови часто зосереджується на близьких цілях формування вмінь і навичок самостійної діяльності, що не вирішують питання розвитку широкої самостійності студентів.

Ілияс Жансүгіров 1894 жылы Алматы облысы Ақсу ауданында дүниеге келеген. Мен де Ілияс Атамның кіндік қаны тамған жердің тумасымын. Яғни Ақсу ауданы Жансүгіров ауылында дүниеге келдім. Бала кезімнен Ілияс атамыздың өлеңдері, дастандары, поэмаларынан сусындап өскендіктен Ілияс атамыздың шағармашылығының менім өмірімде алатын орны зор. Және де, қазір жоғары оқу орнына Ілияс Жансүгіров атындағы Жетісу мемлекеттік университетінде оқып жатқаннан кейін Ілияс өмірі мен шығармашылығы жайлы білім ұштала түсті. Биыл Ілияс Жансүгіровтың туғанына 120 жыл толды. Бұндай айтулы күнді Ақсу ауданы Жансүгіров ауылы мереке күндерін тамаша өткізді. Мереке Ілияс Жансүгіровтың өмірі мен шығармашылығына арналғандықтан өмір баянына сүйене отырып жасалған шағын музей де құрылды. Мерекелік арнайы концерттік бағдарлама ұйымдастырылып, Ілияс аталарына арналған жас ақындардың өлеңдері оқылды. Мерекелік бағдарламалар тұрғындардың жоғары бағасына ие болды. Мен де Ілияс атамыздың өмірі мен шығармашылығына тағы бір мәрте тәнті болдым.

Основне призначення офіційно-ділового стилю, а саме до нього належить комерційне листування (додано мною – І.Ю.М.), – регулювати офіційні ділові стосунки та обслуговувати громадянські потреби людей у типових ситуа¬ціях [1, с. 25]. Роль посередників, які допомагають впорядкувати такі стосунки, виконується штатними працівниками (юрисконсультами). Ці люди повинні добре володіти адміністративно-канцелярським стилем мови та мовлення, який широко використовують у профе¬сійно-виробничій сфері, правових відносинах і справникарстві. У сучасному вигляді інститут юрисконсультів сформувався на початку XX століття. За визначенням Малого енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона [2] юрисконсульти це юристи при державних і громадських установах та приватних підприємствах, що дають свої висновки з приватно-правових питань, які виникають у діловодстві цих установ, і виступають на суді як повірені [3].

Причини початку наукового вивчення критики перекладу різноманітні. З одного боку, міжнародні контакти, які щороку стають більш жвавими та вимагають високої якості перекладу у найрізноманітніших сферах: медичні інструкції, консалтингові операції тощо. З іншого боку, вчені сподіваються, що поглиблення перекладацького аналізу та розширення його дослідження у науковому середовищі, сприятиме покращенню якості перекладу. Крім цього, дослідження критики перекладу матиме велике значення в освіті, а саме: у підготовці майбутніх кваліфікованих перекладачів: „das Sprachbewusstsein zu schärfen und den sprachlichen wie den außersprachlichen Horizont auch des Beurteilers zu erweitern” [4, c. 7]. Одним з перших видів перекладацького аналізу можна вважати рецензії на перекладені твори. Проте більшість з таких рецензій не вважається критикою перекладу, а тільки самостійним текстом. Причини різні і пояснюються браком часу або нерозумінням вихідної мови. Отже, більшість перекладених творів оцінюються за перекладом, а не за тим, що, і як пишуть автори вихідної мови. Оптимальним рішенням у такій ситуації буде співпраця внутрішнього рецензента та перекладача.

Хоча до розкриття семантики термінів науковці вже звертались [1; 2], проте не досліджувалась роль різних контекстів у визначенні економічних лексем. Метою наших розвідок є порівняльний аналіз способів розкриття семантики економічних термінів. “Реальне розуміння слова стає можливим лише в тексті чи дискурсі, які відображають кінцеві змістові відношення для кожного з його складників” [3, с. 35]. Звідси, незалежно від того полісемантичний чи моносемантичний термін, йому однаково необхідний контекст, де в цілому мовному відрізку актуалізуються потрібні значення.

Нація – це найвища форма організації суспільства, яку дотепер виробило людство на шляху поступу. Нація, як і будь-яка інша спільнота людей, не може ні сформуватись, ні існувати без спілкування її членів, без збереження ними історичної пам’яті, надбань духовності, самоусвідомлення, без ідентифікації – відчуття приналежності до цієї спільноти. Універсальним засобом здійснення всього цього є мова. Вона забезпечує єдність, функціонування і розвиток національного організму у просторовому та часовому вимірах. Черговий раз, після незліченних жертв і втрат, піднімається з колін народ України. Фізично почетвертований, на третину яничаризований, поголовно зневажений – він здіймається на повен зріст, щоб знову оголосити на весь світ: «Ще не вмерла Україна!»