VI Международная научно-практическая интернет-конференция

Табиғи жағдайда ЭС (экологиялық соқпақ) жасау саласында әртүрлі пікірлер қалыптасқан [1, 3, 4]. Соқпақ жақсы болуы үшін мұғалімнің таңдау жұмысын табиғи орманда, орманды-парк аймағында, өзен жағасында, немесе елді мекендерде өткізгені қолайлы деген пікір бар. Екінші біреулер, соқпақ барынша «жабайы» және аздап қана жабдықталған, тіпті, белгілі бір жерді бөліп-бөліп қойса да болады дейді. Өйткені, саяхатты басқарушы мұндай соқпақтағы белгілерді алдын-ала біле тұра, тыңдаушылардың назарын сол жерге аударып, ондағы экологиялық жүйені көрнекті құрал ретінде пайдаланып, айтып береді деген де көз қарас бар. Үшіншілер, соқпақтың қажеті жоқ, «табиғи бояу» керек дегенді ұсынады. Бірінші жағдайда, экскурсия жүргізу жеке тәжірибелі ұстазға және де екінші жағдайда, хабардың тиісті белгілер арқылы берілуі қажет. Әйтпесе айтылуға, көрсетілуге керек жерлер қалып қояды. Ал соқпақ керек емес, табиғи болсын деушілер басқалармен есептеспейді. Бұл – экологиялық үйлесімділіктің сырын, яғни борсықтың, тау текенің, бұғы-маралдың, өрмекшінің, құмырсқаның, тағы сол сияқты жануарлар, насекомдардың инстинкпен жасаған соқпақтарын ғылыми-тәжірибе жағынан байланыстырып, оның мәнін шәкіртіне жеткізуден ауытқу деген сөз.

СЕРЕДОВИЩА На сьогоднішній день існує великий спектр методів оцінки стану рідиннофазних середовищ, зокрема води. Недоліком переважної більшості експериментальних методів моніторингу забруднення водних середовищ є потреба складного обладнання, великі часові витрати, можливість визначення обмеженої групи окремих кількісних параметрів, які свідчать лише о фактичній концентрації забруднюючих домішок, але не дають підстав щодо формулювання показників з метою формування цілісної характеристики енергоінформаційних властивостей рідиннофазних середовищ [1]. Одним з можливих варіантів методів експрес-аналізу стану водного середовища, що отримує в останній час широке розповсюдження та визнання, є підхід, заснований на дослідженні зображень газорозрядного випромінювання рідиннофазних об’єктів (ефект Кірліан).

Вступ. Формування екології як науки почалося у ХХ столітті і продовжується до цього часу. Сучасна екологія з традиційної біоекології виросла у комплексну, складну, багатогранну інтегровану науку-лідера, стала філософією виживання людства – екологічною філософією. Екологічна діяльність сьогодні – одна з основних складових частин будь-якої сфери діяльності людини: промислового виробництва, енергетики, сільського та лісового господарства, транспорту, наукових досліджень, військової справи, культури, релігії тощо. Екологічна безпека стає основою стійкого розвитку. Найважливішими проблемами сучасності, які ще донедавна були локальними, а тепер змінились на національні та всесвітні – глобальні, стали проблеми екологічної безпеки.

Введение. Радон – радиоактивный газ, образующийся в процессе радиоактивного распада в цепочке естественных радионуклидов семейств урана и тория. Согласно оценке НКДАР ООН, радон и его дочерние продукты определяют примерно 3/4 годовой индивидуальной эффективной дозы облучения, получаемой населением от земных источников радиации [1]. Радон, являясь компонентом воздуха, попадает в легкие человека при дыхании. Воздействие -излучения на высокочувствительные клетки дыхательной системы – одна из причин возникновения рака. По оценкам экспертов МКРЗ облучение населения за счет радона обуславливает до 20 % общего количества заболеваний раком легких [2]. Естественный изотоп радона 222Rn, являясь наиболее долгоживущим (период полураспада 3,82 дня), вносят наиболее существенный вклад в облучение человека.