VI Международная научно-практическая интернет-конференция

Двадцяте століття висуває на історичну художню арену України цілу плеяду блискучих видатних музикантів, твори яких стали джерелом педагогічного репертуару в дитячих музичних школах. Серед них – М.Лисенко, М.Калачевський, Петро і Володимир Сокальські, Я.Степовий, В.Косенко, Л.Ревуцький, Г.Беклемішев, І.Беркович, Г.Орлянський, Л.Альперін, А.Штогаренко, С.Людкевич, М.Колесса, М.Жербін, І.Шамо, М.Дремлюга, А.Коломієць, А.Кос-Анатольский, М.Сільванський, В.Подвала, М.Скорик, Л.Колодуб, М.Степаненко, Ж.Колодуб та багато інших. Але навіть у цьому колі знаменитостей виділяється ім’я, видатного художника-романтика. Внесок цієї людини у скарбницю української дитячої музики ХХ століття є неоціненним. Тому метою нашого дослідження є проаналізувати потенційні можливості творів Юрія Щуровського для їх використання у педагогічному репертуарі Дитячих музичних шкіл та музичних відділень Дитячих шкіл мистецтв.

У ХХ-му столітті географічне розташування та історія зумовили шляхи розвитку матеріальної й духовної культури України в панівній ідеологічній системі СРСР. Механізми реалізації тоталітарної політики не оминули й українську радянську анімацію. Післявоєнне відродження даного виду мистецтва припадає на кінець 50-х початок 60-х років ХХ-го століття, коли виникають значні зміни у соціально-культурному житті держави, що приводять до перемін естетичних й ідеологічних установок. 1960-ті роки. Після війни з 1945 року студія «Київнаукфільм» тримала штат художників, які виготовляли учбову мультиплікацію для науково-популярних фільмів. На фоні краху «комунального» світосприйняття та виникнення індивідуалізації свідомості періоду «відлиги» початку 1960-х, постала потреба створення художньо-естетичної анімації не тільки для когнітивних суспільних процесів та виховання молодого покоління, але й для репрезентації внутрішнього стану людини.

Во всех сферах жизнедеятельности человека сегодняшнего дня проявляется интегративность, которая во многом определяет особенности современного стиля мышления. Исследования учёных в области возможностей интегрированного обучения показывают, что этот принцип имеет большой потенциал в подготовке высокопрофессионального учителя, в том числе и педагогики искусства. Эффективность интегрированного курса зависит от реализации многих принципов, один из которых - комплексность. Общеизвестно, что хоровое дирижирование является одной из главных исполнительских (практических) дисциплин профессионального цикла в процессе подготовки будущих учителей музики. Целью исследования стало теоретическое обоснование и проверка эффективности методики использования комплексного подхода к профессиональной подготовке будущих учителей музыки в классе хорового дирижирования.