VI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Сучасний етап розвитку країни вимагає підготовки фахівців високого рівня. Вищі навчальні заклади III-IV рівня акредитації повинні випускати високоосвічену, різнобічно підготовлену особистість. Одним із засобів всебічного розвитку особистості, формування основ здоров’я, енергійності, соціальної впевненості є фізична культура. Вірно обраний напрямок занять фізичними вправами для кожної людини є ефективним засобом вирішення фізичних і психологічних проблем особистості. У зв’язку з цим робота з дослідження шляхів формування потреб, цілей, мотивів студентів у виборі різних видів фізичної культури і вдосконалення процесу фізичного виховання є актуальною [1, с.4-5; 9,с.180-182].

Змiцнення та збеpеження здopoв’я пiдлiткiв, пiдвищення piвня їхньoї pухoвoї активнoстi є найактуальнiшими з гoлoвних завдань, якi тепеp гoстpo стoять пеpед укpаїнським суспiльствoм. Одним iз oснoвних завдань фiзичнoгo вихoвання є пiдвищення pухoвoї активнoстi як невiд’ємнoї частини спoсoбу життя та пoведiнки дiтей. Piвень pухoвoї активнoстi в шкiльнoму вiцi залежить вiд opганiзацiї фiзичнoгo вихoвання в шкoлi, участi дiтей у спецiальнo opганiзoваних та самoстiйних заняттях фiзичнoю культуpoю в пoзанавчальний час [1,7,8,9,10,13,15].

Статистичні дані про захворюваність на остеохондроз хребта суперечливі. Так в Україні це захворювання страждає до 21,8% населення [1,с.129-134; 3], в розвинених країнах до 70-80% населення найбільш активного віку 30-60 років [3]. За даними ВООЗ, цим захворюванням страждає до 80% населення. Такі коливання показників обумовлені різними діагностичними критеріями виникнення захворювання ‒ від його початкових форм до виражених клінічних [3,6]. Причини, що призводять до виникнення клінічних проявів остеохондрозу: важка праця (підняття тяжкості) ‒ 42,5%, сидячій спосіб життя ‒ 26,7%, травма ‒ 8,3%, охолодження ‒ 5,8% , вагітність і пологи ‒ 3,3%, інтоксикація (інфекції) ‒ 2,5%, інші ‒ 5,8%, невідомі ‒ 5%.

Фізична реабілітація у педіатрії – це активний процес, метою якого є досягнення повного відновлення порушених внаслідок захворювання або травми функцій, або, якщо це нереально, оптимальна реалізація фізичного, психічного і соціального потенціалу дитини, найбільш адекватна інтеграція її у суспільство.

Спектр оздоровительных видов гимнастики и задач, решаемых в процессе занятий достаточно широк. Этот факт, а также доступность средств гимнастики, возможность круглогодичной тренировки, отсутствие потребности в больших материальных затратах для их проведения обусловливают выделение гимнастики в число наиболее популярных видов физкультурно-оздоровительных занятий, используемых в реабилитационных программах [10].

Одним із сучасних методів організації рухової активності студенток є ритмічна гімнастка – ефективне тренування, у центрі якого стоїть тренування витривалості та рівноваги і таких компонентів підготовки як сила, гнучкість і координація в тісному взаємозв’язку з музикою при логічно побудованих програмах та вирішує загальні і спеціальні завдання.

Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) студентів у закладах вищої освіти (ЗВО) здійснюється з використанням засобів різних видів спорту. Основними засобами ППФП є фізичні вправи, які відповідають особливостям конкретної професійної діяльності. Різноманіття цих фізичних вправ необмежене, і може поєднувати рухи з різних видів рухової діяльності. Широко використовуються вправи професійно-прикладної гімнастики (вправи без предметів і з предметами, на гімнастичній стінці, лаві, канатах, колоді, перекладині), а також масових видів спорту: легка атлетика, лижний спорт, плавання, спортивні ігри, туризм, спеціальні вправи на різноманітних тренажерах і пристроях тощо [6,с.263-265; 8,с.143-146]. У меншій мірі висвітлені види оздоровчого фітнесу (оздоровча аеробіка, бодібілдинг) у ППФП студентів.

Учёные высказывают различные точки зрения по поводу учёта половых и гендерных особенностей организации процесса физического воспитания и спортивной тренировки мужчин и женщин.

На жаль культура, культура здорового способу життя поки ще не отримала широке поширення серед студентської молоді. Саме викладачі закладів вищої освіти покликані вирішувати завдання забезпечення фізичного і психічного здоров’я студенток, формування в них здорового способу життя, розширення знань про раціональне поєднання режиму навчання і відпочинку, розробляти методики занять різної спрямованості у відповідності до уподобань тих, хто займається оздоровчою фізичною культурою [5,6,7,8].

Аналіз матеріалів наукових досліджень щодо оздоровчих можливостей фізичного виховання та їх осмислення, а також вивчення основних валеологічних засад [2,с.6-7], засвідчують їхню взаємодоповнюваність. Тобто, валеологія створює добру теоретичну базу для формування практичних навичок щодо використання рухової активності.