29–30 Квітень, 2014
Xalqaro amaliyotda milliy iqtisodiyotning rivojlanishiga ko’maklashish maqsadida davlat ulushi bo’lgan banklar tashkil etiladi. Jahon mamlakatlarining ko’pchiligida davlat banklarining faoliyatini yo’lga qo’yishdan bosh maqsad moliyaviy infrastrukturani yaxshilash, moliyaviy sektorda uzoq muddatli kreditlash natijasida vujudga kelgan bo’shliqni to’ldirish, mamlakat iqtisodiyotining tayanch soha va tarmoqlari moliyasida yengilliklar yaratish va iqtisodiyotdagi sust faoliyat olib borayotgan segmentlarni moliyaviy sohadagi ishtirokini qo’llab quvvatlash yoki kerditlash orqali ko’maklashish va shu bilan bir qatorda davlatning moliyaviy tartibga solish va nazorat funksiyalarini amalga oshirishda qulayliklar yaratishdir. Jahon amaliyotida davlat banklari faoliyat yo’nalishlariga va tashkiliy shakliga ko’ra davlat tijorat banklari, taraqqiyot banklari va kvazibanklar shaklida tashkil etiladi[1, p12]. Bular orasida davlat tijorat banklari salmog’i ancha yuqori bo’lib, bugungi kunda dunyoning 130ga yaqin mamlakatida kapitalida davlat ulushi bo’lgan tijorat banklari mavjud [2, p16]. Taraqqiyot banklari esa davlatlar iqtisodiyotining rivojlanganlik darajasi, makroiqtisodiy profili va uzoq muddatli taraqqiyot strategiyasinining ustuvor yo’nalishlaridan kelib chiqqan holda tashkil etilganligi bois aktivlar salmog’i bo’yicha eng yirik, ko’rsatilgan moliyaviy xizmatlar hajmi bo’yicha esa davlat tijorat banklaridan keyingi o’rinni egallaydi.
Amongst transition economies Uzbekistan has been performing the best practices in financial sector development based on long term development strategy through appropriate sequencing of liberalization and institutional preconditions. After national independence the Republic of Uzbekistan accelerated the economic growth despite the difficulties in transition to market economy and reforms in ownership structure in the early years. Series of prudent reforms and modernization measures covered all sectors of economy and, as a result, led to improvement in socio-economic condition and economic profile of the country. State support for business and financial sector played an important role in enhancing the economic condition. Financial sector development measures were a key to withstand the effects of global financial crisis. The financial system is divided into two categories – financial institutions and financial markets [1, p.11]. Being a driving force of the national financial system financial institutions, especially banks, have a central role in the financial sector of Uzbekistan. Financial institutions development has direct influence on the economic performance of businesses and individuals because of its wider coverage and inclusion in case of Uzbekistan. In order to differentiate the annual conditions and determine the negative and positive changes we selected the latest two financial years and illustrated the results in table 1. We analyze development in terms of annual growth in absolute and relative numbers.
Тенденція постійного зростання цін на енергоресурси, змушує власників великих підприємств звертати увагу на системи локальної генерації та впровадження когенераційних установок у власне виробництво для зниження собівартості продукції і продажу залишків тепло-енергоресурсів в оточуючу інфраструктуру. Додатковими стимулами будівництва об'єктів малої генерації (когенераційних установок) є: - Дефіцит генеруючих потужностей в умовах зростання споживання електричної енергії і тепла; - Відсутність необхідної мережевої інфраструктури при розташуванні підприємств у віддалених, та малонаселених районах ; - Наявність місцевого дешевого палива або альтернативних джерел енергетичних ресурсів; - Обмежена пропускна здатність електричних мереж, велика цінова надбавка, пов'язана з транспортом, розподілом і збутом електроенергії; - Постійне зростання цін на енергоресурси при приблизно рівній вартості виробництва електроенергії і тепла на існуючих генераціях. Визначальними критеріями для майбутніх власників автономних електростанцій є питання витрат палива, рівень експлуатаційних витрат, а також термін окупності обладнання електростанції. Ці питання пов'язані з вигодами і проблемами, які може мати власник автономної електростанції. На даний час дистриб’ютори когенераційних систем надають на розгляд тільки технічні характеристики обладнання і техніко-економічне обгрунтування проектів розрахованих на їх основі.
Грошові потоки підприємства - це система розподілених в часі надходжень та видатків грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою функціонування підприємства [1, с. 6]. Планування руху грошових коштів відіграє вагому роль у забезпеченні нормальної діяльності підприємства. Оскільки більшість показників досить важко спрогнозувати з великою точністю, нерідко прогнозування грошових потоківзводиться до розрахунку прогнозного обсягу лише основних складових: виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, погашення дебіторської заборгованості за реалізо¬вані товари, продукцію, роботи, послуги, прогноз кредиторської заборгованості та ін. Прогноз розробляється на певний період у межах підперіодів: рік по кварталах, рік помісяцях, квартал по місяцях тощо, а сама процедура прогнозування проводиться у наступній послідовності: прогнозування грошових надходжень по підперіодах; прогнозування витрачання грошових коштів по підперіодах; розрахунок чистого грошового потоку (надлишок/нестача) по підперіодах; визначення сукупної потреби у короткостроковому фінансуванні у межах підперіодів.
Під управлінням операційною діяльністю підприємства слід розуміти комплекс взаємозв’язаних дій щодо управління процесами, виробничою потужністю, запасами, якістю та персоналом націлених на оптимізацію виробничої діяльності. Не останню роль в даному процесі відіграє управління якістю, через впровадження систем управління на підприємствах. Впровадження систем управління якістю (СУЯ) стає невід’ємним напрямом розвитку промислових підприємств, що в свою чергу продиктовано останніми політичними та економічними подіями в Україні та із визначенням чітким напрямом до євроінтеграції. Це передбачає в подальшому єдиний економічний простір з країнами Євросоюзу, який можливий завдяки модульному підходу саме в системі признання відповідності. Входження України в даний простір вимагає більш чіткого впровадження технічних регламентів, основаних на досвіді впровадження Директив нового підходу країн ЄС. Саме в директивах передбачено модуль управління якістю підприємств, як невід’ємної частини оцінки відповідності. Зважаючи на це, СУЯ слід вважати вже необхідним плацдармом для вітчизняних промислових підприємств на який слід нарощувати інші сучасні та інноваційні технології управління якістю. Для вітчизняних підприємств якраз в цьому криється велика загроза.
Серед різноманітних категорій бухгалтерського обліку слід виділити дві, які, головним чином, зосереджені у практичній частині обліку – це категорії організації та методики. У літературі категорію організації бачать як поняття, що передбачає порядок, послідовність, систему сукупності предметів чи понять. Під методикою найчастіше розуміють сукупність прийомів та способів, якими користуються для вивчення процесів і явищ. Питання категорій є досить важливим у вивченні будь-якої науки, тому відведемо йому місце і у дослідженнях обліку. Мета статті: на основі порівняння категорій організації та методики бухгалтерського обліку показати їх відмінність та єдність у досягненні однієї мети – надання своєчасної інформації про об’єкти обліку для користувачів. Викладення основного матеріалу. Організація, з одного боку, це – процес у вигляді сукупності дій, що ведуть до утворення взаємозв’язків між частинами цілого; з іншого – явище, у якому здійснюється поєднання елементів для реалізації програми або мети, що діє на підставі визначених правил та процедур [1, с.10]. Також це може бути цілісний комплекс взаємопов’язаних елементів із цілеспрямованістю їх розвитку [2, с.4]. С.В.Івахненков узагальнює це поняття в таких значеннях як система, і зокрема, система управління; як господарюючий суб’єкт [3, с.85].
Важнейшим фактором экономического роста является система высшего образования (СВО). Новые промышленные технологии, глобальные общественно-экономические процессы, предъявляют повышенные требования к качественной подготовке кадров для национальной экономики. Сдерживающим фактором оказывается инерция развития высшей школы. Она может оказывать положительное влияние, повышая устойчивость, и отрицательное, углубляющее отставание и невозможность быстрой адаптации к насущным потребностям общества. Следовательно, актуальной представляется задача определения ее величины и учета в управлении образовательной сферой. Мало исследованными являются временные показатели, определяющие величину инерционности, и отражающие эффективность функционирования высшей школы. Для их нахождения необходимы исходные данные, которые имеют достаточную достоверность и могут использоваться для прогнозных оценок. Разные подходы, методики и системы сбора статистических данных не позволяют решать проблему эффективного менеджмента СВО и ее оптимального реформирования.