Х Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Экологические вопросы являются одними из самых актуальных проблем современности. Загрязнение окружающей среды, истощение природных ресурсов, изменение климата - эти проблемы угрожают будущему человечества.

Проблема виховання цінностей є надзвичайно складною, але водночас важливим і актуальним викликом, що стоїть перед освітою, особливо в сучасній початковій школі. Люди ставлять під сумнів існування та важливість загальнолюдських цінностей, але водночас відчувають їх брак. Між ними часто виникають розбіжності що є результатом суб’єктивного досвіду людини і що проголошують уявлені цінності. Іноді буває так, що цінності, отримані в сім'ї, розходяться з цінностями, прищепленими групою однолітків або ЗМІ. Життя з цінностями, з якими неможливо погодитися, може бути дуже складним і стресовим.

Поняття «соціалізація» все частіше використовується як наукова категорія представниками різних наук, включаючи філософію, соціологію, психологію, політологію та педагогіку. Упродовж століть педагогіка вивчала адаптацію індивідів у суспільстві, розробила та закріпила термінологічно-понятійний апарат як основу для всебічного опису процесу соціалізації особистості. Традиційно науковці розглядали соціалізацію як суперечливий процес засвоєння соціальних норм і цінностей, що виражається у формуванні соціально схвалюваних рис особистості через засвоєння колективного досвіду та відтворення цього досвіду шляхом активної участі в суспільно значущій діяльності. Загалом науковці досліджували різні підходи та концепції до вивчення соціалізації, пояснюючи особливості особистості як суб'єкта соціалізації та теоретично обґрунтовуючи педагогічний супровід соціальної адаптації учнів у закладах освіти. Проблема соціалізації учнів початкової школи не знайшла належного висвітлення серед науковців.

Актуальність дослідження. У дошкільному віці закладаються основи емоційного, вольового, соціального, пізнавального розвитку дітей, а соціалізація набуває особливої значущості. На емоційному, образному рівнях відбувається формування уявлення про суспільне довкілля, і від того, як дитина сприймає світ, буде залежати, яким чином вона буде в ньому діяти. Особлива роль відводиться закладу дошкільної освіти, який спільно з сім’єю має стати провідною соціальною інституцією соціалізації дошкільника та формування його соціальних компетентностей пов’язаних із розвитком соціально та індивідуально значущих рис особистості для успішного функціонування як суб’єкта власної життєдіяльності у суспільному довкіллі.

Освіта виконує дві найважливіші цивілізаційні функції розвитку особистості: її духовний, моральний, мистецький, культурний розвиток та її соціалізацію. Інтенсифікація процесу здобуття знань, вимоги до якості та індивідуалізації процесу здобуття освіти різними категоріями учнів викликають нагальну необхідність розробки та впровадження широкого комплексу освітніх програм,що дозволяють кожному бажаючому здобути саме ту освіту, в ті терміни і в тому місці, які видаються для нього найбільш прийнятними, незалежно від статі, віку, соціального походження та здібностей. На вивчення ролі освіти у цьому контексті націлена інклюзивна педагогіка, яка в Україні розвивається вже який рік.

Развитие предметных и метапредметных компетенций на уроках естественнонаучных дисциплин является одной из важнейших задач современного образования. Оно направлено на формирование у школьников целостной картины мира, развитие их познавательной активности, умения самостоятельно мыслить и решать проблемы. Это связано с тем, что эти дисциплины дают школьникам знания о фундаментальных законах природы, которые необходимы для их дальнейшего развития и успешной социализации.

ақала механикалық тербелістерді оқытудың заманауи әдістеріне арналған. Механикалық құбылыстардың негізгі принциптері, соның ішінде механикалық тербелістерді сипаттайтын заңдар мен теңдеулер қарастырылады. Соның ішінде серіппелі, математикалық тербеліс және Гук заңы қолданылады. Симуляцияларды, виртуалды зертханаларды және компьютерлік бағдарламаларды пайдаланудың дәстүрлі және интерактивті оқыту әдістерін талдауға баса назар аударылған.

У Концепції «Нова українська школа» серед дев’яти ключових компонентів формули нової школи важливою складовою визначено «сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу» [4]. Це освітнє середовище, яке є безпечним, інклюзивним та сприяє вільному розвитку учнів. При розбудові нового освітнього простору ця проблема потребує комплексного вирішення. Тобто враховувати той факт, що простір навчального закладу є чинником та інструментом освітньої діяльності.

Ключову роль у реформуванні початкової освіти відіграє розроблена у 2016 році Концепція Нової української школи, яка спрямована на формування в дітей нових навичок, умінь та здобуття компетентностей. Нова українська школа — це школа для життя у XXI столітті. Змінюються технології, розвивається суспільство, натомість не можна передбачити ті, із якими викликами зустрінуться діти, які зараз навчаються у школі.

Найбільш яскравою сторінкою у підручнику з історії вітчизняної педагогіки є ім’я Василя Сухомлинського – фундатора гуманістичної педагогіки, який у своїх працях висвітлював усі сторони життя школи, у важких умовах перший розпочав перебудову школи і педагогіки. Завдяки яскравому таланту, наполегливій праці, новаторському підходу він творчо застосовував здобутки етнопедагогіки, відроджував і поглиблював гуманістичну педагогіку, українську національну школу, систему виховання. Як підкреслює відомий історик педагогіки Ольга Василівна Сухомлинська, Василь Олександрович – «…педагог-практик, сільський учитель, який будував свої виховні парадигми на своїй та своїх колег повсякденній праці, не зробивши жодного висновку й не висунувши положення, яке б не спиралось на реальні потреби дитини, її освіти та виховання» [2, с. 2].

Conducting lessons remotely, not seeing students, not having the opportunity to personally explain and help when a problem arises – some time ago, teachers could not even imagine such situations in their work. But the pandemic introduced unexpected adjustments and forced everyone to urgently master digital tools and new pedagogical approaches and methods.

Постановка проблеми. Діяльнісний підхід є одним із методичних підходів, на яких базується більшість сучасних технологій та систем навчання. Це означає систематичне виконання таких дій у навчанні: ставити цілі, планувати їх досягнення, організовувати і контролювати процес розв’язання задач, оцінювати результати та відповідати за них, рефлексувати.

Сучасна складна соціально-політична ситуація в Україні ставить нові виклики перед суспільством щодо становлення та розвитку особистості. На перший план сьогодні виходить проблема національного виховання молодого покоління. Національне виховання передбачає розвиток любові до рідної мови, Батьківщини, формування патріотичних почуттів та громадського обов’язку, засвоєння соціокультурного досвіду українського народу, повагу до надбань національної духовної та матеріальної культури.

Кожне суспільство створює свої моральні норми та цінності, необхідні для засвоєння та дотримання всіма його членами. Значимими цінностями особистості відносно інших повинні бути гуманізм, милосердя, доброта. Згідно із програмою «Освіта ХХІ століття», одним із найголовніших завдань у контексті виховання справжніх гуманістичних цінностей у початковій школі є формування високоморальної особистості, що здатна розуміти та виявляти такі риси, як чесніть, відповідальність, порядність здатність до співпереживання та ін.

Високий рівень технологічних умінь, здатність до ініціативи, творчості і саморозвитку, професіоналізм і конкурентоспроможність є об'єктивними вимогами до особистості як до суб'єкту технологічної діяльності. Важливе місце в цьому процесі займає технологічна освітня галузь, яка сприяє формуванню у школярів технологічної компетентності на основі систем технологічних знань і умінь, що є основою для подальшої технологічної діяльності; становленню цілісної особистості, для якої важливі різні види розумової і фізичної праці, технологічні якості, що забезпечують самореалізацію, самоствердження і соціалізацію.

Актуальність. Значна роль в інформатизації суспільства належить інформатизації освіти. Інформатизація освіти це науково-практична діяльність, яка спрямована на застосування комп'ютерних технологій для збору, зберігання, обробки і поширення інформації, що забезпечує систематизацію наявних і формування нових знань в сфері освіти для досягнення психолого-педагогічних цілей навчання і виховання.

Концепція Нової української школи базується на якісно новому рівні побудови взаємовідносин між педагогами, учнями, їхніми батьками та громадськими організаціями. Проблема співпраці сім'ї і школи у вихованні дітей досить складна і багатоаспектна. Насамперед це стосується структури взаємодії, розподілу обов'язків, ролей, завдань і функцій між усіма учасниками навчально-виховного процесу, вироблення спільних дій. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси».