29–30 April, 2015
Азія на сьогоднішній день є, мабуть, найбільш суперечливим регіоном світу. Тут перетинаються усталені багатовікові традиції та новітні віяння сучасності. Ніхто не зможе зрозуміти сучасну Азію, не знаючи наслідків колоніалізму. Хоча більшість європейських завойовників були витіснені з регіону після Другої світової війни, їх жертва – Азія – і десятиліття потому повинна політичними і економічними методами боротися з наслідками колоніального панування. Проте, варто відмітити, що роль Азії у світових політичних та економічних процесах поступово зростає. В останні десятиліття цей процес набув особливої динаміки, що дозволяє говорити про невідворотне перетворення Азії на головний центр тяжіння інтересів всіх без винятку великих держав світу [2].
За слушним твердженням деяких зарубіжних аналітиків і оглядачів, російська анексія Криму в березні 2014 р. «шокувала світову спільноту» і привернула увагу (щоправда різною мірою) численних ЗМІ багатьох країн світу, зокрема Туреччини.
Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) нещодавно відсвяткували свій 45-річний ювілей в якості незалежного державного утворення. Були засновані в 1971 році та включали до свого складу сім автономних еміратів, що складають собою ланцюг південно-західного узбережжя Перської затоки, [1, с. 2] є яскравим прикладом державного об’єднання, з поміж країн арабського світу, що змогли протистояти внутрішнім викликам та зовнішнім загрозам регіону. Засновником цього об’єднання вважають Шейха Заїда бін Султана Аль Нахайяна, що вважав такого роду уніфікацію найкращим сподіванням для свого народу в часи назріваючих змін та перетворень у регіоні. Починаючи з 1971 року, ОАЕ почали докладати не аби яких зусиль для того щоб стати сучасною державою з відкритою економікою та надійним суспільством, що і стало результатом того, що ця країна вважається найсильнішим гравцем регіонального та міжнародного масштабу, як по економічним показникам так і за політичними вимірами.