XIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

У сучасному світі людина щодня отримує безліч медіаповідомлень. Інтерес до медіавпливу, виник разом з масовою комунікацією. Громадськість завжди була стурбована негативним впливом певного повідомлення або систем повідомлень, а також цікавилася потенційним просоціальним впливом інших медіаповідомлень. Про психологічний вплив медіа почали говорити ще з моменту появи в 1450 році першого друкарського верстата. Іноді історичні свідчення використовувалися для того, щоб вести хроніку виражених змін громадської думки або колективної поведінки внаслідок масованого впливу масової інформації на аудиторію. В інших випадках цей вплив був не настільки явним, але стурбованість супротивників ЗМІ з приводу медіавпливу на інших людей спонукала їх до різних акцій протесту.

Дошкольное детство – период познания мира человеческих отношений. Это период первоначального становления личности, возникновение эмоционального предвосхищения последствий своего поведения, самооценки, усложнение и осознание переживаний, обогащение новыми чувствами и мотивами эмоционально-потребностной сферы. Проблемами детской лжи занимались многие отечественные и зарубежные учение: Знаков В.В., Ильин И.А., Х. Хартшорн, Шеталова А., Штерн В., Экман П. и другие. При этом важно подчеркнуть, что особую значимость имеют исследования по проблеме возникновения лжи у детей младшего дошкольного возраста, поскольку именно данная возрастная группа через несколько лет будет определять морально-нравственный и психологический облик граждан своей страны, а в ближайшем будущем составит основной слой людей, от которых в значительной мере будет зависеть ее развитие. Дошкольный возраст является периодом, в котором впервые возникает система соподчинённых мотивов, создающих единство личности и именно поэтому его следует считать периодом первоначального, фактического склада личности.

К настоящему времени в отечественной и зарубежной психологии накоплено немало теоретических и экспериментальных работ, исследующих вопросы общей природы речи, ее видов, функций и механизмов, ее роли в общем психическом развитии (Э. Бейтс, Ш.П. Бутон, Л.С. Выготский, Н.И. Жинкин, А.Н. Леонтьев, А.А. Леонтьев, А.Р. Лурия, Ж. Пиаже, С.Л.Рубинштейн, Д. Слобин, Т.Н. Ушакова и др.). Речь определяется как исторически сложившаяся форма общения людей посредством языка. Речевое общение осуществляется по законам данного языка, который представляет собой систему фонетических, лексических, грамматических и стилистических средств и правил общения. Речь занимает ключевое место в системе высших психических функций и является основным механизмом мышления, сознательной деятельности человека. Вне речи невозможно формирование личности.

Рухани-адамгершілік қатынастар (РАҚ) мәселесі бойынша психологиялық-педагогикалық әдебиеттерге талдау жасау, сондай-ақ болашақ мұғалімдердің РАҚ жағдайы туралы байқау, белгілеу эксперименттері барысында алынған мәліметтер бізге студенттердің РАҚ дамуының бірнеше жүйелі кезеңдерін анықтауға және ол қатынастардың психологиялық-педагогикалық жолдарын айқындауға мүмкіндік береді. Болашақ мұғалімдер РАҚ дамуының кезеңдері РАҚ дамуы моделіне енгізілген, онда төмендегідей блоктар көрсетілген: дамудың ішкі факторлары (студент тұлғасының қатысым, өзін-өзі тану және өзін-өзі жетілдіруіндегі қажеттіліктер; өзінің және басқа адамдардың ішкі әлеміне деген қызығушылық); дамудың сыртқы факторлары (ЖОО-дағы жалпы білім және тәрбие беру кеңістігіндегі рухани-адамгершілік атмосфера, оқытушы-профессорлық құрам әрекеті, білімгерлердің әрекеті); болашақ мұғалімдердің рухани-адамгершілік қатынастарына когнитивті, конгитивті-әрекетті және сезімдік-әрекеттік ықпал ету кезеңдері, тұлғаны дамытудың формалары мен әдістері, іске қосу механизмдері (идентификация, рефлексия, түсіну және әсерлену, жанамалық).

Вступ. Вивченню проблеми копінг-стратегій відносно недавно почала приділятися достатня увага. Науковці різних напрямів розпочали спроби вивчення копінг-стратегій, визначення його змісту, з метою вироблення навичок ефективного керування своєю поведінкою у стресових ситуаціях. В сучасних психологічних дослідженнях поняття копінг (coping behavior) охоплює широкий спектр активності суб’єкта, починаючи від неусвідомлених психологічних захистів і завершуючи цілеспрямованими способами подолання проблемних ситуацій [1, c.58]. Варто зазначити, що існує ряд відмінностей копінг-стратегій та механізмів психологічного захисту, а саме: механізми психологічного захисту діють на несвідомому рівні, тоді як копінг – це утворення свідомого рівня; дія механізмів психологічного захисту спрямовано на зниження емоційної напруги, а копінг діє в напрямку відновлення порушених відносин між людиною та навколишнім середовищем; механізми психологічного захисту при зіткненні із проблемною ситуацією спрацьовують миттєво, а копінг формується послідовно; механізми психологічного захисту спотворюють об’єктивну ситуацію, а копінг – не спотворюють [7, c.176].

Мектепке дейінгі кезде сөзді меңгеру және игеру үрдісі аяқталады. 7 жасқа қарай тіл баланың қарым-қатынасының және ойлауының құралы болып табылады. Сөйлеудің дыбыстық жағы дамиды. Кіші мектеп оқушылары өздерінің сөйлеу ерекшеліктерін түсіне бастайды, сөздерді дұрыс естіп, дұрыс айтады. Сөздік қоры қарқынды дами түседі. Кейбіреулерінде көп, кейбіреулерде аз болады. Сөздің грамматикалық құрылымы дамиды. Сөйлем құру тек сан жағынан емес, сапа жағынан да үлкен өзгерістерге ұшырайды. Мектеп жасына дейінгі балалар бар сөздік қорына негізделе отырып, тілдің тиісті ережелерін пайдаланып, мыңдаған жаңа сөйлемдерді құрай бастайды. Олар бұл кезде тіпті жоқ сөйлемдерді де құрастырып шығарады. Сонымен қатар қолданатын сөзін бала тым өткір және ұқсастырып күлдіріп айтуға да шеберлігі дами бастайды.