XIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

В статье рассмотрены ценностные доминанты российского образования, характеризующиеся развитием высоких технологий, предпола- гающих приоритетное развитие творческих и проективных способностей обучающихся; внедрением информационных технологий в учебный процесс; формированием новых интерактивных ориентиров на непрерывное математическое образование. Необходимость определения общей стратегии решения обозначенной проблемы способствовала выявлению лежащих в основе данного процесса принципов, являющихся исходными положениями в организации данного процесса и одновременно результатами развития нового научного знания: целеполагания, субъектной, ориентации на ценностное отношение к информации, вариативности, диалогичности, интерактивного обучения, обратной связи, индивидуализации. Развитию интереса к математике и формированию математического мышления способствовали научно-практические конференции Научного общества учащихся (НОУ). Ежегодное представление на конференциях докладов школьников и участие авторов данной работы в качестве, как руководителей, так и жюри конкурса научных работ показало положительную динамику улучшения качества работ школьников, использование компьютерных технологий не только при презентации итогов исследований, но и в процессе статистической обработки их результатов.

Одним из эффективных приемов воспитания является групповая форма организации обучения. Групповая форма работы требует от учителя большой предварительной подготовки. Но она вызывает у учеников большой интерес. Общение друг с другом формирует у детей умение обсуждать и обосновывать свой ответ, внимательно относится к товарищу, прислушиваться к его мнению, формирует ответственностьза общее дело. Учитель, начинающий организацию групповой работы на уроке, должен учесть особенности, резко отличающие ее от других форм обучения. Во-первых, когда дети работают сообща, в классе неизбежен шум, потому что большая часть работы требуют обсуждения. Но уровень шума учитель должен регулировать. Во-вторых, надо подумать, как лучше рассадить детей. Групповая работа исключает сочетание «слабых» учеников, каждому из которых нужна помощь. Слабым ученикам следует подбирать партнеров не только на основе учебных достижений, но и с учетом степени доброжелательности, такта, готовности помочь, не унижая одноклассника. Так же надо учитывать взаимные привязанности детей, совместимости их темпераментов и темпов работы.

Згідно з великим тлумачним словником української мови термін «компетентність» стосується особи, яка має достатні знання в якій-небудь галузі, яка з чим-небудь добре обізнана, яка має певні повноваження, повноправна, повновладна. Сьогодні в літературі вживають два терміни – «компетенція» і «компетентність». На думку А. В. Баранникова, компетентність – це здатність, заснована на здобутих знаннях, його навчальному і життєвому досвіді, цінностях і нахилах, які він розвинув у результаті пізнавальної діяльності та освітньої практики [3, с. 13].

Досконале володіння професійним мовленням, вміння чітко і правильно виражати свої думки, триматися перед аудиторією, говорити правильно, розумно і захопливо - це нагальна потреба сучасного викладача, один із важливих інструментів впливу на студентів. Ефект комунікаційного спілкування ґрунтується, в першу чергу, на риторичній майстерності. Його вищий пілотаж найяскравіше представлений в ораторстві. Риторика (в перекладі з грецького – теорія красномовства), як визначав Арістотель, – це здатність знаходити можливі способи струнко висловлювати свої думки щодо кожного даного предмету. Володіння риторикою – професійна вимога, яка пред'являється до кожного лектора. Володіння ж ораторством – це прояв його особистого таланту.

Постановка проблеми. Педагогічна фасилітація – вид діяльності, притаманний працівникам освітнього середовища із якісно новим рівнем комунікативних умінь, що відповідають запитам сучасної практики. Зважаючи на стрімкий ріст та реорганізацію сучасного освітянського поля нашої держави, ми потребуємо здатного до адаптації у будь-яких педагогічних ситуаціях учителя з чітко вираженим розумінням мірила професійних якостей, до яких відносимо фасилітативні здібності. Необхідність у переході від традиційних уявлень про педагогічний процес до відверто нової організації співпраці педагога з учнівським колективом зумовлює переосмислення його ролі та функціонального арсеналу. За О. Фісун, учитель при умові фасилітації навчально-виховного процесу з інформатора перетворюється в організатора самостійної роботи учнів, тобто фасилітатора [1, с. 134].

Младший школьный возраст является ответственным этапом школьного обучения. В этот период определяются большие возможности разностороннего развития ребенка. Основная задача взрослых в работе с детьми младшего школьного возраста – создание условий для раскрытия и реализации возможности детей с учетом индивидуальности каждого ребенка. (Воронова А.Д.) Проблема развития познавательной активности школьников – одна из самых важных проблем современной школы. Помимо мыслительной деятельности, важно в ребенке развить его индивидуальность, уметь самому самоутверждаться и самовыражаться. Способность самостоятельно приобретать и оценивать новую информацию. Самостоятельная познавательная деятельность является незаменимым средством активизации учащихся. Развивается она в процессе выполнения учебных творческих заданий, представляющих собой систему поэтапно усложняющихся учебных задач, каждая из которых представляет собой проблемную ситуацию для ученика.

Понятие «модель» в социальной педагогике следует рассматривать как схему, образец, описание определенных действий специалиста в конкретной профессиональной ситуации. В словаре по социальной педагогике читаем: «Модель – мысленный или условный образ, аналог какого-либо объекта, процесса или явления, воспроизводящий в символической форме их основные черты; формализованная теория, на основе которой может быть сделан ряд предположений; символическое изображение структуры, типа поведения и образцов взаимодействия в социальных процессах; стандарт для измерения отклонений реальных процессов от предполагаемых» [1, c. 157]. Модели продуктивного взаимодействия социального педагога с семьей – это образцы концептуально-практических подходов к пониманию сущности проблем семьи, налаживанию возможных контактов с родителями и детьми, поиску эффективных путей сотрудничества.

Переважна більшість людей в сучасному суспільстві знаходиться під впливом стресу, бо у часи науково-технічної революції, в які ми живемо, посилюється психічна діяльність людей. Це пов’язано з необхідністю засвоєння і переробки великого обсягу інформації. Тому й виникає проблема емоційного стресу, тобто напруження і перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників. У сучасному житті стреси відіграють дуже значну роль. Вони впливають на поведінку людини, її працездатність, здоров’я, взаємовідносини з оточуючими і у родині.

Современные условия развития общества предъявляют новые требования к воспитанию подрастающего поколения. При этом особое внимание в государственных и нормативных документах, определяющих основные направления реформирования образовательной системы, приоритетное значение в деле становления нравственного облика современного юного гражданина Республики Казахстан отводится использованию богатейшего потенциала культурного наследия казахского народа, его многовековых воспитательных традиций. Поэтому, на сегодняшний день, возрождение и сохранение народных традиций, а также поиск эффективных путей использования их неоценимого потенциала в воспитании современного подрастающего поколения являются объективной потребностью и необходимым условием дальнейшего развития всего казахстанского общества [1].

В условиях экономических, политических и социальных изменений, происходящих в современном российском обществе, актуализируется про-цесс личностного становления и культурного развития студенческой моло-дёжи, её мировоззрения и системы ценностей, духовного и творче¬ского по-тенциала. При этом развитая художественно-эстетическая культура личности выступает действенным способом нравственного преобразования как самого человека, так и общества в целом. Внутренняя красота души, как особое чув-ство взаимосвязи с окружающим миром, и творческая направленность раз-ных видов деятельности молодого человека выступают необходимым усло-вием гармоничного развития его индивидуальности.

В останні роки в нашій країні все більше людей беруть участь у волонтерській та благодійної діяльності, проте несприятлива законодавча база щодо забезпечення волонтерської діяльності, відсутність традицій і культури волонтерства часто призводить до низької ефективності використання волонтерської праці, до розчарування самих волонтерів, а іноді навіть завдає шкоди тим, кому вони покликані допомагати. Разом з тим постійно зростає як потреба в волонтерах з боку неурядових організацій, так і різноманітність можливих форм їхньої участі в та допомоги. У зв'язку з цим з'являється необхідність інформування, мотивації та універсального навчання волонтерів. Така підготовка волонтерів в значній мірі спростить подальшу роботу неурядових організацій з ними, а також підвищить ефективність їх діяльності та допоможе уникнути цілого ряду можливих помилок.

Ўзбекистон Республикасининг “Таълим тўғрисидаги”қонуни ва “Кадрлар тайёрлаш миллий дастури” педагогик концепциямнинг асосини ташкил қилади. Президент Ислом Каримовнинг “Ўрта асрлар Шарқ алломалари ва мутафаккирларининг тарихий мероси, унинг замонавий цивилизация ривожидаги роли ва аҳамияти” мавзусидаги халқаро конференциянинг очилиш маросимидаги ўз нутқида “Жаҳон интеллектуал мулк ташкилоти ва етакчи халқаро бизнес-мактаблардан бири “ИНСЕАД” томонидан 2012 йилда инсон капиталининг тараққиёт даражаси бўйича ўтказилган тадқиқот натижаларига кўра Ўзбекистон 141 мамлакат орасида 53-ўринни, таълим тизимини ривожлантириш даражаси, жумладан, таълим мақсадлари учун ажратиладиган маблағлар бўйича эса дунёда бешинчи ўринни эгаллагани бежиз эмас, албатта. Холис инсонлар бизнинг таълим-тарбия соҳасидаги кенг кўламли ишларимиз ҳақида холисона хулоса чиқаргани учун миннатдормиз. Бундай марказлар фаолияти жуда фойдали деб ўйлайман ва биз ана шундай юксак эътирофдан руҳланиб, янада юқори ўринларга кўтарилиш учун янада қаттиқ бел боғлаб ҳаракат қиламиз. Биринчи ўринга даъвогарлик қилишдан чўчиб турган бўлсак-да, биз шунга интилиб яшашга ҳақлимиз”, деб таъкидлаган эди.

Педагогик фаолият мотивацияси муаммоси инсон хулқ-атвори ва фаолияти мотивацияси муаммоси каби анчагина мураккаб ва кам ишланган ҳисобланади. Абитуриентлар томонидан педагоглик касбини танлашга таъсир этувчи омиллар таҳлили уларни аҳамиятини аниқлашга ёрдам беради ва қуйидаги маълумотларни келтириб чиқаради: - ўқув предметига қизиқиш – 27,2%; - мазкур фанни ўқитиш хоҳиши – 16,2%; - ўзини болалар тарбиясига бахш этишга интилиш – 19,2%; - педагогик қобилиятларни англаш – 6%; - олий маълумотли бўлиш хоҳиши – 13%; - педагоглик касбининг манфаати, жамоатчилик ҳурмати ҳақидаги тасаввур – 12,2%; - моддий таъминотга интилиш – 2,2%; - шундай бўлиб қолди – 4%. Агар таълим ва тарбияга бўлган қизиқиш, болаларга бўлган қизиқишлардан келиб чиқиб, педагоглик касбини танлаганларни умумлаштирса, фақатгина 50% - 60% бўлажак ўқитувчилар касбини шахсининг педагогик йўналганлигини билдирувчи мотивлар асосида танлашади. Таъкидлаш жоизки, хатто ҳаётнинг ижтимоий – иқтисодий оғир вазиятларида ҳам юксак ижтимоий қадриятлар мотивлари асосида педагоглик касбини танлаган салоҳиятли педагогларимиз фаолият кўрсатишган.

Одним із головних напрямків формування якісного рівня освіти, який задовольняє потреби майбутніх спеціалістів в професійному розвитку, є залучення студентів до гурткової роботи в процесі навчання у вищому навчальному закладі. Педагогічний колектив Харківського автомобільно-дорожнього технікуму, працюючи під гаслом "Від минулого - до майбутнього, від теорії - до практики, від традиції - до інновації", одними з пріоритетних напрямків гурткової роботи визначив проведення науково-дослідницької і пошукової роботи студентами під керівництвом викладачів. Як відомо, заняття гуртків не регламентовані навчальною програмою. У гуртковій роботі відкриваються необмежені можливості для дослідницької діяльності викладача, удосконалення його методичної майстерності. У процесі підготовки і проведення занять викладач може перевірити правильність своїх припущень, ефективність форм, методів і прийомів, практичну і виховну значимість підготовлених матеріалів [6, c. 54].

Девиантное поведение детей юношеского возраста является актуальной, современной и полиаспектной проблемой. Крайне важным является то, что на протяжении последних лет в современном обществе наблюдается динамика роста количества молодых людей с девиантным поведением, разнообразие форм девиации. На современном этапе девиантное поведение рассматривают как систему поступков, что не соответствует принятым в обществе нормам и проявляется в виде несбалансированных психических процессов, неадаптированности, нарушении процессов самоактуализации и уклонении от морального и этического контроля личности над собственным поведением [1, с. 131].

Халқимиз қадим замонлардан бери таълим-тарбияга интилувчанлиги, маърифатсеварлиги, меҳнаткашлиги билан ажралиб туради. Бундай ғоя муқаддас “Авесто” дан тортиб Қуръони Карим нозил бўлган даврда шаклланган ва бу соҳада аниқ вазифалар белгилаб олинган эди. Жаброил Алайҳиссаломнинг “ўқи, ўқи, ўқи” дея Муҳаммад пайғамбаримизга қилган даъватлари ўзининг қанчалик куч-қудратга эга эканлигини кўрсатади. Ҳазрат пайғамбаримиз ана шу даврдан бошлаб инсонпарварлик, маърифатпарварлик, илмсеварлик ва мехнатсеварлик фаолиятини авж олдириб юборди.

Еліміз тәуелсіз мемлекет болып қалыптасқалы бері, қазақ халқының ұлттық рухы биіктеп, ұрпақ тәрбиесіне ерекше мән бере бастады. Тәрбиенің негізгі көзі болып табылатын отбасындағы ата-ана мен бала, сонымен қатар ата-әженің де ынтымағы, өмірге бейімделуі мен ізгілікке ұмтылуы - еліміздің келешек кемелдігі. Бүгінде Қазақстан – сан этностың тағдыры түйіскен жері болғандықтан, талай тәрбие үлгілерінің де тоғысқан орталығы. Жаңашылдыққа бой алдырған, жомарт та меймандос халқымыз жақсы-жаманды елеп-екшеуге үлгерместен,идеологиялық ықпалы күшті елдердің прогресшіл болашағына көз жіберіп, тілін меңгеру арқылы тәрбиенің үлгілерін бойға сіңіргені – тарихи шындық. Қай заманда болмасын тарихтың қозғаушы күші сол дәуірді тудырған әйгілі тұлғалар болып келген. Өз заманының әйгілі билері мен батырларының, ғалымдары мен ақындарының, өнерпаздарының өмірі арқылы тұтас бір дәуірді зерделеуге де болады. Олардың өнегелі өмірлері отаншылдық сезімін қалыптастырудың да қайнар көзі - әрине ананың да, әженің де тәрбиесі.

Национальные особенности общения в сфере обучения обусловлены родом этнических, социально - психологических, семейно-бытовых факторов, раскрытие содержания которых должно способствовать определению национальных специфики изучаемого процесса. В основе национальных особенностей педагогического общения между преподавателем и студентом лежит образ жизни нации, стереотипы, эталоны и установки на роли участников учебного процесса, на цели и способы получения образования. Формирование, передача и усвоение национальных духовно-нравственных ценностей, межличностных норм общения происходит семье в процессе ежедневного взаимодействия ее членов.

В сегодняшний день происходит информатизация во всех сферах деятельности человека. Это явление требует от каждого человека высокой информационной культуры. Высшие учебные заведения (ВУЗ) являются основой любой профессиональной деятельности, поэтому ВУЗам необходимо наполнения профессиональных образовательных программ дисциплинами, обеспечивающими развитие у студентов соответствующих знаний, умений и навыков. С этой целью практически все государственные стандарты высшего профессионального образования включают дисциплину "Информатика и информационные технологии" (ИИТ). Известно, что информатика – наука о способах получения, накопления, хранения, преобразования, передачи, защиты и использования информации. Применение понятия «технология» к информационным процессам привело к возникновению понятия «информационная технология» (ИТ) – совокупность знаний о способах и средствах автоматизированной переработки информации с использованием компьютера с целью получения информационного продукта.[2,

Сім’я є одним з головних інститутів виховання, пріоритетною цінністю людини. В ній дитина перебуває протягом значної частини свого життя, і по тривалості та різноманітності свого впливу жоден з інших виховних інститутів не може зрівнятися з сім’єю. В сучасних умовах розвитку суспільства відбуваються зміни в структурі сім’ї та сімейних відносинах. За останні роки різко збільшилось число дітей, які виховуються в неповних сім’ях. Життя й умови виховання дитини в неповній сім’ї мають певну специфіку й істотно відрізняються від життя дитини в повній сім’ї. Ці особливі умови життя дитини відбиваються на її особистісному розвитку, емоційному самопочутті, самооцінці, ставленні до інших людей.

Наразі в Україні відбувається реформа системи надання соціальних послуг, розробляються механізми соціального замовлення, переосмислюється роль державних соціальних служб та неурядових організацій у здійсненні соціальної роботи у громадах. Політичні та економічні трансформації в Україні протягом останніх десятиліть загострили проблеми життєдіяльності населення, викрили нові суспільні протиріччя. Принципові зміни підходів до формування і реалізації соціальної політики держави, які сталися в державі останнім часом, зумовили виникнення нових проблем, яких до того не існувало. Передусім це стосується відносно нової для країни сфери діяльності – соціальної роботи. Соціальна робота – одна з основних галузей, за якою оцінюється рівень та якість життя в суспільстві.

Кoнкурентocпocoбнocть выпуcкникa oргaнизaций прoфеccиoнaльнoгo oбрaзoвaния cегoдня требует умение ocвaивaть нoвые технoлoгии и cпocoбнocть быcтрo пoдcтрaивaтьcя к пocтoяннo меняющимcя требoвaниям рынкa. Нa cегoдняший день в прoфеccиoнaльнoм oбрaзoвaнии берет cвoё нaчaлo выcoкoкoмпетентнocтный пoдхoд, кaк oблегчить рaбoту препoдaвaтеля зa cчет пocтепеннoгo пoвышения caмocтoятельнocти oбучaющихcя, ocвoбoдить время oбучaющихcя зa cчет увеличения caмocтoятельных рaбoт, a тaкже пoдгoтoвить oбучaющихcя к caмooбрaзoвaнию.

Кінець 19 –поч. 20 ст. є складним періодом в історії відносин між українською та російською педагогікою через його специфічне висвітлення у радянській педагогічній літературі, а тому потребує нової парадигми осмислення.

Ғылыми-педагогикалық жарияланымдарға қарағанда парадигма ұғымы модель, үрдіс, жүйе сияқты ғылыми категориялармен қатар кең таралуда. Ол ғылыми лексиконға нық еніп, педагогикалық еңбектерде жиі қолданылуда. Педагогикадағы парадигманың өзгергендігі туралы көзқарастар кең таралуда. Парадигма ұғымының анықтамасы әлі де нақтыланбағанымен де қазіргі кезде оның жиырмаға жуық типтерінің бар екендігі айтылып жүр.

Қазіргі білім, ғылым мен мәдениетті жаһандандыру процесі кезінде әр ұлт өз мемлекетінің рухани мәдениет құндылықтарын сақтай отырып әлемдік өркениетке кірігуі заңды құбылыс. Елбасымыздың «Қазақстан - 2050» «Стратегиясы қалыптасқан мемлекеттің жаңа саяси бағыты» атты Қазақстан халқына Жолдауында: «Біздің ендігі міндетіміз – егемендік жылдары қол жеткізгеннің барлығын сақтай отырып, XI ғасырда орнықты дамуды жалғастыру. Біздің басты мақсатымыз – 2050 жылға қарай мықты мемлекеттің, дамыған экономиканың және жалпыға ортақ еңбектің негізінде берекелі қоғам құру» - деп атап көрсетілген. Ол үшін бүгінгі ұрпақ тәрбиесіне ерекше көңіл бөлуіміз керек.

Актуальность проблемы технологизации процесса обучения объясняется стремительным распространением различных инноваций, в том числе новых педагогических технологий, с одной стороны, и недостаточным владением ими педагогами, с другой. Использование же в педагогической деятельности преподавателями различных образовательных технологий позволяет им повысить мотивацию обучающихся, профессионально-практическую направленность занятий, а, следовательно, добиваться более гарантированных запланированных результатов в своей профессиональной деятельности.

Interests of the people of the Republic of Uzbekistan, the rights and freedoms of the high value of a socially oriented market economy based on the creation of a democratic state and civil society are developing a consistent way. Spiritual renewal of society, the formation of socially oriented market economy, conforming to the international community for all the conditions have been created. The importance of the social sphere, we can say that one of the central components of the education system. The importance of the education system in this sphere of activity of a long-term period can be explained by the socio-economic progress.