XIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Қазақстан әлеуметтік – экономикалық даму деңгейі бойынша Орталық Азия елдерінің ішінде алдынғы орындарды алады және үлкен аумақтық артықшылыққа ие бола отырып осы аймақты өркениетті және қолайлы әлемнің беделді және тәуелсіз аймағына айналдыруда маңызды рөл атқаруы, ірі ТҰК келіс сөздерде делдал, қозғаушы күш ретінде, Орталық Азияның барлық аймақтарын дамытуда дүниежүзі инвесторларының қызығушылықтарының орталығы ретінде шығуы мүмкін [1]. Инвестициялық климат – көпжоспарлы, өте күрделі түсінік. Қазақстан басшылығы аймақтардың экономикасына инвестиция салу, аймақаралық айырмашылықтарды теңестіру, дағдарыстық құбылыстарды және жекеленген аймақтардың экономикалық дамуының артта қалушылығын жену сияқты бағыттарға үлкен көңіл бөледі. Сондықтан Қазақстан ТМД-дағы салыстырмалы инвестициялық тартымды мемлекет болып саналады. «Euromoney» журналының бағалауы бойынша, инвестициялық тартымдылығының деңгейі бойынша Қазақстан дүниежүзінде 81-ші орында тұр. Тартылған шетелдік инвестициялар көлемі бойынша Қазақстан ТМД елдері арасында бірінші орын, Балтық және Шығыс Еуропа елдерінің арасында үшінші орын алды [2].

Ақмола облысы Қазақстан Республикасының солтүстік бөлігінде қазақтың ұсақ шоқысы мен Теңіз жазығы шегінде орналасқан. Облыс негізі 1939 жылы қаланған. Облыс аумағы 146,2 мың шаршы шақырым жерді алып жатыр. Өңірдің жер бедері бір текті емес: ұсақ шоқылы, аласа таулы, аз тілімделген аңғарлар мен жазықтардан тұрады. Жер бедерінің мұндай көрінісі геологиялық құрылысы мен геологиялық тарихқа да байланысты. Облыс аумағының солтүстік бөлігін Көкшетау таулары алып жатыр. Қыраттардың орташа биіктігі 400-500 метрге жетеді. Оңтүстікке бағытталған сайын қыраттар аңғарлар мен жыралы сайға ауысады.

Әр елдің тарихиында маңызды орын алатын оқиғалар болады. Кеңес Одағының республикалары сияқты Қазақстан үшін тың және тыңайған жерлерді игеру оқиғасының маңызы бар. Қазіргі ғарыштық өлшемдер бойынша орасан зор жоба болып табылатын бұл оқиға басталған кезде сол кездердегі ұлы держава КСРО ыдырап кетеді деп ешкім ойламаған. Маркс пен Энгельс өз заманында жер шарында орасан зор қолданыссыз жатқан жерлер, өлі капитал болып жатқанын айтқан. Дүниенің басқа ешқандай елінде шұрайлы өнімділігі жоғары жерлерді шаруашылықта қолдану Кеңес Одағындағы сияқты болған емес.

Актуальність даної теми підтверджують матеріали світової статистики, які показують, що сьогодні зміна клімату на планеті співпадає з періодом наростання продовольчого дефіциту в світовій спільноті. В цих умовах при раціональному регулюванні посівних площ для України створюються можливості стати одним із найбільших виробників сільськогосподарської продукції. Це пов’язано з тим, що зміни клімату для рослинництва, цілком можливо, скоріше позитивні, чим негативні [1].

В современной климатологии большая роль отводится исследованию таких климатических сигналов как Северо-Атлантическое и Арктическое колебания, которые посредством удалённых связей способны оказывать влияние на метеорологические параметры в сезонном временном масштабе. Однако, существует ещё один сигнал (продукт взаимодействия системы Океан-Атмосфера), действующий в бассейне Средиземного моря. Речь идёт о Средиземноморской осцилляции (СЗК) – Mediterranean Oscillation (MO). Источником данного колебания выступает система взаимодействия Средиземного моря с примыкающей сушей, на фоне чего развиваются внутрисезонные аномалии геопотенциала в средней тропосфере. Так же как в случае с более крупномасштабными осцилляциями, СЗК оказывает влияние на различные метеорологические показатели посредством механизма дальнодействия. Влияние ощущается не только в пределах самого бассейна Средиземного моря, но также и на большей части Европы.

Проблема геохімічних аномалій у зонах надгідростатичних пластових тисків (НГПТ) мало вивчена, однак окремі узагальнення за результатами вимірів пластових тисків та їх зіставлення із особливостями складу флюїдів висвітлені у працях багатьох дослідників [1, 2, 3, 4, 5]. При бурінні розвідувальних свердловин на площах Керченського півострова розкриті водоносні горизонти з проявом аномальних тисків, які у віковому відношенні приурочені до крейдових і палеогенових відкладів і лише св. 1-Мошкарівська розкрила юрські водоносні горизонти.

Вступ. Оцінка агрокліматичних ресурсів територій є необхідною умовою при науковому обґрунтуванні оптимізації розміщення сільськогосподарських культур і сільськогосподарської спеціалізації як регіонів, так і окремих господарств. Агрокліматичні ресурси змінюються в регіональному розрізі в залежності від географічної широти і довготи, абсолютної висоти місцевості та близькості водойм різного розміру. Проте при оптимізації розміщення культур в окремих господарств, особливо їх цінної групи, такої інформації часто недостатньо, особливо для території з різними типами та елементами рельєфу. Як відомо, під впливом елементів рельєфу, до яких відносяться форми рельєфу (рівнина, схили, долини, балки тощо), схили різної експозиції і крутизни різниця в величинах умов морозо- і заморозконебезпечності (величина мінімальних температур в період морозів та заморозків, дат весняних і осінніх заморозків, тривалості періоду з морозами і заморозками, сум фотосинтетично активної радіації і сум температур, запасів продуктивної вологи у ґрунті) в межах одного господарства може перевищувати зональну різницю в 5-20 раз. Тому для визначення агрокліматичних ресурсів необхідна детальний аналіз елементів рельєфу конкретних господарств.

Вивченість мезозойських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину має свою довгу післявоєнну історію. Глибоке буріння в межах піднасуву Покутсько-Буковинських Карпат розпочате в грудні 1966 року параметричною свердловиною 1-Гільче, яка була пробурена з метою визначення потужності насуву Покутсько-Буковинських складок і характеристики зчленування цих складок з Зовнішньою зоною прогину, а також з метою вивчення нафтогазоносності і водоносності розкритого розрізу. Піднасув Покутсько-Буковинських Карпат, зокрема його мезозойська частина, – це одна з найбільш перспективних на нафту і газ ділянок в межах Заходу України. Відкриті тут нафтові родовища, Лопушнянське в Україні та Фрасин на території Румунії, доказують наявність тут покладів нафти і цим самим примножують перспективність вище згаданого регіону.

Республика Казахстан, являясь полноправным участником мирового процесса развития, приняла на себя обязательства по выполнению задач, поставленных в Повестке дня на ХХI век (Рио-де-Жанейро, 1992 год), декларациях Саммита тысячелетия (Нью-Йорк, 2000 год) и Всемирных саммитов по устойчивому развитию (Йоханнесбург, РИО+10, 2002год; Рио-де-Жанейро, РИО+20, 2012год). В решениях этих саммитов определены задачи по разработке путей стабилизации экологической обстановки как факторов обеспечивающих повышение качества жизни и улучшение здоровья населения. Нарастающие глобальные угрозы, связанные с изменениями климата, проблемами экологической, энергетической, водной и продовольственной безопасности, требуют новых решений и интеграции усилий современного сообщества. Эти факторы ведут к широкому распространению стрессов, росту числа заболеваний, снижению иммунного статуса и мутагенезу, стимулируют процессы миграции из экологически неблагоприятных регионов и усугубляют условия жизни бедного населения.

Ландшафт є важливою складовою якості життя і добробуту людини. Він відіграє помітну суспільну роль у культурній, екологічній та соціальній сферах і є ресурсом, який сприяє економічній діяльності та створенню нових робочих місць. Ландшафтне планування – це, по-перше, сукупність методичних інструментів та процедур, що використовуються для побудови такої просторової організації діяльності суспільства в конкретному ландшафті, яка забезпечувала б сталий розвиток і збереження основних функцій цього ландшафту як системи підтримання життя. По-друге, ландшафтне планування – це комунікативний процес, в який залучаються всі суб’єкти господарської і природоохоронної діяльності на території планування, місцеве населення та громадські організації, і котрий забезпечує виявлення інтересів природокористувачів, проблем природокористування, вирішення конфліктів і розробку узгодженого плану дій і заходів.