XIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Актуальність дослідження. Останні події в Україні змусили нас по-новому розставити існуючі пріоритети. Суспільство завжди бажає бути обізнаним у змінах, які відбуваються у державі, особливо у період інформаційної війни, тим більше, що її веде проти нас сусідня держава, а не власний уряд. Громадяни втомилися від постійної заангажованості українських телеканалів, некомпетентності журналістів у висвітленні окремих питань. Тема громадського мовлення в Україні – явище, яке може зіграти значну роль у відродженні народу. Чути про спроби створення громадського телебачення в Україні, яке давно вже зайняло свою нішу в країнах Західної Європи та Америки нам довелося уже не раз. Особливістю даного виду телебачення є його незалежність від уряду та приватного бізнесу. Інформаційна наповненість каналу розрахована на подання відомостей, які є не лише цікавими для переважної більшості мешканців країни, але й максимально корисними та правдивим. Події Революції Гідності проставили перед оновленим суспільством завдання закріпити демократичні принципи функціонування органів державної влади та забезпечити дотримання прав та свобод кожного громадянина. Сьогодні час закликає відмовитися від державних телерадіоорганізацій, та здійснити всі необхідні кроки до створення в Україні ефективної, прозорої системи суспільного мовлення, яка б відповідала загальноєвропейським стандартам та виконувала б роль об’єктивного та неупередженого інформатора суспільства, гаранта підконтрольності влади громадянам, прозорості прийняття найважливіших для країни рішень, вільного обміну ідеями та поглядами.

Аударма модельдері әдетте әрекеттердің үздіксіз жалғасын баяндау үшін қолданылады. Аталған уақытта ең көп таралған аударма модельдерінің қатарына семантикалық, ситуативті (денотативті, формальді), трансформациялық, психолингвистикалық, коммуникативті және ақпараттық модельдер жатқызылады [1; б.97]. Аударма модельдерінің әрқайсысы оның жеке бір бөлігін сипаттайды; бұл кезде модель аппараты аудармашының әрекеттері сол модельдің талаптары мен қарарларына сәйкес жүргізілуін қадағалайды. Сол секілді модельдердің көбісі аударманы сызба не кесте түрінде бейнелейді; бұл сызбалар фазалар мен кезеңдерден тұрады және аударма мәтінінің жасамдалуындағы операциялардың ілеспелілігін анықтайды да тілдік бірліктердің бара-барлығы мен жалпы мәтіннің тұтас дәлдігіне қол жеткізуге мүмкіндік туғызады. Міне осы қасиеті модельдерді аударманың тәсілдері мен түрлерінен айрықшалап тұрады.

Бахшэ лőгатшеносийэ форси несбатэ дигар бахшhойэ сőханшеноси дар тадқиқ ва омузеш бахшэ јадид будэ, дар даҳсолейэ авохер деққатэ őламоро биш аз пиш јелав герефтэ. Ин аст кэ дар мақолевő ресолеhойэ солhойэ пасин паҳлуҳойэ мőхталефэ ин бахш мавридэ барраси қарор герефтэ. Мақолевő ресолеhойэ мазкур баробарэ hаллу фаслэ мавзуhойэ қавойеди, hамчőнин, тадқиқэ хосиятэ лőгавийэ осорэ нависандеву шоэронро нез дар бар герефтэ буданд , кэ самтő равандэ онhо биштар бэ дойирейэ тадқиқэ хосеятэ лőғави-маьнойи равонэ гардидэ буданд. Зиро табиатő хосеятэ калемот маҳз дар ҳамин зинэ рőвшантар зоҳэр мигарданд. Аз ин леҳоž, бэ нахőстмőĥақеқоне ин бахш ресолеhойэ Л.С.Пейсикуф, Йу. А.Рубинчик, А.Ф.Баришникуф, И.К.Овчинникуфо, Чхеидзэ, А.Қуронбекуф ва дигаронро митавон ном бőрд.

Мовні засоби стилістики досліджували велика кількість вітчизняних та зарубіжних науковців. Вагомий внесок у розробку даної проблеми здійснили: І. В. Арнольд, Н. Д. Арутюнова, І. Р. Гальперін, Л. М. Киричук, В. А. Маслова, Л. І. Мацько, І. П. Павлючко, Т. М. Сіндєєва, В. І. Шаховський та багато інших. Звертаючись до Л. І. Мацько, слід зазначити, що мова надає в розпорядження мовлення цілу низку елементів зі стилістичними можливостями і потенціями. Стилістика мовлення – це засоби виразності і прийоми їхньої організації, різноманітні стилістичні фігури: семантичні зміщення і нашарування, перенесення значень, повтори, комбінації, логіко-смислові переходи до різних видів аргументації та експресивності. У рамках цього підходу, висвітлюється той факт, що саме мовлення породжує текст, тобто мовлення і є текстом. Таким чином, дослідження та вивчення стилістики мовлення, знаходить своє відображення в тексті [9, с. 29].

Останніми роками спостерігається стрімке зростання інтересу до медичних текстів, що призводить до необхідності дослідження їх особливостей перекладу. Сучасний професійний медичний переклад тексту – один з найскладніших у практиці через постійні новації, відкриття та винаходи в усіх сферах медицини. За класифікацією медичного перекладу, наведеною кандидатом філологічних наук В. М. Васіною, медичний переклад, як і будь-який інший, поділяється на письмовий та усний. Саме до письмового належить переклад інструкцій [3, с. 15]. До медичних текстів, які підлягають перекладу, також можна віднести: епікризи, протоколи діагностичних досліджень або проведених операцій, результати лабораторних тестів, лікарські рекомендації, публікації і наукові статті [9, с.135].

Постановка проблеми: Гумор є невід’ємною частиною людського життя, що робить наше існування цікавішим і більш насиченим. Проте, в той час, коли, з точки зору пересічної людини, гумор асоціюється із невимуше-ним сміхом, перекладачі переконуютьсь, що гумор – це справа доволі серйо-зна. Від влучного перекладу комічної ситуації залежить те, чи відбулася ко-мунікація між автором твору та іноземною аудиторією читачів через посере-дництво перекладача. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що проблеми фор-мування критичного мислення знаходяться у центрі уваги ряду вітчизняних і закордонних науковців:П. Дудика [1], П. Забальбеско (PatrickZabalbeascoa) [8], І. Кобякової [2], К. Ланіної [3], В. Пропа [4], Е. Рожневої [5], В. Самохі-ної [6], Д. Ушакова [7] та ін.

Маълумки, ўзбек ва тожик халқлари қадимдан бир заминда яшаб келади. Шу боис ҳам улар шу даражада аралаш-қуралаш бўлиб кетганки, қайси бири тожик ёки ўзбек эканлигини англаб олиш қийин. Республикамизнинг Фарғона, Зарафшон, Тошкент, Қашқадарё ва Сурхондарё сингари водийларнинг кўпгина туманларида икки халқ вакилларининг бир манзилда дўст-иноқ бўлиб яшаётганлигининг гувоҳи бўлишимиз мумкин. . Ўзбек ва тожик халқларининг доимий мулоқоти туфайли уларнинг луғат бойлиги таҳлили Алишер Навоий томонидан бошлаб берилган қиёсий типологик метод асосида тадқиқ этиш ишлари А.К.Боровков, В.С.Расторгуева, Ҳ.Ғуломов, М.Мирзаев, Н.Шаропов, К. Юсупов, Э.Шодиев, Д.Ишондадаев сингари олимлар томонидан самарали равишда давом эттирилган. Аммо ҳалигача икки халқ ўртасидаги лисоний алоқалар тўлиқ ўрганилган дея олмаймиз. Хусусан икки тил шевалари вакиллари нутқида ўзлашмалар тадқиқотчилар эътиборидан четда қолиб келмоқда.

Поняття «картини світу» широко використовується у сучасній науці. Причина цього – сильна зацікавленість практично всіх наук у проблемі взаємовідносин людини, мислення та дійсності. Так чи інакше досі немає однозначного розуміння терміну «картина світу». Для багатьох науковців картина світу – це сума найбільш загальних уявлень про світ. Деякі дослідники вважають, що картина світу метафорична і зображує світ у вигляді певного зрозумілого всім «малюнка», картини [8]. Картиною світу у філософії, лінгвістиці та психології називається уявлення про світ, відображене у людській свідомості. Також використовуються синонімічні поняття: «бачення світу», «образ світу», «світобачення», «сприйняття світу», «модель світу», «образ дійсності». Картина світу виражає специфіку людини, її буття, умови її існування у світі [12].

Дотримання лексичних норм сучасної української літературної мови – важливий аспект перекладу. Вживання слова у властивому йому значенні, уникнення мовної надмірності, мовної недостатності, повторюваності слів, росіянізмів, калькування російських сталих словосполучень, дотримання норм сполучуваності слів – це ті ресурси лексичного рівня мови, що відповідають за точність і правильність слововживання. Точним можна назвати таке мовлення, у якому вжиті слова повністю відповідають їх мовним значенням – значенням, що усталились у мові в даний період її розвитку.

Программа модернизации образования, которая широко внедряется в Назарбаев интеллектуальных школах, настоятельно рекомендует широкое применение активных методов обучения и воспитания, которые позволяют детям приобретать навыки творческой самостоятельности, овладевать приемами и способами критического мышления, быть толерантными и интерактивными, то есть открытыми к общению в процессе коммуникации. Суть методики этих нетрадиционных технологий обучения можно выразить словами Конфуция: «Скажи мне - и я забуду; покажи мне - и я запомню; вовлеки меня – и я пойму». Ученик учится сам, а учитель осуществляет мотивационное управление его учением, координирует, консультирует и контролирует, то есть диалог между учеником и учителем осуществляется на другом, более высоком, партнерском уровне. К нетрадиционным технологиям, которые обеспечивают применение данного подхода к обучению в реальном педагогическом процессе, относятся технологии модульного обучения, высокие интеллектуальные и интегральные технологии обучения.

Дослідження в царині поетичної мови допомагає не лише якнайповніше зрозуміти специфіку світогляду, ідеологічні засади та принципи літературної діяльності, але й науково обґрунтувати та проаналізувати внутрішні процеси, що відбуваються в лексичній і семантичній структурах слів-символів як репрезентантів національного менталітету та елементів мовної картини світу. Тому вивчення семантичного членування слів-символів, що визначають варіативність смислової структури всього тексту, є актуальним. Мета мовознавчої студії – з’ясувати особливості варіювання семантичного значення слова-символу терен і дослідити специфіку вияву його контекстуальних сем.

Перша половина ХХ століття – час надзвичайно складних, суперечливих подій, що позначилися на соціальному устрої суспільства, а як наслідок і на мові, адже вона стала чи не одним із найбільш вагомих засобів формування державної політики й вираження ідеологічних принципів радянської влади. Підвищення рівня грамотності населення стало передумовою широкого розповсюдження газет. Усі мовні засоби текстів ЗМІ були покликані виконувати функцію впливу, переконання та агітації. Епоха 30-х – 50-х років – це період зростання бюрократизації у сферах державного й громадського життя. На численних мітингах, з’їздах, конференціях, пленумах промовлялися, а потім публікувалися в газетах виступи радянських і громадських діячів, пафос і стиль яких слугував зразком для мовлення та комунікативної суспільної поведінки трудящих. “Партійні тексти відбивали крайній ступінь аморальності й цинізму радянських можновладців, що маніпулювали масовою свідомістю, застосовуючи підміну понять як головний засіб пропаганди” [1; с.45] Міцні централізовані зв’язки, авторитет радянської влади, суворість дисципліни, що вимагає беззастережного виконання директив, –усе це відбивалося в мові радянської доби, її стильовій однаковості.

Феномен запозичення існує в ycix мовах. Кількість лексичних запозичень з англійської мови збільшується з кожним роком.. Особливо гостро ця проблема постала у Франції, де вже з середини минулого століття ведуться заходи по захисту рідної мови на державному рівні. Поки що результати цієї боротьби проти англіцизмів не втішні. Щоб ефективно протистояти мовній експансії, необхідно виявити основні причини та шляхи потрапляння англійських запозичень до французької мови, а також висвітлити принципи функціонування та адаптації іншомовної лексики у мові-реципієнті. А для виявлення основних тенденцій у збагаченні мови за рахунок іноземних елементів, потрібно насамперед схарактеризувати різні види запозичень, дати їм чіткий лінгвопонятійний опис. Предметом нашого дослідження є англійські лексичні запозичення у французькій мові.

Постановка проблеми. Під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів мова постійно змінюється, в першу чергу, за рахунок власних ресурсів, а також внаслідок безперервних мовних контактів. Вивчення особливостей і характеру мовних контактів та їх наслідків було актуальним протягом всієї історії мовознавства і не перестає цікавити як вітчизняних, так і закордонних лінгвістів. Американський варіант англійської мови (далі АmЕ) представляє особливий інтерес для вивчення процесів запозичення внаслідок мультикультуралізму у Сполучених Штатах, що сприяє інтенсифікації мовних контактів та міжмовної інтерференції.

Постановка проблеми: Проблема дослідження особливостей перекладу юридичної термінології досить складна і багатогранна. Виконуючи переклад даного твору українською мовою, існує певна проблематика адекватного зіставлення українських та англійських юридичних термінів. Однією з проблем, що потребують детального вивчення в теорії перекладу, залишається проблема вибору адекватного відповідника в процесі перекладу юридичних текстів однієї мови іншою. Під час перекладу простих та складних юридичних термінів, а також юридичних термінів-словосполучень з англійської мови на українську варто зважати на певні особливості українських відповідників, зокрема можна виділити декілька шляхів перекладу: еквівалентний, описовий, калькування, транскрибування [2].

Аударманың осы түрін сипаттауда ескерілуі тиіс үш факторын арнайы аударма теориясы зерттейді. Біріншіден, түпнұсқаның белгілі бір түрге жатуы аударма үдерісінің сипатына ықпал етіп, аудармашыдан арнайы әдіс-тәсілдерді қолдануды талап еткізе алады. Екіншіден, аударма мәтінінің стилистикалық сипатын алдын ала анықтап, аударылатын тілдегі сол функционалдық стильге сай тілдік құралдарды таңдауды мәжбүр етеді. Және үшіншіден, осы аталған екі фактордың қосылуы нәтижесінде, екі тілдегі функционалдық стильдер арасындағы айырмашылықтармен байланысты аудармашылық ерекшеліктер пайда болуы мүмкін. Басқаша айтқанда, аударманың арнайы теориясы аударатын және аударылатын тілдердегі функционалдық стильдер арасындағы өзгешеліктердің аудару процесіне әсер етуін зерттейді. Аудару процесінің барысы мен нәтижесіне үлкен әсерін тигізетін функционалдық стильдерге байланысты кейбір тілдік ерекшеліктерді атап көрсетуге болады. Мысалы, ғылыми-техникалық стильде – ғылыми (мұнай-газ) мәтіндердің лексикалық-грамматикалық ерекшеліктері, және ең бастысы, арнайы лексика мен терминологияның басымдылығы. Газеттік-ақпараттық стильде – саяси терминдермен қатар, мақала атауларының ерекшеліктері, газеттік клишелердің кең қолданысы, ауызекі сөйлеудің элементтері мен жаргонизмдер, т.б. [1].

Творча спадщина Лесі Українки викликає неабиякий інтерес науковців, адже мовотворчість поетеси – визначне явище у розвитку української літературної мови. З’ясування мовних особливостей поетичної спадщини Лесі Українки неодноразово ставало предметом наукових досліджень. Цієї проблеми торкалися Л. Вашків, С. Богдан, Є. Баран, А. Гайда, Л. Бублейник, О. Красовська, Г. Горюк, А. Диба, Л. Мірошниченко, Л. Нечипоренко, В. Савчук. Проте питання сенсорної стереотипізації залишилось поза увагою дослідників, що зумовлює актуальність пропонованої розвідки. Проблематика стереотипу в сучасній лінгвістиці починає опрацьовуватися, хоча і досі зміст поняття остаточно не з’ясований. Дослідження перцептивного стереотипу як поняття, зануреного в лінгвокультурний аспект, дає повніше уявлення не лише про авторські пріоритети, а й про національно-мовну картину світу загалом.

В составе лексики русского языка значительное место занимают тюркские заимствования, которые проникали в русский язык с самых ранних периодов. Заимствования происходят на разных языковых уровнях: заимствование слова (лексический уровень); заимствование фонемы (фонетический уровень); заимствование морфемы (словообразовательный уровень); синтаксическое или структурно-синтаксическое заимствование. Первой ступенью иноязычного влияния является лексическое заимствование, которое приобретает далее грамматические связи, установленные путем включения его в определенную парадигму. При этом слово подчиняется тем или иным грамматическим категориям определенного языка [1, с. 270-271]. Л. П. Крысин [1, с. 272-278] отмечает, что заимствование представляет собой комплекс лингвистических и экстралингвистических причин. К внешним причинам относятся политические, экономико-промышленные и культурные связи между народами – носителями языка. Усиление или ослабление связей одного народа с другими народами отражаются на процессе лексического заимствования. Не всегда интенсификация связей между народами может сопровождаться активным процессом заимствования слов, а ослабление ведет к снижению этого процесса. К внутренним (языковым) причинам относятся такие, как устранение полисемии исконного слова, упрощение его смысловой структуры; уточнение или детализирование соответствующего понятия и разграничение смысловых оттенков также относятся к внутренним причинам заимствования.

Қазіргі таңда тілдің қатысымдықәрекеті лингвистер тарапынан кеңінен зерттелуде. Соның жаңа бір бағыты – тілдің экологиялық қызметі. Э.Хаугеннің сипаттауынша «Тіл экологиясы дегеніміз – тілдің қоршаған ортасымен өзара қатынасы туралы ғылым, тілді қоршаған орта деп тілдің өзінің кодтарының бірі ретінде қолданатын қоғамды айтуға болады. Тіл экологиясы жартылай физиологиялық (яғни сөйлеушінің санасында басқа тілдермен өзара әрекеттестікте) және жартылай әлеуметтік (яғни тілді коммуникация құралы ретінде қолданатын қоғаммен өзара байланыста) сипатқа ие. Тіл экологиясы оны үйренетін, қолданатын және өзге адамдарға тарататын адамдарға тәуелді» [1.47]. Тіл экологиясының міндеті: тілдік ортаның саламаттылығын сақтау, азаматтардың тілдің болашағына деген жауапкершілік сезімін тәрбиелеу, тілдің дамуының объективті бет-бейнесін көрсету, оған төніп отырған қауіп жөнінде қоғамға дабыл қағып, тілдік ортаны қамқорлыққа алу, тілдік нигилизммен күрес, сөз тазалығына нұқсан келтіретін жаргон, дөрекі, былапыт сөздерге әуестенушіліктің алдын алу, тіл басқыншылығылығына қарсы күрес, кемел тілдік тұлға қалыптастыру және т.б.

Сал-сері — дәстүрлі қазақ қоғамында ерекше өнерпаздықпен байланысты ұғым. Салсөзініңэтимологиясысеріктесжігіттеріменауылғатаяғандаәдейіаттанқұлап, ауылқыздарыүйгекөтеріпалыпкіргенше сал болғанадамшатырпетпей жата беретініс-әрекеттентуындаған. Сал айрықшакиімдеріменерекшеленген. ЗерттеушіӘ.Диваев “Салдыңүстінекигенкиіміхалықкимегентүрденболады. Егеролкигенкиімдіхалық кисе, оны кимей, қарақұрымкиізденкиімқылыпкиедіекен” дейді. Ел аузындасалдардыңпаңжүрісі, тәкаппармінездері, киімкиістері, сән-салтанатытуралыаңыз-әңгімелеркөп.

Постановка проблеми. У сучасному глобальному світі в умовах інтенсивного обміну інформацією знання іноземної мови є не просто ознакою освіченості, а необхідністю. Перед студентом, який володіє іноземною мовою, відкривається більше можливостей для розвитку та вдосконалення, а найголовніше, для професійного росту. Важливий етап оволодіння і засвоєння іноземною мовою проходить у вищій школі. Тому саме на ВНЗ покладається відповідальність у якісному забезпеченні студентів комплексом мовних знань, вмінь, навичок. Не менш важливим є високий рівень викладання мови шляхом створення умов для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також забезпечення закладу належною матеріально-технічною базою.

В крымскотатарском языке частицы дереджеликлер (крт.) не являлись объектом специального исследования. Частицы в отличие от послелогов и союзов выполняют особую служебно-модальную функцию, заключающуюся в передаче различных смысловых и модальных оттенков слов, словосочетаний и предложений. Частицы как отдельный класс служебных слов были выделены в конце XX в.