ІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Однією з найбільш поширених форм існування бактерій у більшості природних умов, ймовірно, є біоплівки [17]. Сьогодні під терміном «біоплівка» розуміють особливу форму існування мікроорганізмів та їх спільнот, що утворюється на межі розділу фаз, зазвичай твердої і рідкої, складну за своїм хімічним та видовим складом, тривимірну структуру [2]. Біоплівки мають складну архітектуру – клітини, укладені в екзополімерний матрикс, який містить канали, наповнені рідиною. Структура біоплівки залежить від багатьох факторів: складу мікроорганізмів, їх фізіологічного стану, навколишнього середовища, характеру поверхні, до якої прикріплені клітини [1]. Здатність Сandida albicans утворювати біоплівки в організмі людини розглядають як один з основних механізмів вірулентності даного мікроорганізму[6]. Клітини слизової оболонки, поряд з одноразовими медичними пристоями, є найбільш поширеними субстратами, до поверхні яких можуть прикріплятися клітини цього дріжджоподібного гриба[4].

Ҳозирги кунда қишлоқ хўжалик аҳамиятига эга бўлган ерларни муҳофаза қилишга эътибор берилмоқда, сабаби мамлакатимизда умумхалқ мулки бўлган ерни муҳофазалаш ва ундан фойдаланиш конституцион аҳамиятга эга бўлиб, Ўзбекистон Республикаси Конституциясининг 55-моддасида «Ер, ер ости бойликлари, сув, ўсимликлар ва ҳайвонот дунёси ҳамда бошқа табиий заҳиралар умуммиллий бойликдир, ундан оқилона фойдаланиш зарур, чунки улар давлат муҳофазасидадир», - деб белгилаб қуйилганю Ўзбекистон Республикаси ҳукумати томонидан олиб борилаётган жамият ҳаётининг ҳамма соҳаларини эркинлаштиришга қаратилган ижтимоий – иқтисодий қайта қуриш сиёсати, ер муносабатларини тартибга солишга ер ресурсларидан унумли фойдаланиш даражасини оширишга объектив шароитлар яратди. Ўзбекистон Республикаси Президенти И.А.Каримовнинг «Ўзбекистон XXI аср бўсағасида: хавфсизликка таҳдид, барқарорлик шартлари ва тараққиёт кафолатлари» асарида ер заҳираларининг чекланганлиги ва сифат таркибининг пастлиги билан боғлиқ хавф тўхтовсиз ортиб бораётганлиги, айни вақтда ер улкан бойлик бўлибгина қолмай, балки мамлакатимизнинг келажагини белгилаб берувчи омил эканлиги, шунинг учун ҳам ерларни муҳофаза қилиш, улардан ўта самарадорлик билан ва оқилона фойдаланишни йўлга қўйиш замонамизнинг энг долзарб масаласи эканлиги алоҳида таъкидлаб ўтилган.