29–30 June, 2015
Yurtimizda amalga oshirilayotgan ta’lim islohotlari o‘sib kelayotgan yosh avlodni hayotda o‘z o‘rnini topishiga, yoshlardagi mavjud qobilyatni to‘la ro‘yobga chiqarishga, jamiyatda mustaqil fikrlovchi, erkin shaxsni shakllantirishga, zamonaviy dunyoqarashga ega bo‘lgan komil insonlarni tarbiyalashga qaratilgandir. Bu sayi harakatlar esa, albatta, dastlab boshlang‘ich sinflardan boshlab amalga oshirilishi kerak. Darhaqiqat, yosh avlodni kelajakda qanday inson bo‘lib voyaga etishi, uning boshlang‘ich sinflardan olgan puxta bilimi-yu, ta’lim-tarbiyasiga bog‘liq. Shuning uchun ham yoshlarga mukammal bilim berishning turli yo‘llarini, shakllarini izlab topmoq va amaliyotga qo‘llamok zarur. O‘quvchilarga xuddi shunday ta’lim-tarbiya berishda hozirgi davrda integratsiyalash hamda kompyuter texnologiyasi asosida dars o‘tishning o‘rni beqiyosdir.
Mehnat darslarida o`quvchilar faoliyatining muhim natijasi bu ularning o`rganilayotgan ob’yekt va hodisalarning yangi belgi va xususiyatlarini yanada mustaqil aniqlash, darsdan darsga yanada ham aniqroq va tizimlashtirilib boruvchi xulosalarning chiqarilishidir. Masalan, darslarning birida o`qituvchi o`quvchilar oldiga qog`oz turlarini aniqlash, qog`ozning ko`pgina vazifasiga ega bo`lgan material sifatida umumiy xususiyatlarini hamda qo`llanish va foydalanishning cheksiz miqdordagi shartlarini ta’riflash vazifasini qo`yadi.
Matematika – aql gimnastikasi. Darhaqiqat, inson tafakkuri nihoyatta kuchli bo’lib, bu kuchning beqiyosligi uni yoshligidan boshlab bilimlarni qanday o’zlashtirishiga bog’liqdir. Matematik masalalarni bajarish boshlang’ich sinf o’quvchilarining fikrlash qobilyatini o’stirishda muhim ahamiyat kasb etadi. Chunki matematik masalalardan foydalanish o’quvchilarda dunyoqarashni shakllantirishga hizmat qiladi. Masala yechish jarayonida o’quvchilar ongini o’stiruvchi fikrlar bilan tanishadilar. Ushbu jarayonda o’quvchilar, avvalo, masalaning shartini eshitadilar, tahlil qiladilar, tasvvur hosil qiladilar va yakuniy hulosaga keladilar. Shuning uchun ham boshlang’ich sinf o’quvchilariga taqdim qilinayotgan har bir masalada bolaning yoshiga, tayyorgarlik darajasiga va albatta, qay darajada qobilyatli ekanligiga e’tibor berish katta ahamiyatga ega. Agar e’tibor beradigan bo’lsak, ayrim o’quvchilar tabiiy qobilyatga ega bo’ladilar, ayrimlarida esa bunday qobilyat bo’lmaydi. Shularni hisobga olgan holda masalalar yechish o’quvchilarning fiklash qobilyatini yanada o’stiradi.
Сегодня во всем мире отмечается выраженная тенденция неуклонного роста детской инвалидности. По данным Национального генетического Регистра Республики Казахстан, ежегодно в Казахстане рождается от 2000 до 3500 детей с врожденной и наследственной патологией, что составляет 20,0-24,3 на 1000 новорожденных. В структуре детской инвалидности лидирующее положение (от 30% до 70%) занимает детский церебральный паралич (ДЦП). ДЦП является одним из самых тяжелых заболеваний у детей и требует постоянных реабилитационных методов коррекции движения, психолого-педагогической и социальной помощи. [1]
Современные политические и социально-экономические преобразования в обществе, морально-психологические изменения в сознании людей все больше обостряют проблему девиантного поведения детей и подростков, ставя её в разряд наиболее актуальных по отношению к нынешнему подрастающему поколению. Изменения, происходящие в современном обществе, обязательно так или иначе отражаются на современной школе, зачастую обостряя и без того сложные, давно назревшие проблемы. Все школьные педагоги, не зависимо от специальности и преподаваемого предмета, постоянно сталкиваются в педагогической практике с различными отклонениями в детском поведении. И даже воспитатели детских дошкольных учреждений не являются здесь исключением. По статистике, у детей с выраженными формами девиантного поведения первые опыты краж, драк, обмана, жестокости появились уже в дошкольном возрасте. И профилактика преддевиантного поведения детей дошкольного возраста сегодня становится важной составляющей общей системы профилактики и коррекции девиантного поведения.
Речь играет огромную роль в психическом развитии человека. Уровень владения речью на конкретном возрастном этапе является одним из основных показателей нормального психического, а отчасти и физического развития ребенка. В последние годы в нашей стране отмечается тенденция увеличения количества детей с отклонениями в развитии речи. Среди факторов, способствующих возникновению речевых нарушений у детей, различают неблагоприятные внешние (экзогенные) и внутренние (эндогенные) факторы, а также внешние условия окружающей среды. [1]
Прийомна сім'я є надзвичайно складним соціально-педагогічним феноменом сучасності. З одного боку, це сім'я в її сутнісному прояві; з іншого – абсолютно специфічний тип сім'ї, яка покладає на себе обов'язки по вихованню дітей, що не мають кровної турботи. Ці особливості поглиблюються трансформаціями, що відбуваються в сучасному суспільстві як стосовно сім'ї, так і стосовно дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків. Сім'я як соціальний інститут змінюється і структурно, і за цільовими установками щодо виховання дітей, і за внутрішньо особистісними відносинами. Дитина в сім'ї сприймається як самостійна особистість. Відносини будуються на демократичних засадах. Метою виховання стає задоволення потреб і розвиток здібностей дитини. Діти, яких сім'я приймає до свого складу, окрім раніше характерних особливостей – деривації, перенесеного насильства, емоційних порушень – мають опосередковані сучасними обставинами ускладнення: вони егоїстичні, націлені на отримання задоволення, інфантильні, з несформованими соціальними зобов'язаннями [3].
Сьогодні, у час соціальної та економічної нестабільності, питання виховання, розвитку та становлення підростаючого покоління мають все більшу вагу. З урахуванням зростання у цих умовах актуальності соціально-педагогічної роботи з кризовими категоріями населення, все більш затребуваним є врахування особливостей дітей-сиріт при здійсненні їх підготовки до самостійного життя. Адже саме від якості підготовки до вирішення особистісних та суспільних питань у самостійному житті залежить доля не тільки конкретної особистості, і й країни в цілому.
Педагогическое общение – это особенное общение, специфика которого обусловлена различными социально - ролевыми и функциональными позициями субьектов этого общения [4, ст.24] Учитель в процессе педагогического общения осуществляет свои социально - ролевые и функциональные обязанности по руководству процессом обучения и воспитания. От того, каковы стилевые особенности этого обшения и руководства, в сущесственной мере зависит эффективность процессов обучения и воспитания, особенности развития личности и формирования межличностных отношений в учевной группе.
Вивчення педагогічної культури викладача вищої школи в аксіологічному аспекті розкриває її зміст, основу якого складають педагогічні цінності. Сукупність педагогічних цінностей має цілісний і системний характер, вони визначають відношення між усталеними поглядами на проблеми професійної освіти і педагогічної діяльності викладача вищої школи. Орієнтація сучасної педагогічної освіти на виховання професіоналів потребує не тільки ретельної фахової підготовки викладачів, але й широкого світогляду, професійного мислення, високої освіченості, індивідуального усвідомлення значення загальнолюдських та педагогічних цінностей. У зв’язку з цим набирає гостроти питання вибору системи цінностей для викладачів вищої школи і для всієї освітянської галузі.
Aқпaрaттық тeхнoлoгиялaрдың көмeгiмeн жeкeлeндiрiп oқыту мәсeлeсiнe көп көңiл бөлiнeдi. Бұл мәсeлeнi шeшудe кoмпьютeр турaлы көп aйтылaды. Жaттығулaр жүйeсiн қaлыптaстырудa жәнe сaбaқ бaрысындa жaттығулaрды қoлдaнудa мұғaлiмгe көмeктeсiп, oқушылaрдың жeкe eрeкшeлiктeрiн диaгнoстикaлaу әдiстeмeсiн құрaйтын кoмпьютeрлiк oртaны жaсaу – eң мaңызды мiндeт бoлып тaбылaды. Жeкeлeндiру мәсeлeсiнe кoмпьютeрлiк тeхнoлoгияны қoлдaну көптeгeн зeрттeушiлeрдiң «қoлмeн» жaсaғaндaрын aвтoмaттaндырaды. Мысaлы, тaнымдық қызығушылық, oқыту сияқты oқушылaрдың жeкe-дaрa eрeкшeлiктeрiн eсeпкe aлу нeгiзiндe oқушылaрды үш тoпқa бөлeдi жәнe oлaрғa көлeмi мeн сипaты жaғынaн әртүрлi мaзмұндaғы тaпсырмaлaр бeрeдi.
Глибокі зміни, що відбулися у політичних, економічних, духовних, культурних процесах українського суспільства наприкінці ХХ – початку ХХI століття висувають нові вимоги до якості роботи вчителя. У зв’язку з цим особливого значення набувають властивості фахової гнучкості, комунікабельності, здібності адаптуватися до соціальних змін, готовності успішно вирішувати професійні завдання у нових соціальних умовах. Модернізація освіти та ускладнення освітніх завдань надають особливої значимості вивченню ролі іміджу, як однієї із важливих фахових рис сучасного педагога.
Ушбу электрон ўқув услубий мажмуани яратишдан асосий мақсад талабаларни психологик билмларнинг йирик соҳаси бўлган мухандислик психологияси фани билан таништиришдир. Шунингдек талабаларни MOODLE масофавий ўқитиш тизимида ишлашига бошланғич кўникмаларни шаклантириш. Ушбу қўлланма ўқув жараёнида ахборот технологияларининг воситаси сифатида мухандислик психологияси фанини ўрганаётган талабаларга мўлжалланган. Барча маълумотлар кенг ёритилган ва қўлланманинг ажралиб турган жиҳати – унинг амалиётга йўналтирилганлигидир. Қўлланмада материал тизимлаштирилган ва тушунарли шаклда берилган, кўп сонли тестлар билан тўлдирилган ва фанни ўрганишни енгиллаштиради. (жадвалга қаранг!)
В условиях бурного развития информационного общества в соответствии с запросами складывающегося в Узбекистане рынка труда и рабочей силы, система высшего профессионального образования ориентирована на подготовку мобильного, конкурентоспособного специалиста, умеющего осваивать быстро изменяющие производственные и социальные технологии, обладающего навыками профессионального самообразования и готовностью чутко реагировать на новшества в области науки, техники, технологии и культуры.
Сучаснийперіодрозвиткуцивілізованогосуспільствахарактеризуєпроцесінформатизації.Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збір, накопичення, обробка, зберігання, передача і інформації, здійснювані на основі сучасних засобів обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну [1, c. 14]. Інформатизація суспільства забезпечує: активне використання постійно розширюється інтелектуального потенціалу суспільства, сконцентрованого в друкованому фонді, і науковому, виробничому та інших видах діяльності його членів, інтеграцію інформаційних технологій з науковими, виробничими, инициирующую розвиток усіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності; високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірноїі нформації, візуалізацію представленоїі нформації, істотність використовуваних даних[2].