IX Международная научно-практическая интернет-конференция

Потреби суспільства визначають якісно новий зміст, мету освіти й необхідність досконалого володіння українською мовою як важливим компонентом професійної підготовки фахівців різного профілю. Міцні знання української мови сприяють ефективному засвоєнню фахових дисциплін, творчому зростанню особистості, формуванню національного менталітету громадянина України.

Современная действительность предъявляет высокие требования к профессионализму молодого поколения. С одной стороны, процессы компьютеризации и глобализации, которые активно внедряются во все сферы жизнедеятельности человека. С другой, гуманизация образования, которая выводит будущего специалиста на межкультурное взаимодействие. Поэтому важно понимать, что культура речи является одной из составляющих профессиональной подготовки специалистов сервисного обслуживания.

Ғылыми тілі мәтіндерінде арнаулы кәсіби терминдер қолданылады. Метатіл мәселелерін зерттеуші мамандардың ортақ пікірі бойынша, терминология-ғылыми мәтіндердегі орталық зерттеу нысаны болып табылады. Ол бірнеше қабат құрайтын ғылыми тіл сөздігінің құрамдас бөлігі ретінде қаралады.

У сучасній лінгвістиці власні назви різних об'єктів дійсності вивчають з точки зору їхніх словотворчих особливостей, специфіки функціонування, прагматичного навантаження, когнітивного потенціалу, реалізації механізмів мовної гри тощо. Складається й постійно уточнюється термінологічна типологія. Чеський дослідник М. Гарвалик підкреслює, що “основні труднощі, з якими ми стикаємося при укладанні окремих ономастичних термінологій, пов'язані з використанням декількох різних термінів на позначення одного й того ж явища чи типу іменуванням, з різним розумінням (змістом) одного й того ж терміна в різних ономастичних школах, а також з конкуренцією міжнародних і вітчизняних термінів”

Pracując wykładowcowcą na wydziale języków obcych Lwowskiego Narodowego uniwersytetu rolniczego często-gęsto spotykam się z zażartym zainteresowaniem studentów nauką języka polskiego na naszej uczelni. Świadomość tego dała mi impuls szerszego zrozumienia tematu motywacji do nauki języków obcych na nieprofilowanych uczelniach, czyli na uczelniach, które nie mają fakultetów języków obcych, a studenci uczą się ich w ramach przepisowego nauczania języków obcych na uczelniach wyższych. Starałem poszerzyć moją wiedzę, skąd bierzy się motywacja, zagłębiając się w literaturę fachową oraz dowiadując się o stanie rzeczy w tej kwestii od kolegów z innych uczelni zachodniego regionu Ukrainy.

Важко уявити собі сучасний світ без географічних назв. Кожна містить в собі різноманітну інформацію: історичну, географічну, лінгвістичну, адже географічні назви − це свідоцтва історичних умов епох, коли вони виникали, формувалися і поширювалися в тих чи інших країнах.

A person who has studied English as a foreign language without paying attention to its cultural content and background will have a limited or distorted use of the language. He may not be aware of the fact that vocabularies vary not only in size, but also in usability, and curiously enough their usability varies with the way they are used. For example, we often speak of England and the English when we mean Britain and the British.

Dariy tili hozirgi Eron islom jumhuriyatining rasmiy tili bo‘lib, uning shakllanishi va takomillashuv tarixi eramizdan avvalgi oltinchi asrdan hozirgi davrgacha bo‘lgan 2600 yildan ortiq davrni o‘z ichiga oladi.

Есімдіктер мағынасы абстрактылы сөздер болып келеді, олардың семантикасы сөйлемде нақтыланып анықталады. Олардың мағыналарының жалпылығы өзге сөз таптарындағы жалпылық мағыналардан мүлде басқа. Олардың мағыналары мен ерекшеліктері сөйлемдердің құрамында, мәтінде тұрақталып нақтыланады, содықтан да оларды осы қолданыстары тұрғысынан сөз ету орынды болмақ. Есімдіктердің функционалды грамматикадағы қызметін олардың сілтеу функциясы белгілейді.

Метою статті є вивчення формально-синтаксичних особливостей пейзажних описів у гендерному аспекті (на матеріалі прозових творів української та французької літератури кінця ХІХ – початку XX століття, зокрема О. Кобилянської «Царівна», «Через кладку», І. Франка «Захар Беркут», «Великий шум» та Ж. Санд «Індіана», «Консуело», Г. Флобера «Саламбо», «Мадам Боварі»).

Кейинги йилларда миллий адабиётимизнинг энг яхши намуналарини чет тилларга таржима қилиш ва шу асосда халқимизнинг ҳаёт тарзи ва инсоний фазилатларини кенг намойиш этиш борасида ҳам катта имкониятлар пайдо бўлмоқда” [1, 138-б.]. Бадиий таржима туфайли бир халқ иккинчи халқни теранроқ тушунади, унинг эзгулик, адолат, яхшилик идеаллари ўзга халқлар дилидан жой олади ва, пировардида, бу ғоялар инсониятни ҳаракатга келтирувчи кучга айланади.

Паняцце поля трывала ўвайшло ў сучасныя метады даследавання і адносіцца да асноўных паняццяў семантыкі. Нягледзячы на тое, што тэорыя поля існуе каля ста гадоў, цікавасць да яе на сучасным этапе развіцця лінгвістыкі ўзмацняецца. Гэта абумоўлена актуальнасцю семасіялагічных задач. «Семантычнае поле – гэта кампактны, унутрана спаяны адрэзак слоўніка, элементы якога ўзаемна абмяжоўваюць адзін аднаго і... пакрываюць дадзеную паняццевую сферу»

Еліміз егемендік алып, өз алдына дербес мемлекет болып қалыптасуы, ұлтымыздың рухани байлығы – сан ғасырлар бойы жоғалып кеткен ұлттық салт-дәстүріміз, дініміз бен діліміз және мәдениетіміз бен тіліміздің жанданып дамуына даңғыл жол ашты. Қазақстанның дүниежүзілік қауымдастыққа керегесі кең, терезесі тең құқылы ел болып енуі – әлем жұртшылығының ұлттық тілімізді, тамыры тереңде жатқан тарихымыз бен сан салалы салиқалы мәдениетімізді мойындағанының айнымас айғағы.

Криза традиційної концепції навчання, заснованої на оволодінні та відтворенні в пам’яті знань, відбувається через постійне відставання освіти від темпу розвитку наукових знань. Сьогодення вимагає не тільки зміни моделі взаємодії викладача і учня, а й зміни процесу отримання, запам’ятовування, зберігання і відтворення знань, який трансформується в здатність шукати, відбирати, аналізувати та синтезувати необхідну інформацію для навчання. Одним зі шляхів вирішення зазначених проблем є застосування інформаційно-комунікаційних технологій, що активно запроваджуються в навчальний процес, стаючи чи не головним його системним компонентом.