IX Международная научно-практическая интернет-конференция

В последнее десятилетие в системе образования усилиями ученых и практиков складывается особая культура поддержки и помощи ребенку в учебно-воспитательном процессе ‒ психолого-педагогическое сопровождение. Разрабатываются вариативные модели сопровождения, формируется его инфраструктура.

Анализ проблемы развития творческих способностей во многом будет предопределяться тем содержанием, которое будем вкладывать в это понятие. Очень часто в обыденном сознании творческие способности отождествляется со способностями к различным видам художественной деятельности, с умением красиво рисовать, сочинять стихи, писать музыку и т.д.

В современной педагогике все чаще говорится о выборе и использовании интерактивных методов обучения, потому что эти методы являются частью инновационной педагогической технологии. Инновационное образование - это внедрение новых технологий, новых образовательных процессов в обучение. Интерактивные методы помогают учащимся раскрыться как личность, хорошо усвоить изучаемый материал, развить в себе творческие способности, а также интерактивные методы позволяют определить личные качества каждого учащегося, и тем самым подобрать наиболее подходящую методику обучения.

Модернизация системы образования в Казахстане, вызванная необходимостью вхождения ее в мировое образовательное пространство, глобализация социально-экономических и политических процессов, определяют сегодня современную образовательную политику нашего государства.

Одной из приоритетных задач государственной образовательной политики на современном этапе является подготовка новой генерации педагогов, которые будут творчески воплощать в реальную практику принципы гуманизации, гуманитаризации, демократизации, индивидуализации обучения. Решение этих заданий под силу только педагогам, имеющим высокий уровень общей педагогической культуры. Одной из составляющих педагогической культуры является культура общения, то есть коммуникативная культура. Знаменитое выражение Р. Декарта «Communico ergo sum» (Общаюсь, делаю совместно, связываюсь) в настоящее время выступает необходимым способом и целью процессов социального взаимодействия. Образование, являясь социально-обусловленным феноменом, также осуществляется и развивается в процессе коммуникации.

Оновлення змісту навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах пов’язується насамперед із деякими змінами в стратегічних напрямках розвитку сучасної шкільної освіти — спрямуванням навчальної діяльності на вироблення в учнів необхідних життєвих компетентностей, що у майбутньому давали б можливість випускникам школи комфортно почуватися в сучасному світовому мультинаціональному просторі.

Відродження національної освіти і культури, яке відбулося завдяки соціально-історичним перетворенням у нашій державі викликало активізацію музично-естетичних видів діяльності в аспекті їх соціально-художньої та виховної ролі в системі засобів гармонійного розвитку особистості.

Одним из приоритетных задач системы образования является развитие творческих, духовных и физических возможностей личности, формирование прочных основ нравственности и здорового образа жизни, обогащение интеллекта путем создания условий для развития индивидуальности. Для того чтобы постоянно поддерживать и развивать у учащихся интерес к русскому языку как к средству общения и как к учебному предмету, стимулировать развитие их творческих способностей используются различные методы и приемы.

На сучасному етапі становлення громадянського суспільства проблема художньо-естетичного виховання набуває дедалі більшої гостроти. Як учень буде сприймати естетичне в житті, в такому напрямі буде формуватись особистість. Усі процеси, що відбуваються в політично-економічному житті країни, відбиваються на освітній системі, тому дуже важливо виховати художньо-естетичну культуру підростаючого покоління на основі взаєморозуміння та толерантності. Успішне формування здатності сприймати та перетворювати дійсність за законами краси залежить від аналізу та критичної переробки теоретико-методичних аспектів цієї проблеми, що накопичені в минулому.

У продовж останніх років кількість підліткових правопорушень в Україні зменшується. Це дійсно позитивна динаміка, проте на обліку в кримінальній міліції у справах дітей (далі по тексту – КМСД) й досі перебуває значна кількість підлітків, які вчиняють правопорушення (станом на 1.12.2014 року за даними Міністерства внутрішніх справ України на обліку в КМСД перебуває 5 768 неповнолітніх).

Сучасні суспільні, соціально-економічні та інформаційно-технологічні зміни ставлять досить вагомі вимоги до підготовки вчителя нової генерації, що потребує створення та застосування нових освітніх систем, зміни освітнього процесу, його змістово-методичного забезпечення: форм, методів і засобів навчання. З огляду на це виникає необхідність у розробленні сучасної моделі підготовки майбутнього педагога, готового до формування в учнів уміння вчитись. Таким чином, модернізація змісту освіти є нагальною проблемою, що потребує вдосконалення існуючої підготовки вчителя, здатного активно застосовувати здобуті знання й уміння в професійній діяльності.

Бүгінгі студент – ертеңгі жас маман. «Қазақстан 2050» жаңа стратегиялық бағытын жүзеге асыруда болашақ мамандарға айрықша жауапкершілік жүктеліп отыр. Елбасы Н.Ә.Назарбаев Қазақстан халқына Жолдауында: «Біздің басты мақсатымыз – 2050 жылға қарай мықты мемлекеттің, дамыған экономиканың және жалпыға ортақ еңбектің негізінде берекелі қоғам құру болып отыр» - дей келе [1,8б.], қолжетімді және сапалы білім беруді дамыту бағытын дәйекті жүргізу басымдықтарын нақтылауды тапсырды.

Қазіргі таңдағы педагогика ғылымының өзекті мәселелерінің бірі - жеке тұлғаны жан-жақты дамытуда эстетикалық тәрбие беру арқылы шығармашылық жұмыс істеуге қабілетті, дүниетанымдық көзқарасы кең, рухани бай азамат даярлау.

На сучасному етапі реформування системи педагогічної освіти актуальною є принципово інша організація педагогічної практики майбутніх учителів початкової школи. Сучасними дослідниками (Л. Бірюк, Н. Волкова, С. Кара, Л. Кацова, С. Мартиненко, О. Підгурська, Л. Савенкова, Л. Хомич, О. Яковлева) переконливо доведено, що педагогічна практика займає одне з центральних місць у професійній підготовці вчителя. Водночас О. Савченко справедливо наголошує на існуючій диспропорції між теоретичною і практичною підготовкою майбутнього педагога, що «спотворює бачення молодим учителем педагогічної діяльності.

Особливістю проблемного навчання є те, що воно змінює мотивацію пізнавальної діяльності: провідними стають пізнавально-спонукальні (інтелектуальні) мотиви. Інтерес до навчання виникає у зв'язку з проблемою і розгортається у процесі розумової праці, пов'язаної з пошуками та знаходженням рішення проблемного завдання або сукупності завдань. На цих засадах виникає внутрішня зацікавленість, що перетворюється у чинник активізації навчального процесу та ефективності навчання.

Одним із найзагадковіших явищ у житті кожної людини і суспільства в цілому є творчість, яка забезпечує цілеспрямований розвиток особистості шляхом зміни навколишнього середовища, пристосовуючи його до себе, даючи можливість при цьому реалізувати творчий потенціал. Перетворюючи і вдосконалюючи навколишнє оточення, людина створює власний «штучний» світ, що вносить якісно новий, невідомий елемент у її життєдіяльність.

Актуальність теми зумовлена проблемами, з якими стикається Україна на шляху модернізації освіти. Необхідність вирішення невідповідності між сталими стратегіями морального виховання та культурними реаліями сьогодення вимагає принципово інших підходів. Ознайомлення і вивчення історичного минулого має велике пізнавально-виховне значення. Створення нового має базуватись та поєднуватись із успадкованими надбаннями попередніх поколінь свого та інших народів.

На сьогодні актуалізується проблема реформування освіти як основи інвестиції в наше майбутнє. У проекті «Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років» зазначено, що «освіта має перетворитися на ефективний важіль економіки знань, на інноваційне середовище, в якому учні і студенти набувають навички і вміння самостійно опановувати знання упродовж життя, та застосовувати ці знання у практичній діяльності» [8]. Зі зміною часу змінилися погляди на завдання освіти, змінилася концепція підходу до її реформування, яка з практичної точки зору «має продукувати індивідів, здатних забезпечити прискорене економічне зростання і культурний розвиток країни, свідомих, суспільно активних громадян, конкурентоспроможних на європейському і світових ринках праці»

Формы организации и проявления учебно-воспитательных ситуаций также могут быть исключительно разнообразны. Многое в процессе их возникновения и развития будет зависеть как от объективных обстоятельств учебного процесса, так и от собственно субъекта педагогической деятельности - учителя, педагога.

Бүгінгі таңда білім берудің ұлттық жүйесі өте маңызды, қарқынды өзгерістердің сатысында тұр. Қазіргі кезде қоғам дарынды, қабілетті адамдарды қажет етеді. Сондықтан әр мұғалімнің алдындағы мұраты, ең қасиетті міндеті – рухани бай, жан-жақты дамыған жеке, дарынды тұлға қалыптастыру және өз пәнінен білім беріп қана қоймай, әр баланың мүмкіндігін ашу, оны шығармашылық тұлғаға жетелеу. Адамзат баласының өз ұрпағын оқыту, тәрбиелеудегі ең озық, тиімді ізденістерін, тәжірибелерін жалғастырып, тағы да тың жолдар іздеу, классикалық педагогиканың озық үлгілерін жаңа заман талабына сай дамыта отырып еңбектену жалғаса бермек.

Характерною рисою проблемно-пошукових методів навчання є поставлена перед студентами проблема, на яку вони самостійно шукають відповідь, ніби самі створюють нові знання, «здійснюють відкриття», формують теоретичні висновки. Проблемно-пошукові методи потребують активної розумової діяльності студентів, творчого пошуку, уміння узагальнювати. Пізнавальна діяльність студентів відбувається під керівництвом викладача, який підводить студентів до висновку. Використання проблемно-пошукових методів вимагає від викладача фундаментальних знань навчального матеріалу, широкої ерудиції, уміння встановлювати контакти й підтримувати дух співробітництва щодо пошуку відповідей на проблемні питання.

Согласно Государственной программе развития образования на 2011-2020 годы [1] Министерством образования и науки Республики Казахстан реализуется программа профильного обучения «Бейіндікмектеп».Предполагается, что будут определены 40 вузов в Казахстане, на базе которых рассматривается возможность размещения и обучения в профильной школе (11-12 классы).

Еліміз тәуелсіздік алып, дамыған елдердің қатарына қосылуы үшін білім, мәдениет саласы бойынша жүргізіліп жатқан игі шаралар баршылық. Әрбір өркениетті елдің көрсеткіші – білімді ұрпағы, мәдениеті, рухани байлығы. Халықтың бүкіл тыныс-тіршілігі, өткен тағдыры мен тарихы, болашақ келбеті оқу-біліммен тікелей байланысты.

Многие проблемы в жизни современных обществ тесно связаны с мировыми процессами глобализации. Сталкиваясь с проблемами молодёжь часто оказывается перед фактом уже принятых без её участия решений. А это может подтолкнуть молодёжь к участию в протестных движениях и привести к утрате приверженности общему благу.

Оқытуда заманауи әртүрлі типті ақпаратқа негізделген мультимедиа-технологиялар мен арнайы құралдарды жалпы орта білімге педагогтардың арнайы құрылған дайындығынсыз қолдану керекті әсер бермейді. Заманауи мұғалім сапалы мультимедиа-ресурстарды қолдануды кәсіби тұрғыда әсерлі жүзеге асыру үшін барлық білім, дағды мен білікті игеруі керек.

Білім берудің мультимедиа-ресурстары.Мультимедиа-ресурстарды оқу үрдісіне енгізу екі негізгі бағытқа сәйкес орындалады. Бірінші бағытқа сәйкес енгізілетін білім берудің мультимедиа-ресурстары оқу үрдісіне білім беру жүйесінің тарихи қалыптасқан дәстүрлі әдістері шегінде «қолдаушы» құралдар ретінде қосылады. Мультимедиа-ресурстарды енгізудің екінші бағытыбілім беру мазмұнын өзгертуге, оқу үрдісін ұйымдастырудың әдістері және формаларын қайта қарауға, жеке пәндерде ақпараттық көздерді мазмұнды толықтыруды қолдануға негізделген толық курстарды құруға әкелетін күрделі үрдіс

Преобразования, происходящие во всех сферах нашего общества, востребуют человека активного, инициативного, обладающего высоким потенциалом саморазвития - субъекта жизни, профессиональной деятельности и поведения. Образовывать такого человека - значит помочь ему стать субъектом культуры, исторического процесса, собственной жизни, то есть научить жизнетворчеству. А. Н. Леонтьев в этой связи замечает, что субъект действует через внешнее и этим сам себя изменяет, т.е. человек сам обладает внутренним источником активности, а углубление процесса саморазвития и продвижения индивида по ступеням своего совершенствования невозможно без укрепления его субъектности во взаимодействии с окружающим миром, культурой и людьми»

Мовлення – найважливіший засіб спілкування, значення якого важко переоцінити в житті людини і суспільства в цілому. Воно є засобом вираження думки, обміну досвіду, передачі інформації, а для дитини - це ще й один з найбільш потужних факторів і стимулів для її розвитку. Проте, однією із найактуальніших проблем кінця XX — початку XXI ст. стало неухильне збільшення кількості дітей з порушеннями мовлення.

Замонавий компьютер ақлий мехнат шароитларини оптималлаштириш борасида самарали восита ҳисобланади. Чет тили машғулотлари ва компьютерли ўқитиш дастурлари билан ишлаш ўз ичига лексикани ўрганиш, талаффуз устида ишлаш, диалогик ва монологик сўзлашишга ўрганиш, ёзувни ўрганиш, граматик ходисаларни тушуниб олиш каби вазифаларни киритади. Машғулотларда компьютердан фойдаланиш бир қатор дидактик вазифаларни ечишга кўмаклашади: ўқиш куникмалари шаклланади ёзув малакалари такомиллашиб боради, талабаларнинг луғавий заҳираси тўлдирилади, уларга инглиз тилини ўрганишга қизиқиш барқарорлашади. Компьютерлар талабалар томонидан турли кўринишдаги - ахборотли, ўйинли, тадқиқот, ижодий лойиҳаларни бажаришда қўлланилади. Лойиҳаларни тайёрлаш учун Интернет имкониятларидан ҳам фойдаланилади. Машғулотларда компьютердан фойдаланиш талабаларнинг билим олишига қизиқтиради. Бу эса тафаккурнинг ривожланиши билан бирга ташаббускор сўзлашаувни ҳам ривожлантириб боради.

Listeners use metacognitive, cognitive and socio-affective strategies to facilitate comprehension and to make their learning more effective. Metacognitive strategies are important because they oversee, regulate or direct the language learning process. Cognitive strategies manipulate the material to be learned or apply a specific technique to a listening task. Socio-affective strategies describe the techniques listeners use to collaborate with others, to verify understanding or to lower anxiety. Research shows that skilled listeners use more metacognitive strategies than their less-skilled counterparts [3;5].When listeners know how to analyze the requirements of a listening task; activate the appropriate listening processes required; make appropriate predictions; monitor their comprehension; and evaluate the success of their approach, they are using metacognitive knowledge for successful listening comprehension. This is critical to the development of self-regulated learning.

Любой дом, как известно, начинается с архитектурного плана. Сейчас нас все меньше пугает огромная крепость под названием "Иностранный язык", на вершине которой гордо реет флаг (чаще всего британский). И, в данном случае, этим необходимым планом послужит знание современных методик изучения.

Чет тилларини ўқитиш методикасида аутент тушунчасини тушуниш учун турли-туман мавжуд йўналишларнинг аньанавий талқинларидан фойдаланамиз [1;2;3;4].Аутент материалларсифатида маьлум бир тил эгалари томонидан яратилган, кейинчалик хеч қандай қисқартириш ва ўзгартиришларсиз қабул қилиниб, ўша тилни ўрганаётганлар учун коммуникатив асосга мўлжалланган ўқув жараёнида қўлланила бошланган материаллар тушунилади.

Современная ситуация в сфере высшего образования социально-культурного профиля требует вновь осмыслить местоположение научной работы в процессе профессиональной подготовки выпускника в вузе.