XХІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Тұтас педагогикалық процесті құраушы екі басты процестің бірі – оқыту процесі (оқу процесі) болып табылады. Оқыту процесі күрделі процесс болып табылатындықтан оның анықтамалары да әртүрлі. Ерте дәуірдегі және ортағасырлық ойшылдар еңбектерінде «оқыту», «оқыту процесі» ұғымдары «білім беру» деген мағына береді. Өткен ғасырдан бастап оқыту ұғымына білім беру және оқу компоненттері енгізіле бастады. Мұнда білім беру – мұғалімнің оқу материалын меңгертуге бағытталған іс-әрекеті, оқу – оқушының ұсынылған білімдерді меңгеруге бағытталған іс-әрекеті ретінде көрінеді. Кейінірек оқыту түсінігі сол сияқты мұғалімнің оқушылардың танымдық іс-әрекетінің тәсілдерін қалыптастыруды басқару іс-әрекеті және мұғалім мен оқушының біріккен іс-әрекетін де қамтиды [1].

Қазақстан Республикасы президентінің 1997 жылғы 10 қазандағы «Қазақстан – 2030 барлық қазақстандықтардың өніп - өркендеуі, қауіпсіздігі және әл – ауқатының артуы» атты Қазақстан халқына жолдауында ұзақ мерзімді басымдық ретінде ұлттық қауіпсіздік айқындалды, оның құрамының бірі ақпараттық қауіпсіздік болып қарастырылды. Қоғам мен мемлекеттің әлеуметтік – экономикалық және мәдени өмірдегі ақпараттық технологиялардың даму серпіні ақпараттық қауіпсіздік мәселелерін шешуге жоғары талаптар қойды. Ақпараттық қауіпсіздігін қамтамасыз ету ақпарат алу саласында адамның және азаматтың конституциялық құқықтары мен бостандықтарын іске асыруға қабілетті ұйымдастырушылық, техникалық, бағдарламалық, әлеуметтік тетіктерді қамтитын кешенді көзқарасты пайдалануды, саяси, экономикалық және әлеуметтік тұрақтылықты заңдылық пен құқықтық тәр- тіпті қорғау мақсатында пайдалануды, ақпараттық қауіпсіздік саласында тиімді дамуды талап етеді.

Загальні положення. Забезпечення економічності передачі та розпо-ділу електроенергії невіддільне від постановки та вирішення задач, пов’язаних із зниженням втрат електроенергії в мережах. Одним із найбільш ефективним способом зниження втрат електроенергії, а також підвищення її якості на затискачах електроприймачів є компенсація реактивної потужності, яка здійснюється за допомогою різних компенсуючих пристроїв [1-3]. Задача компенсації реактивної потужності має два основних аспектів. Перший аспект охоплює питання проектного характеру, другий – експлуатаційний і на сьо-годнішній день представляється більш важливим. Метою функціонування систем управління реактивною потужністю є мінімізація втрат електричної енергії з урахуванням необхідності забезпечення заданих енергопостачаль-ною компанією умов споживання реактивної потужності.

Вступ. На сьогодні авіація – одна з пріоритетних галузей господарства, яка дає можливість ефективно розвивати міжнародну діяльність, задовольняти потреби населення і виробництва в повітряних перевезеннях, захист економічних інтересів на міжнародному ринку. Враховуючи той факт, що авіаційна галузь сьогодні є однією з небагатьох, яка може забезпечити Україні успішну конкуренцію із зарубіжними країнами на світовому ринку промислової продукції, а сама галузь є інтегруючою в індустріальному комплексі країни, актуальним постає завдання щодо проектування системи для авіаційної галузі. Запити на послуги повітряного транспорту в світі стабільно зростали на протязі декількох десятиліть, зокрема кількість пасажирів, що подорожують авіатранспортом зросло на 45% за останні 10 років і втричі збільшилось з середини 90-х років ХХ століття. Якщо світовим аеропортам у найближчий час не вдасться подолати недолік інфраструктурних об’єктів, світова економіка може зіткнутися з неможливістю подальшого розширення заданими темпами. З огляду на те, що в світі активно проходять заходи щодо покращення розвитку аеропортів та їх інфраструктури [4].

В настоящее время являющееся одной из самой мощной и новейшей технологией – цифровая обработка сигнала - внедрилась во все сферы человечества. Размах исследований в области цифровой обработки стремительно растет, что постоянно стимулирует к поиску новых задач. Задачей этого сложного механизма было и остается повышение качества обработки данных полученных с помощью прибора. Как известно, существуют традиционные методы обработки сигналов (преобразование Фурье) и уже успевшие заявить о себе как наиболее мощные и при этом гибкие средства исследований – Вейвлет анализ. Вейвлет анализ помимо возможностей сжатия и фильтрации данных, анализ в базисе вейвлет-функций позволяет решать задачи идентификации, моделирования, аппроксимации стационарных и нестационарных процессов, исследовать вопросы наличия разрывов в производных, осуществлять поиск точек склеивания данных, удалять в данных тренд, отыскивать признаки фрактальности информации. Отметим, в основе подобных возможностей, обеспечивающих вейвлет анализу весьма перспективное будущее, лежит природа его многомасштабности.

Әртүрлі мақсаттардағы есептерді шешу үшін, тұтынушылардың кең қолданысына ие болған, Жерді қашықтықтан зондтау жүйесінің техникалық мүмкіндіктерінің дамуына сәйкес, осы жүйе тікелей негізделетін мәліметтер көлемі терабайттармен саналады және үздіксіз өсуде. Сондықтанда осындай мәліметтерді сығымдау әдістерін әртүрлі амалдармен және программа-аппараттық орталарды қолдана отырып, өңдеу тиімділігін, сақтау және байланыс жүйесінде аэроғарыштық кескіндерді тарату сапасын айтарлықтай дәрежеде арттыру өте өзекті мәселеге айналып отыр. Мәліметтерді бастапқы өңдеу сатысы мен автоматтандырылған классификацияны есепке ала отырып, қалпына келтірілген аэроғарыштық кескін статистикалық айқындылық қасиетінің бұрмалануын болдырмайтын, шығынсыз сығымдау алгоритмі үлкен маңыздылыққа ие.

Настоящая статья ставит целью очертить круг проблем, связанных с теоретической и практической подготовкой студентов-переводчиков, а также предложить способы их решения. Проблема обучения студентов-переводчиков компьютерным технологиям сегодня чрезвычайно актуальна в связи с общей концепцией обучения основам информатики и вычислительной техники. Некоторые пункты этой концепции уже становятся устаревшими, поскольку: – не учитывается профессиональная подготовка студентов и выбор их профессионального направления (например, студент гуманитарий должен уметь разработать компьютерную программу, что, собственно, входит в профессиональные компетенции студента-программиста); – во многом повторяються цели и задачи обучения школьной программы, т.е. студент-первокурсник приходит в вуз, уже будучи знакомым с основными функциями офисных программ, активно использует-интернет-технологии и является активным пользователем; – если студент в ходе такого курса знакомится с переводческими программами, то чаще всего это программы машинного перевода (Promt, Socrat, Google Translate), c которыми не работает ни одна переводческая компания, поскольку созданный такой программой текстовый продукт на целевом языке подлежит полному переделыванию и не удовлетворяет требованиям к современному качеству перевода. Из-за технологических особенностей (отсутствие конкордансов, игнорирование лексической валентности и грамматической сочетаемости слов) полученный перевод вообще не подлежит даже серьезной редакторской правке.