XХІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

O`spirinlik davrida o`quvchi yoshlar jismonan baquvvat, aqlan teran, mustaqil mexnat qila oladigan, oliy o`quv yurtlarida o`zini sinab ko`rish imkoniyatiga ega bo`ladi va ma’naviy jihatdan yetuklikka erishadi. Bularning barchasi o`spiringa fuqoro sifatida ishtimoiy jihatdan voyaga yetishi, jismonan rivojlanishi, aniq maqsad sari harakat qilishi, hayotda o`z o`rnini topishi, mustaqil qaror qabul qilishi, va yetuk shaxs sifatida ma’naviy o`sishi, uchun barcha shart sharoitlarni yaratadi. Mazkur davirning yana bir xususiyati mehnat bilan ta’lim faoliyatining bir hil ahamiyat kasb etishidan iboratdir. Mavjud shart-sharoitlar ta’siri ostida o`spirinning aqliy va jismoniy jihatdan o`sishida, o`ziga xos o`zgarishlar yangi hislat va fazilatlar, namoyon bo`ladi.

Xalqimiz o`z oldiga ezgu va ulug` maqsadlar qo`yib, tinch-osoyishta hayot kechirayotgan, o`z kuchi va imkoniyatlariga tayanib, demokratik davlat va fuqorolik jamiyati qurish yo`lida ulkan natijalarni qo`lga kiritayotgan bir zamonda yashamoqdamiz. Mamlakatimiz qiyofasi, xalqimizning hayot tarsi izchil yuksalib, yaxshilanib bormoqda. Istiqlolimizning dastlabki kunlaridan boshlab tanlab olingan, taraqqiyotning «O`zbek modeli» degan nom bilan dunyoda e`tirof etilgan milliy rivojlanish yo`limizning amaliy samarali, bugunki kunda hayotimizning barcha soha va tarmoqlarida yaqqol ko`zga tashlanmoqda.

Перед высшей школой встает задача подготовки специалистов, владеющих профессиональной компетенцией в области инклюзивного образования, способных проектировать коррекционно-воспитательный процесс, планировать, организовывать, диагностировать и прогнозировать результаты педагогической деятельности в работе с детьми с особыми потребностями. Проблема подготовки педагогов является одной их основных и центральных проблем современной педагогической и психологической наук как в нашей стране, так и за рубежом. Она относится к числу «вечных» проблем человеческого общества, т.к. поскольку существует общество, постольку функционирует воспитание и обучение, которое немыслимо без педагога.

Аналіз сутності традицій і звичаїв, їх роль в духовному розвитку суспільства та сім’ї, як першого джерела соціалізації людини, закономірності історичної зміни подаються в роботах А. Алієва, А. Антонова, Ю. Бромлей, Н. Лобачової, В. Плахова, І. Суханова та інших. У фактичному матеріалі автори розкривають закономірності виникнення і розвитку народних традицій, показують спадкоємність, взаємовплив і взаємопроникнення багатьох елементів народних традицій і звичаїв минулих із звичаями, традиціями сучасного суспільства. Загальні проблеми організації сімейного дозвілля визначені в низці фундаментальних наукових досліджень. Це, зокрема, праці, присвячені особливостям виховання дітей у традиційній українській сім’ї (О. Вишневський, А. Даник, В. Постовий, Н. Бабенко); визначенню педагогічного потенціалу українських народних традицій і обрядів у виховному процесі (К. Журба, О. Кузик, Г. Майборода, Т. Мацейків, З. Нігматов, М. Стельмахович); з’ясуванню місця і ролі культурно-просвітницької діяльності у духовному розвитку людини (Ю. Бохонкова, Т. Алєксєєнко, С. Анісімов, І. Барвінок, Л. Бойко, О. Гавеля, Л. Миронова). Окремі аспекти проблематики сімейних традицій розкрито в роботах М. Вдовіної, Н. Данакіна, І. Максимова, П. Павленка, Л. Савінова, М. Фірсова, А. Фодоря, Є. Холостової, Є. Черняк. Б. Попов обґрунтував визначення, що характеризує національні сімейні звичаї і традиції. В. Аргунова виявила, які соціальні аспекти мають традиції, а також які поняття включені в традиції і звичаї сучасної сім'ї різних народів і роблять істотний вплив на характер сімейних відносин, на становлення і розвиток нових елементів в сімейних традиціях.

Постановка проблеми. Розлади спектра аутизму (РСА) – порушення розвитку, що діагностується в ранньому дитинстві (F 84.0 – F 84.5). За даними офіційної статистики кожна 88-ма дитина страждає на розлади аутистичного спектру. Варто зазначити, що порушення, характерні для аутизму, зберігаються впродовж усього життя і накладають свій відбиток на всі сфери життєдіяльності особи з РСА. Хоча фактично діагноз аутизму стосується тільки дитячого віку, очевидною є необхідність подальших досліджень динаміки основних проявів РСА в усіх вікових періодах.

Говорячи про адаптацію варто зазначити про складність та багатоаспектність змісту даного поняття, що зумовлює необхідність аналізу існуючих в науковій літературі поглядів та підходів до його розуміння. Адаптація, це міжпредметна категорія, у різних науках вона трактується по-різному. В даний час соціологами, педагогами, медичними працівниками та психологами ведуться дослідження процесу адаптації. Вагомий внесок у розробку найважливіших питань процесу адаптації внесли такі вітчизняні дослідники, як Л. Корель, Л. Лубишева, Н. Савотіна, Л. Шпак, В. Ядов. При цьому слід зазначити, що велика частина досліджень останнім часом велася на стику соціології, соціальної психології та педагогіки. Активна роль суб’єкта в адаптації розглядається в працях А. Реана, Я. Коломинского, С. Кривцова.

Постановка проблеми. Успішність та життєстійкість осіб з особливими потребами у сучасному світі вимагає ефективних способів оволодіння життєвими труднощами. Особливо така поведінка є актуальною в юнацькому віці, коли молода людина визначається з майбутньою професією, місцем працевлаштування, прагне створити сім’ю і т.д. Наявність тих чи інших патологій може обмежувати життєві перспективи молоді, погіршувати соціальну адаптацію, формувати негативні переживання та особистісні установки на інвалідність [1]. В зв’язку з цим, важливим постає питання про особливості стратегій опанування (копінгу) в складних життєвих ситуаціях студентської молоді з особливим потребами під час навчання у ВНЗ.

Як зазначають науковці [4; 5], сучасний студент має більші переваги у виборі форми навчання (денна, вечірня, дистанційна й заочна, екстернат), ніж попередники. Також це стосується і змісту освіти (вибіркові навчальні дисципліни, факультативні заняття, індивідуальний навчальний план і графік навчального процесу тощо). Відкритий доступ до різних джерел інформації, у тому числі до сучасних інформаційних технологій. Урегульована і правова база функціонування системи вищої освіти – прийнято Закон України «Про вищу освіту», в якому чітко визначено права та обов’язки студентів, а також функції студентського самоврядування. Однак шлях до професіоналізму на теренах ВНЗ спирається на підґрунтя адекватної мотивації навчально-професійної діяльності молодої людини, її настанов щодо змісту свого соціального статусу. Відповідно, вивчення проблеми змісту настанов юнацтва щодо образу ідеального студента має прикладне значення для діяльності вищої школи, що і зумовило вибір теми дослідження.

Проблема розвитку та формування творчої особистості є надзвичайно актуальною в сучасній психологічній науці. Це обумовлено як соціально-економічною динамікою та потребами суспільства, так і процесами гуманізації освіти. Як показує аналіз літератури, розвиток креативності обумовлений різними факторами, в тому числі і віковими особливостями. Єдиної теорії розвитку креативності в онтогенезі немає. Можна виділити три основні підходи до вивчення вікових закономірностей розвитку креативності. Так, представники першого підходу зазначають, що відбувається поступовий, неперервний ріст креативності (Л. Обухова, С. Чурбанова, 1994). Учені, які дотримуються другого підходу (Н. Шумакова, 2004; В. Юркевич, 1996) встановили, що у зв’язку із засвоєнням знань креативність дитини знижується. Прихильники третього підходу (В. Дружинін, 2002; П. Торренс, 1965) стверджують, що креативність розвивається нерівномірно, тобто є певні піки та спади [3, с. 208].

Согласно современным представлениям о психологической структуре личности она является неотъемлемой частью общей иерархической структуры свойств человека [4]. Исходя из этого личность имеет иерархическую структуру, в основании которой лежит соматический (телесный) уровень, далее психофизиологические свойства, следующий уровень психических состояний, психических процессов, уровень психологических свойств личности, уровень социально-психологических свойств и наконец, высший иерархический уровень занимают социальные свойства [4]. Известно как спортивная деятельность влияет на физиологический телесный уровень личности человека, то что спорт укрепляет физическое состояние человека известно давно. Как же спортивная деятельность влияет на другие уровни личности известно не достаточно, в частности на такой важный и принципиальный уровень, к которому мы относим ощущения, восприятие, память, мышление, воображение, внимание, психомоторика, уровень психических процессов. Задачей же данной работы будет выявления влияние спортивной деятельности на уровень психических процессов личности.

Професійне самовизначення є важливим кроком на шляху соціальної адаптації для будь-якої людини. Коли постає питання працевлаштування, на передній план виступає необхідність здійснення усвідомленого вибору діяльності на основі якої буде відбуватися повноцінна реалізація здібностей та прагнень особистості. Саме із цією метою забезпечується існування спеціалізованої підтримки осіб у формі професійної орієнтації та професійного консультування. Головною метою професійного консультування є необхідність у відповідь на запит надати допомогу у виборі або зміні професії з урахуванням індивідуальних соціально-психологічних характеристик, схильностей, здібностей та об’єктивних можливостей. [2] Кваліфіковане професійне консультування потребує застосування комплексного підходу. Ірраціональне використання можливостей робітника призводить до утворення бар’єрів на шляху власного розвитку, спаду виробництва, зниженню якості продукції, зростанню професійної захворюваності та травматизму. Долеаналіз, теоретичні основи якого розроблялися угорським психіатром Л.Сонді, здатний нівелювати ймовірність виникнення подібних явищ. І хоча даний напрям не набув широкого розповсюдження на теренах пострадянського простору [6, с.5], оригінальність та унікальне змістове наповнення концепції дозволили залучити багатьох авторитетних дослідників, таких як: В.Джос, А.Тихоміров, М.Вигдорчик, М.Ахтніх, Л.Собчик, А. Смірнов, Ф.Юттнер до поглиблення досліджень ключових елементів теорії Сонді.

У сучасних соціально-економічних умовах життя кожної людини насичене складними ситуаціями, які змушують її долати різні перепони, труднощі або пристосовуватися до них. Складність, динамічність та суперечливість життя ставлять особистість перед необхідністю пошуку найбільш вигідних виходів з складних життєвих ситуацій, а також різних криз – від життєвих до економічних. Проблема подолання життєвих труднощів носить назву опановуючої поведінки (копінг-поведінка) і є нині однією з актуальних у сучасній психології. Поняття «опановуюча поведінка» походить від англ. «to cope» - опановувати, долати. Таким чином, опанування та копінг є синонімічними поняттями. Виникнення труднощів неможна уникнути, оскільки вони є природнім, закономірним наслідком складного процесу взаємодії суб’єкта з оточуючим світом. У зв’язку з цим людині необхідно постійно використовувати всі можливі ресурси для того, щоб долаючи труднощі залишатися адаптивною і почуватися більш менш безпечно [1].