XI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Respublikamizda amalga oshirilayotgan ijtimoiy-iqtisodiy islohotlarning barchasi inson va uning manfaatlari uchun yo’naltirilganligi nafaqat qabul qilinayotgan qonun hujjatlari, balki, amalga oshirilayotgan barcha islohotlarning asl maqsadi ekan­ligi barchamizga ma`lum. O’zbekiston Respublikasi Prezidenti I.A.Karimov ta`kidlaganlaridek: “...biz sog’lom avlodni tarbiyalab vo­yaga yetkazishimiz kerak. Sog’lom kishi deganda faqat jismoniy sog’lomlik emas, balki, sharqona odob-axloq va umumbashariy g’oyalar ruhida kamol topgan insonlarni tushunamiz. Oliy Majlis bu bora­da davr talablariga javob beradigan, eng qulay, ilg’or tajribalarga tayangan va uzviy bog’liq bo’lgan qator qonunlar qabul qilish kerak”1.

Ҳозирги кун талаби болаларга тарбия беришда, уларнинг дунё қарашларини кенгайтиришда, тарбиячи педагог ҳамда халқ таълими тизими мутахассислари олдига ўта муҳим вазифаларни қўймоқда, булардан асосийси мактабгача ёшдаги болаларда маънавий–аҳлоқий сифатларни шаклллантиришда таълим мазмунини итеграциялашдир.

В связи с переходом на новые стандарты всё более актуальным становится внедрение компетентностного подхода в обучении. В концепции 12-летнего образования, где особое место отводится формированию ключевых компетенций учащихся, отмечено: «Общеобразовательная школа должна формировать целостную систему универсальных знаний, умений, навыков, а так же опыт самостоятельной деятельности и личной ответственности обучающихся, т.е. формирование ключевых компетенций, определяющих современное качество образования». На смену ЗУНам приходят ключевые компетенции.

Заклади соціально-психологічної реабілітації жінок, які постраждали від насильства в сімї, мають стандартизований інтерєр хоспісу (дизайн має гнітючі кольри, чіткі, геометричні форми декорування). Все це за рахунок зорового сприйняття не сприяє підвищенню ємоційного стану клієнтів, що в свою чергу є однією з вагомих потреб і чинником пришвидшення та покращення соціально-психологічної реабілітації жінок. А також вчені схильні вважати жінку особистістю, що має особливість ретельно відстежувати зміни в соціальному середовищі, а також схильна до чутливого сприйняття факторів мікросередовища, в якому перебуває.

На сьогоднішній день якість освіти – тема більшості дискусій в світових освітніх спільнотах. Якщо пару років тому ці обговорення стосувалися традиційної освіти, то тепер поняття якості застосовується щодо електронного навчання.

Комунікація як передавання інформації від індивіда до індивіда є предметом дослідження багатьох наук, тим чи іншим чином пов’язаних з комунікативною проблематикою: філософії, соціології, кібернетики, психології, лінгвістики тощо. Сучасна філософія трактує комунікацію як смисловий та ідеально-змістовний аспект соціальної взаємодії, а основну функцію комунікації – як досягнення соціальної спільності при збереженні індивідуальності кожного її елемента [5, с. 497].

Стрімкий розвиток соціальної педагогіки сьогодні обумовлено соціальним замовленням суспільства, спрямованим, насамперед, на формування засад нової соціальної політики. Створення середовища, сприятливого для розвитку дитини, зміцнення виховних позицій української родини, реалізація права дитини на проживання у сім’ї - це зараз пріоритетні напрями державної соціальної політики та орієнтири для соціальної педагогіки як напряму підготовки фахівців освітньої сфери.

В условиях современного информационного общества одной из актуальных проблем в образовательной политике становится обучение детей с ограниченными возможностями, численность которых значительно увеличилась. Дети с особыми образовательными потребностями нуждаются в защите и создании реальных условий для получения качественного образования, начиная со школы с последующим трудоустройством и адаптацией в обществе. Наиболее эффективным способом решения этих проблем является использование в учебном процессе информационных и коммуникационных технологий, развития сетевых форм взаимодействия в региональных образовательных системах.

Ўта қудратли информация тарқатувчи техник воситаларга эга хозирги замонда оғзаки жонли холда кўпчилик олдида сўзлаш борган сари муҳим аҳамият касб этмоқда. Бизнинг давримизда нотиқлик санъати оммавий ахборот воситалари билан бир қаторда халққа миллий истиқлол ғояларини етказиш, улар асосида тарбиялаш ва бошқаришнинг долзарб воситалари сифатида қайтадан шаклланмоқда.

Бугунги кунда педагогик таълим самарадорлигини ошириш билан бевосита алоқадор бўлган бир қатор ҳозиргача ечимини топмаган муаммолар мавжуд. Бу муаммолар таълим соҳасини ахборотлаштириш, замонавий ахборот технологиялари соҳасида педагог кадрлар тайёрлаш, педагогларнинг замонавий ахборот-коммуникация технологиялардан фойдаланиш малакасининг етарли эмаслиги билан боғлиқ бўлмоқда.

Ватанимиз тараққиётининг устувор пойдевори таълим ва тарбия бўлиб, уни ҳар томонлама пухта, аниқ режалар асосида тизимли ташкил этилмас экан, тоабад мурғак қалб эгасининг қалбига йўл топа олмаймиз. Шу ўринда Б. Зиёмуҳаммадов фикрича: “Дарс, ўз навбатида, бир бутунлик бўлиб, қуйидагича қисмлардан ташкил топган: Таълим –тарбия берувчи; таълим -тарбия олувчи; дастур ва дарслик, ўқув услубий қўлланма ҳамда дидактик материаллар; педагогик усул ва услублар; ўқитишнинг техник воситалари. Дарснинг беш қисми ўзаро функционал боғлиқликда бўлиб, бир бутунлик, яъни дарс деган мажмуани ташкил қилади”1

Замонавий таълим тизими ва унинг ижтимоий мониторинги хозирги даврнинг барча талабларига жавоб бера олмаслиги ва уни яхшилаш муаммосининг ўта долзарблиги жуда кўпчилик томонидан тан олинаяпти. Бу холатни ўзгартиришнинг асосий йўлларидан бири – таълимга технологик ривожланишнинг энг янги воситаларини жалб қилишдир. Бундай воситалардан бири – замонавий он-лайн кўринишидаги масофавий таълим тизимидир. Бундай тизимлар ўз таркибига керакли материалларни, уй топшириқларини, тестларни ва имтиҳонларни қамраб олади. Машғулотлар эса фақат он-лайн кўринишида ташкил этилган бундай турдаги масофавий таълим тизимлари борган сари мураккаблашиб ва сифати ошиб бораётганини таъкидламасдан иложимиз йўқ.

Boshlang’ich sinf o’quvchilarini yakka tartibda tarbiyalashda yangicha yondoshuv jarayonining eng asosiy natijasi – har tamonlama va uyg’un kamol topgan yuksak ma’naviyatli shaxsni shakllantirishdir. Tarbiya jarayoni – tarbiyaviy ishlar, tadbirlarning doimiy harakatdagi uzluksizlik zanjiridan iborat bo’lib reja asosida tashkil etilgan bo’lishi zarur. Inson taraqqiyoti ko’pgina omillar o’zaro ta’siri bilan asoslanadi: irsiy avloddan-avlodga o’uvchi, muhit, tarbiya, insonning shaxsiy amaliy faoliyati kabilarga bog’liq. Voyaga yetmaganlarning deviant xulq-atvorini asoslovchi asosiy omillarni ajratib ko’rsatish mumkin.

Mустақиллигимизнинг маънавий асосларини мустаҳкамлашда ҳар бир ўсиб келаётган ёш авлод қалбига она Ватанга меҳр-муҳаббат, истиқлолга садоқат, келажакка ишонч туйғуларини сингдириш, дунёқарашини кенгайтириш, бир сўз билан айтганда, ҳар томонлама етук, баркамол инсон қилиб вояга етказиш муҳим вазифалардан биридир.

На сучасному етапі у зв’язку з розвитком демократичних процесів в Україні, зростанням ролі особистості, як активного суб’єкта життєдіяльності, особливого значення набуває "соціальна активність особистості", зокрема студентської молоді. На наш погляд, соціальна активність притаманна тим, хто володіє достатньо широкою загальною культурою, професійною майстерністю, свідомо прагне до прояву своїх здiбностей. Безперечно, реальні прояви соціальної активності досить різноманітні: це винахідництво і практичні поради та моральна підтримка, це і конструктивні пропозиції щодо позитивної зміни в складній ситуації, це і дії на зміну найближчого соціуму тощо. Цю функцію серед студентської молоді слід особливо підсилювати освітнім інституціям, які у свою чергу повинні не тільки давати знання, уміння і навички, а й формувати світогляд та соціально активну позицію кожної молодої людини – особистості у соціумі.

Бугунги кунда юксак маънавиятли, тарбиячиларни тайёрлаш давлат сиёсати даражасидаги муаммо эканлиги, бунда бўлажак тарбиячиларни касбий фаолиятга тайёрлаш муҳим аҳамият касб этиши, бу жараённи амалга оширишда педагогик амалиётга жиддий эътибор бериш зарурлиги маълум бўлди.

Республикамизда олиб борилаётган барча ислоҳотларнинг мақсади Давлатимиз келажагига мустаҳкам пойдевор қуришдан иборат. Бу пойдевор соғлом, етук ва баркамол шахсларни тарбиялаб вояга етказиш натижасида яратилади. Шунинг учун ҳам «Кадрлар тайёрлаш миллий дастури» ва «Таълим тўғрисида»ги Қонун қабул қилинди. Таълим соҳасидаги бу ислоҳотлар бугунги кунда ўз самарасини бермоқда. Мазкур ҳуқуқий меъёрий ҳужжатлар доираси махсус эҳтиёжли болалар таълим-тарбиясини ҳам қамраб олган.

Гуманізація освіти і направленість школи на розвиток особистості поставили перед початковою ланкою проблеми формування в учнів інтересу до читання, міцних навичок свідомого читання, елементарного літературного морально – естетичного розвитку, формування читання як міжпредметного вміння.

Сім’я, яка має соціальні проблеми, потребує додаткової соціальної підтримки, оскільки порушується її нормальна життєдіяльність, виникають проблеми, наслідки яких члени родини не можуть подолати самостійно. Класифікація проблем та потреб сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, здійснюється з метою визначення основних напрямів та видів соціальної допомоги, яких потребує сім’я.

“Мустақиллигимизнинг дастлабки кунлариданоқ аждодларимиз томонидан кўп асрлар мобайнида яратиб келинган ғоят улкан, бебаҳо маънавий -маданий меросни тиклаш давлат сиёсати даражасига кўтарилган ниҳоятда муҳим вазифа бўлиб қолади”.1

Жер бетіндегі әр халықтың ғасырлар бойы жинаған асыл мұралары бар. Ол – халықтың рухани қазынасы. Рухани қазына ата-бабамыздың мұрасы, тәрбиесі, бір сөзбен айтқанда жан дүниесіндегі адамгершілік құндылықтары. Халықтың мақсат-мүддесінен, арман-тілегінен, ізгі ойларынан, талап-тілектерінен пайда болған тәрбие нақыштары барша халыққа ортақ, оларды тәрбиелеудегі бірден-бір баға жетпес құрал болмақ.

Қазақстан Республикасында болып жатқан саяси-әлеуметтік, экономикалық өзгерістер білім беру жүйесін өзгеше құруды талап етуде. Әсіресе, білім беру саласында ізгілендіру, демократияландыру үрдістері жүріп жатқан кезде, білім мазмұнын ұлттық ерекшеліктер негізінде құру, өсіп келе жатқан жас ұрпақты рухы биік, саналы, патриоттық сезімі жоғары тұлға етіп тәрбиелеу қажеттігі туындап отыр.

Дистанционное обучение – это научно-обоснованная форма обучения, основанная на применении средств информационно-коммуникационных технологий. Эта форма обучения, основываясь на новых информационных и телекоммуникационных технологиях, обеспечивает обучаемым свободу выбора изучаемых дисциплин и способы взаимодействия с преподавателем. Учебный процесс происходит без привязки обучаемого к месту и времени. Дистанционное образование – образование, реализуемое через дистанционное обучение [1].

Республикамизда “Таълим тўғрисида”ги Қонун ва “Кадрлар тайёрлаш миллий дастури”нинг эълон қилиниши муносабати билан мамлакат миқёсида таълим-тарбия, илм-фан, касб-ҳунар ўрганиш соҳаларини ислоҳ қилиш билан боғлиқ жуда катта ишлар амалга оширилмоқда. Ислоҳларнинг тақдири ва самараси биринчи навбатда кадрлар самарасига, уларнинг замон ва тараққиёт талабларига нечоғлик жавоб беришга боғлиқдир. Зеро, юртимизнинг эртанги хаёти ва келажак тақдири бугунги тайёрланаётган кадрлар қўлидадир. Узлуксиз таълим тизимининг сифати албатта ўқитувчи шахсининг фаолияти билан баҳоланади.

Инновационное развитие экономики во многом определяется человеческим фактором, степенью развития образования, науки, технологии. В современных условиях важнейшим фактором экономического роста и конкурентоспособности становятся знания, реализованные в инновациях. Система нашего образования требует формирования инновационной модели, которая предусматривает модернизацию образования, повлияния его качества, совершенствования структуры, технологий обучения.

В наше время перед любым педагогом, классным руководителем, воспитателем встаёт ряд проблем, касающиеся процесса воспитания, причина этому лежит в постоянной смене ценностей общества. Изменения, происшедшие за последние несколько лет, делают настоятельно необходимым теоретический пересмотр системы ценностей. Вот почему духовно-нравственное воспитание младших школьников обретает сегодня не меньшую, если не большую значимость, чем знания, умения и навыки.

Қазақстан Республикасы Президенті Н.Ә.Назарбаев Қазақстан халқына жолдауында: «Әлемдік білім кеңістігіне толығымен кірігу білім беру жүйесін халықаралық деңгейге көтеруді талап ететіні сөзсіз. Ұлттық бәсекелестік қабілеті бірінші кезекте оның білімділік деңгейімен анықталады», – деген болатын. Бірақ, бұл міндетті жүзеге асыру үшін «...қазіргі бәсеке заманда жастардың қажыр-қайратын, ынта-жігерін, тынымсыз ізденісін» қалыптастыруды қажет етеді. Осыған орай, ЖОО-да студенттің бейімділігі бар, өзін-өзі жүзеге асыра алатын, қарым-қатынас жасай алатын, инновациялық үдерісі негізінде ақпараттық-коммуникативтік құзыреттілігін қалыптастыруды міндеттейді.

ХХІ ғасырда білім мен ғылымның жаңа белесі басталмақ. Ұлттық білім деңгейін, әлемдік білім кеңістігіне енгізу арқылы өркениетті мемлекет құруға қадамдар жасалды. Ал өркениетке жеткізер жол білім мен ғылым жолы екендігі жұртшылыққа мәлім. Демек білім беру проблемасы қоғамдағы өзекті проблемалардың бірі болып табылады. Қазақстан Республикасының білім беру жүйесін жетілдірудің басты міндеті білім берудің қазіргі заманғы сапасын қамтамасыз ету және білім беру жүйесінің барлық құраушыларын жеке тұлғаның, қоғамның және мемлекеттің өзекті әрі болашақ сұраныстарына сәйкестікке келтіру болып табылады.

Ўтган асрнинг иккинчи ярмидан кейинги ўн йилликлар мобайнида кўзга яққол ташланаётган ва бугунги кунга қадар давом этаётган жараёнлардан бири оммавий маданият маҳсулотларининг тезкор равишда ёшлар турмуш тарзига кириб келаётганлиги бўлмоқда. Бунда оммавий маданият маҳсулотлари дастлаб оммавий ахборот воситалари ёрдамида ижтимоий ҳаётга фаол кириб келган бўлса, охирги пайтда ахборот алмашинув воситаларининг ўта ривожланиши ва такомиллашиб бориши натижасида рўй бераётган глобаллашув  ушбу жараённи шиддат билан тезлаштирмоқда.

У сучасному глобалізованому та інформатизованому світі освіта посідає не абияке місце, вона визнається стратегічним ресурсом розвитку багатьох країн світу. Не є виключенням і Україна. Освіта в Україні знаходиться в стані пошуку нових можливостей які б задовольнили сучасним вимогам розбудови української державності, культурного, духовного збереження та відродження українського суспільства. Для відновлення соціального престижу освіченості, для того щоб освіта відповідала новим запитам особистості, новим суспільним потребам та світовим досягненням людства важливо не тільки усвідомлювати важливість розвитку освіти в Україні, як ресурсу який здатен забезпечити успішність та процвітання країни та нації, а необхідно реформувати нашу освітню систему. Однією з центральних проблем реформування системи освіти та її стратегічним напрямком є підвищення якості освіти, тому ця тема, на наш погляд, набуває тієї особливої актуальності, яка спричиняє пожвавлення наукового дискурсу навколо цієї проблеми.

З метою забезпечення формування інформаційно-комунікаційної компетентності, необхідної в умовах сучасного інформаційного суспільства Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти передбачено вивчення інформатики, яке розпочинається з 2 класу [2, с.2]. Завданням цього предмету є насамперед ознайомлення учнів з сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), набуття досвіду їх використання у навчальній, дослідницькій та повсякденній діяльності, а також розвиток розумових та творчих здібностей. Незалежно від профілю навчання чи віку учнів, необхідною умовою реалізації практичного спрямування курсу інформатики є використання комп’ютерної техніки безпосередньо у навчально-виховному процесі, що забезпечить формування не лише інформаційно-комунікаційної компетентності як такої, а й цілісної картини світу.

Бүкіл әлемдегі дәрігерлер мен педагогтар әлдеқашан ортақ пікірге келген еді: ұлт денсаулығын сақтап қалу үшін барлық күш жігерді біріктіру және оны балалар денсаулығын қорғауға бағыттау қажет. XXI ғасыр–ақпараттардың аса молдығы бойынша бұрын-соңды болмаған ғасыр. Біз балаларға денсаулықты сақтау, түрлі аурулардың алдын-алу, салауатты өмір салты туралы көп айтып жүрміз.

Жас ұрпаққа экологиялық тәрбиені қалыптастыру мәселесі қазір дүниежүзі халықтарының, ғалымдарының, педагогтардың, саясат қайраткерлерінің назарын аударып отыр. Қазіргі кезде жер шарында жаппай экологиялық апаттың таралуы және оның алдын алу мақсатында табиғат қорғау жүмыстарын түбірімен жаңа негізде жетілдірудің қажеттігі экологиялық мәселенің өзектілігін көрсетеді.

Қазақстан Республикасының «Қоршаған ортаны қорғау туралы» Заңының [1] қабылдануы да тектен тек емес. Мұнда да экологиялық тәрбиені мен білім тек осы саланың немесе ғылымның мамандарына ғана емес, жалпыға бірдей және үздіксіз жүргізілуі атап көрсетілген. Халық арасында экологиялық білімді жан-жақты тарату барлық тіршілік иесінің міндеті. Ол үшін мемлекеттен бастап кез келген қоғамдық ұйым, бірлестік, бұқаралық ақпарат құралдары айналысуы тиіс.

Ғылымның және технологияның қазіргі жағдайын бейнелейтін іргелі білім беру болашақ мамандардың тек тәжірибені белсенді қабылдауды ғана емес, сонымен бірге интеллектуалдық шығармашылық қабілеттілігін анықтайды.

Жоғарғы сынып қатарына 10-11 сыныпта оқитын 16-18 жастағы оқушылар жатады.Осы жастағы оқушылардың дене тәрбие міндеттері төмендегідей.

Bеbaho qadriyatimiz - xalq pеdagogikasi manbalaridan farzandlarimiz tarbiyasida foydalanishimiz zarurdir. Zеro, yurtboshimiz ta'kidlaganlaridеk, odobli, bilimdon va aqlli, mеhnatsеvar, iymon-e'tiqodli farzand nafaqat ota-onaning, balki butun jamiyatning eng katta boyligidir. Shunday ekan mehribonlik uyi tarbiyachilarini xalq pеdagogikasi manbalaridan xalq og'zaki ijodi janrlarilari asosida ijtimoiy hayotga tayyorlash samarali omillardandir.