30 September, 2019
Сьогодні в Україні розвивається демократичне суспільство, яке має базуватися на принципах свободи, творчості й гуманізму. Формальні державні структури не в змозі реагувати на всі запити суспільства, тому особливої ваги набуває громадський рух. Кожну людину, яка не є байдужа до того, що відбувається в суспільному житті можна вважати потенційним волонтером.
Освіта в сучасному світі є пріоритетною сферою, від якої залежить розвиток людини, здатної самостійно і свідомо будувати своє життя в дусі загальнолюдських цінностей, з урахуванням традицій свого народу [3, с. 10]. Отримання освіти дітьми з особливими потребами у системі інклюзивної освіти є однією з основних і невід'ємних умов їх успішної соціалізації, забезпечення їх повноцінної участі в житті суспільства, ефективної самореалізації в різних видах професійної і соціальної діяльності. У зв'язку з цим, забезпечення реалізації права дітей з особливими потребами на освіту розглядається як одне з найважливіших завдань державної політики не тільки в галузі освіти, а й в області демографічного та соціально-економічного розвитку України.
У дошкільній педагогіці почалися дослідження з відбору та систематизації природознавчих знань, що відображають провідні закономірності живої і неживої природи. У дослідженнях, присвячених живій природі, в якості ведучої була обрана закономірність, якій підпорядковується життя будь-якого організму, а саме залежність існування рослин і тварин від зовнішнього середовища. Ці роботи поклали початок екологічного підходу в ознайомленні дітей з природою. Впродовж останнього десятиріччя ХХ століття можна назвати часом розвитку двох значущих з точки зору екології процесів: поглиблення екологічних проблем планети до кризового стану і їх осмислення людством. В нашій країні формувалася загальна концепція безперервної екологічної освіти, початковою ланкою якої є сфера дошкільного виховання.
У сучасних політико-економічних умовах розвитку України простежуються тенденції до поширення насильства у сім’ї та жорстокого поводження з дітьми, це призводить не лише до руйнування стосунків у родині, а й стає передумовою розвитку певних особистісних розладів, провокує девіантну поведінку у дітей та підлітків, призводить до виникнення у неповнолітніх конфлікту із законом. Діти, які перебувають у конфлікті з законом – це особи підліткового віку, які скоїли правопорушення або перебувають на профілактичному обліку у кримінальній міліції у справах дітей, або, за вироком суду, відбувають покарання (альтернативне чи ж пов’язане з позбавленням волі) [1 с. 4]. Українським аналогом поняття «діти у конфлікті із законом» є терміни «неповнолітні, засуджені за скоєння злочинів», «неповнолітні, які перебувають на обліку у кримінальній міліції у справах дітей або кримінально-виконавчій інспекції», «неповнолітні, які утримуються у виховних колоніях» тощо. Основні труднощі, з якими пов’язано формування у підлітків протиправної поведінки, виникають внаслідок неправильних стосунків у сім’ї, адже найбільш значущим є вплив на поведінку дитини саме найближчого соціального оточення. Так, 74 % правопорушень підлітків проти особистості, скоєні дітьми, які виховувалися у родинах із насильством, 63% підлітків, засуджених за вбивство, стратили тих, хто знущався з їх матерів. Для хлопців насильство в батьківських стосунках є однією з передумов криміналізації поведінки в ході дорослішання (зокрема, вірогідність вчинення зґвалтування підвищується на 24 %) [2, с.7].
Оволодіння курсантами знаннями про рефлексію, професійну рефлексію, формування в них рефлексивних умінь зумовили перехід до наступного – аналітично-творчого етапу формування професійної рефлексії майбутніх диспетчерів УПР у процесі експериментального навчання.
O’zbekiston Respublikasining “Ta’lim to’g’risida”gi Qonuni hamda Kadrlar tayyorlash milliy dasturi qabul qilingandan so’ng mamlakatimiz ta’lim tizimida, xususan, boshlang’ich ta’limda keng qamrovli ijobiy o’zgarishlar amalga oshirildi. Boshlang’ich sinf o’quvchilarini noan’anaviy usulda o’qitish o’rnini integrallashgan shaxsga yo’naltirilgan yondashuvga asoslangan holda o’qitish egalladi. Bu yondashuv asosida o’qitish, boshlang’ich sinf o’qituvchilarining ya’ni atrofimizdagi olam, tabiatshunoslik, ona tili, o’qish, matematika va boshqa fanlarni integrallashgan holda olib borish zarurati yaratildi.
Демократичний розвиток України зумовив перехід вітчизняної освіти на нову особистісно орієнтовану парадигму. В освітньому просторі змінюються орієнтири, зосереджується увага викладачів, нинішніх і майбутніх учителів на можливостях гуманістичного підходу у навчанні, на застосуванні методів, що сприяють розвитку творчих засад особистості з урахуванням індивідуальних особливостей усіх учасників освітнього процесу.
Однією з дуже важливих проблем сучасної школи, зокрема при введені у дію концепції Нової української школи (НУШ) є розвиток творчих здібностей учнів початкових класів [3]. Психолого-педагогічні дослідження, проведені за останні роки, свідчать про позитивні зміни, які відбуваються в загальному розвитку молодших школярів. Це закономірний результат систематичної орієнтації вчителів початкових класів, спрямований на творчу діяльність школярів на всіх етапах уроку.
Ўзбекистон мустақилликка эришгандан сўнг ўлкамиз экологик-тарбия соҳасида, миллий ахлоқ-одобни қайта тиклаш борасида, турли-туман ўлкамиздаги маҳаллий ичимлик сувларига чиқиндиларни ташламасликка, ўсимлик ва хайвонот оламининг турини кўпайтиришга, табиатни ободонлаштириш каби анъаналарга риоя қилишни шакллантириш ва ёшларда экологик мадиятни янада ривожлантириш хусусида жуда кескин бурилишлар бўлгани барчага аёндир.
У науковій літературі, яка стосується проблем розвитку, навчання та соціалізації дітей з аутистичними порушеннями, в основному акцент зроблений на психолого- педагогічному аспекті проблеми (К. Островська, В. Синьов, Д. Шульженко Т. Скрипник, Х. Качмарик, В. Тарасун, Г. Хворова та ін.). Увагу дослідників привертає також проблема мовленнєвого розвитку дітей з аутистичними порушеннями (Н. Базима, В. Вітюк, Л. Тарасюк, С. Конопляста, В. Косинкіна та ін.), однак питання формування соціальної компетентності дітей із РАС на уроках англійської мови майже не висвітлене, чим і зумовлена нагальність дослідження.
Сучасне життя розвивається бурхливими темпами, тому відбулися вагомі зміни у системі освіти. Викладач, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформації. Традиційна технологія навчання, є насамперед авторитарною педагогікою вимог; навчання дуже слабо пов’язане із внутрішнім життям студента, з його різноманітними запитами і потребами, відсутні умови для прояву індивідуальних здібностей, творчих проявів особистості, віддається перевага репродуктивної діяльності над пошуковою, що не відповідає вимогам часу. Як бачимо, настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися», «навчати жити». Сучасному студентові не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе розв’язати проблему. Отож повернути студентам інтерес до математики, зробити навчання цікавим, посилити бажання вчитися, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань має інноваційне навчання. Розглянемо можливість використання інноваційного навчання на практичних заняттях з математики в закладі вищої освіти [2].
Вступ. Одним з основних завдань сучасної системи фахової передвищої освіти є «забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницької та інноваційної діяльності», що дозволить випускнику коледжу стати конкурентно-спроможним фахівцем для забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави. [1]
В результаті ускладнення ситуації в соціально-політичній, економічній, освітній та інших сферах суспільного життя, рівень насильства в суспільстві на сьогоднішній день збільшився в декілька разів. Підлітки є найбільш вразливою категорією суспільства. Оскільки саме в так званому перехідному віці активно формуються власна система сприйняття світу, система цінностей та пріоритетів, то діти переймають різні моделі поведінки дорослих, і, на жаль, насильство стає однією з таких моделей. Однією з найпоширеніших проблем у дитячому середовищі сьогодні є булінг, який прийнято розглядати як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, що призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment, вимовляється «Мудл») - це модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яке називають також системою управління навчанням (LMS), системою управління курсами (CMS), віртуальним навчальним середовищем (VLE) або просто платформою для навчання, яка надає викладачам, учням та адміністраторам дуже розвинутий набір інструментів для комп'ютеризованого навчання, в тому числі дистанційного. Moodle можна використовувати в навчанні школярів, студентів, при підвищенні кваліфікації, бізнес-навчанні, як в комп'ютерних класах навчального закладу, так і для самостійної роботи вдома.