ХX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Проект у процесі навчання іноземної мови може використовуватися як одна із форм позааудиторної роботи (конкурси, вікторини, участь у заходах, пов’язаних із життям класу, групи, навчального закладу, міста, підготовка творчих вечорів, концертів, виставок, звітних концертів іноземною мовою); служити альтернативним способом організації навчального курсу, що потребує повної перебудови навчального процесу, розробки спеціального курсу, спеціальної підготовки вчителів; може бути інтегрованим в традиційну систему навчання іноземної мови. В таких випадках учням пропонують виконання творчих або дослідницьких проектів по найбільш об’ємних темам культурологічного характеру в рамках навчального курсу. Таким чином реалізується самостійна дослідницька робота виконавців. Такі проекти в рамках традиційної системи навчання можуть виконуватися не частіше ніж один, два рази на семестр.

In the process of updating education systems of European countries it is observed the following trends : increasing the length of compulsory education; rapid quantitative growth of the students and, consequently, higher schools; the growing importance of foreign language learning, promoting mobility of students and teachers, the creation and dissemination of common standards of education etc. An important feature of the educational system of Europe is "the European dimension of education" when youth studies European community as a human community which seeks to build a new integrated society. In connection with this educational strategy it has been formed the appropriate conditions for such innovations in higher education as the Bologna process.

Кожна доба має свої потреби, вирішує свої проблеми, проте завжди відповідальність за подальший розвиток держави лежить на підростаючому поколінні. Тягар же допомоги дітям у виборі своєї життєвої позиції та становленні гідним членом українського суспільства покладено на освітні установи. Перед учителями постають питання: які орієнтири давати учням, які завдання перед ними ставити, до чого і як їх готувати? Адже якщо навчання за певним профілем вже визначає напрямок подальшого життєвого шляху дитини, то саме вибору цього профілю треба приділити неабияку увагу. Найчастіше такий вибір здійснюється неусвідомлено, що може призвести згодом до виконання людиною не відповідної їй соціальної ролі. Така дилема вказує на доцільність створення системи допрофільної підготовки для підлітків у контексті загальноосвітньої школи. Хоча питання допрофільної підготовки є досить новим, проте отримало вже достатній відголосок у вітчизняній та зарубіжній педагогічній науці та практиці. Зокрема деякими його аспектами займалися Л. Бобровська, Н. Ладнушкіна, А. Жафяров, І. Сергіїв, О. Саприкіна та ін. Також зміст допрофільної підготовки у своїх працях аналізували Е. Мороз, Л. Москальова, І. Артюхова, О. Петунін, Л. Серебренніков.

Har tomonlama yetuk, o`z kasbining ustasi, yuksak mahoratli pedagog kadrlarni tayyorlash davlat ta`lim siyosatining ustuvor yo`nalishlaridan biridir. Prezident I.A. Karimov o`zining “Yuksak ma`naviyat – yengilmas kuch” asarida o`qituvchining mehnatini sharaflaydi, uning mahoratiga yuksak ishonch bildiradi. Pedagogik adabiyotlarda pedagogik mahoratga turlicha ta`riflar beriladi. Masalan, D. Abdurahimovaning fikricha, pedagogik mahorat – bu o`qituvchi nutqining ravon va ta`sirchan o`tilayotgan mavzuga o`quvchi diqqatini torta oladigan, mavzuga mos ko`rgazmalar ijod qilib va undan unumli foydalana oladigan, har qanday sharoitda ham o`quvchi qalbiga yo`l topa oladigan, har bir darsda bolaning qiziqish va faoliyatini oshira oladigan kishi faoliyatidir. Biz ushbu fikr va boshqa ta`riflarga qo`shilgan holda, pedagogik mahoratni quyidagicha tushunamiz: pedagogik mahorat – bu o`z pedagogik faoliyatini yuksak darajada tashkil eta olishini ta`minlovchi o`qituvchi-tarbiyachining shaxsiy sifat va fazilatlari yig`indisidir.

Головним чинником, із яким слід рахуватися у формуванні особистості XXI століття, є феномен глобалізації, тобто процес поширення по всій планеті єдиних, спільних для всього людства не тільки технологій, але й ідей, ціннісних орієнтацій. Феномен глобалізації вимагає виховання багатогранної особистості із почуттям відповідальності, толерантності, відкритості іншим культурам. І ось «ядро» такої особистості, безперечно, повинні складати абсолютні, вічні цінності: любов, правда, чесність, доброта, справедливість, гідність, сумління, милосердя, великодушність, нетерпимість до зла, благородство, тобто загальнолюдські моральні цінності. Саме носієм цих морально-етичних норм повинен бути майбутній вихователь, сучасний педагог. Визнання педагога-професіонала як дієвого носія морально-етичних норм суспільства знайшло відображення у нормативних документах (закони України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про дошкільну освіту", "Про захист суспільної моралі").

Постановка проблеми у загальному вигляді. На сучасному етапі післядипломна педагогічна освіта надає кожному керівнику загальноосвітнього навчального закладу багато можливостей для удосконалення та поглиблення рівня своєї професійної підготовки із застосуванням нових інформаційних та інтерактивних технологій. Саме впровадження форм і методів активного навчання вважається одним із найперспективніших шляхів удосконалення процесу підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ, оскільки вони: активізують мислення; забезпечують самостійне творче вироблення рішень; впроваджують діалогізацію, проблематизацію, персоналізацію, індивідуалізацію й диференціацію навчальної взаємодії. Крім того, активні методи навчання забезпечують системний розвиток професійної компетентності фахівців, відповідають принципам та закономірностям освіти дорослих.

В настоящий момент динамично развиваются многие отрасли производства, образования и науки. Идет техническое обновление, компьютеризация и развитие многих современных отраслей профессиональной деятельности. В связи с этим, возрастают требования к подготовке специалистов, обладающих высокими профессиональными навыками, востребованными в данный момент на рынке труда. В ответ на запросы общества, в системе образования внедряются новые образовательные технологии, основанные на освоении умений, способов деятельности, компетентностном подходе. В широком понимании суть термина «компетенция» заключается в ограничении сферы деятельности, области познаний кругом вопросов, которые человек уполномочен решать. Царькова А.Е. вводит понятие «компетенции», как способности к осуществлению практической деятельности, требующей наличия понятийной системы, понимания, соответствующего типа мышления, позволяющего оперативно решать возникающие проблема и задачи или способности действовать самостоятельно и ответственно в рамках своей компетентности в соответствии со своими правами, обязанностями и областью профессиональных задач, на которые распространяются необходимые полномочия [1, c.7].

Касбий таълим тизимида бўлажак мутахассислар мустақил фикрлаш маданиятининг самарали ривожланиш жараёнига доир шарт-шароитлар қуйидагилардан иборат: – ижтимоий-психологик адаптация (талабаларнинг жамоага – ўқув гуруҳи, курси, факультетга мослашуви ва улар билан ўзаро муносабати); – шахснинг билиш ва эмоционал-иродавий доираларининг ривожланиши (фикрий фаолиятнинг, атроф-борлиқ ва ижтимоий муҳит таъсирларини эмоционал-иродавий қабул қилишнинг мураккаблашуви); – шахснинг йўналганлиги (эҳтиёжлар, мотивлар, дунёқараш, шахс ҳаёти ва фаолият мақсадлари), характер ва қобилиятларининг ривожланиши; – шахс фаолиятининг мақсад қўйиш қобилияти, жараёнлар ва усулларни ишлаб чиқиш, амалларни режалаштириш, мотив ва мақсад орасидаги муносабатни ўз ихтиёрига кўра ўрнатиш, ўз-ўзини назорат қилиш ва ўзлаштириш кабиларда намоён бўладиган психологик тузилмасининг ривожланиши.

Постановка проблеми та її зв’язок із науковими та практичними завданнями. В наш час стрімкий розвиток суспільства, усіх сфер діяльності людини не залишають осторонь і освітній простір. Розвиток та реформування всіх ланок освіти стає невід’ємною частиною загального розвитку суспільства. Пошук ефективних моделей сучасних дошкільних навчальних закладів стає пріоритетним напрямом пошукової роботи дослідників. Оновлення сутності навчання є визначальною складовою формування освіти в державі й передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб як особистості, так і суспільства. Більш актуальною стає проблема комплексної підготовки фахівців дошкільної освіти інтегрального рівня, здатних взяти на себе ефективне здійснення мотиваційної, орієнтовної, регулюючої, організаційної і контролюючої функції в дошкільному навчальному закладі, одним словом, управлінців. Діяльність керівника дошкільного закладу відповідає всім цим функціям, але не є достатнім володіти відповідними знаннями, вміннями та навичками.

В специальной литературе к детям с трудностями в обучении относят детей с нарушением нормального темпа психического развития, с задержкой созревания эмоционально-волевой сферы в сочетании с отставанием в развитии интеллектуальной и познавательной деятельности (В.В. Гладкая, О.В. Защиринская, В.Б. Пузанов, С.Г. Шевченко и др.). Для младших школьников с трудностями в обучении характерен замедленный темп развития познавательной деятельности, мотивации, неравномерность формирования психических функций. Нередко у них наблюдаются проблемы во взаимодействии со сверстниками, взрослыми, повышенная тревожность и агрессивность. В последнее время отмечаются тенденции к увеличению проявлений аг-рессивного поведения у детей с трудностями в обучении уже в начальной школе. Так, в Республике Беларусь по состоянию на 15 сентября 2010 года на учете находилось 126 85 детей с особенностями психофизического развития, нуждающихся в специальных образовательных услугах, из них 11757 – дети с трудностями в обучении, 3526 из которых младшего школьного возраста (7–8 лет) [1, c. 53]. В связи с этим особую актуальность приобретает исследование причин проявления агрессивности младших школьников с трудностями в обучении. Знание причин позволит определить круг необходимых коррекционных мероприятий, а также повысить эффективность работы специалистов с данной категорией детей.

Дарснинг самарадорлиги – олдиндан пухта ўйлаб тузилган машғулотнинг технологик харитасига боғлиқ. Ўқувчи технологик харитани тузишда дарс самарадорлигини оширишга алохида ахамият бериш лозим, унда дарс жараёнида яхлит тарзда акс этиши ва аниқ белгиланган мақсад, вазифа ва кафолатланган натижа, дарс жараёнини бориши тўлиқ ифодасини топган бўлиши лозим. Бундай усулда ташкил этилган замонавий дарс талабаларни мантиқий, ақлий, ижодий, танқидий ва мустақил фикрлашларини шакллантиришга, рақобатбардош етук мутахасис бўлиб етишишларига ёрдам беради. Фанларни ўқитиш жараёнида, хар бир дарсда ўқитувчининг таълим жараёнидаги таъсирчанлиги, этнопсихологик хусусиятлари (андишалик, бағрикенглик, дилкашлик, самимийлик, педагогик - одоблилик, маънавий юксаклик, касбга садоқатлилик, юксак туйғуларни эгаллаганлик, ташаббускорлик, ташкилотчилик, тадбиркорлик ва х.к) тўғрисида талабаларга чуқур маълумотлар бериш ва замонавий дарс хақида тушунчалар бериш лозим.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Одним із основних завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 р. визначено перебудову навчально-виховного процесу на засадах розвивальної педагогіки. Вона повинна бути спрямована на раннє виявлення та найбільш повне розкриття потенціалу дітей, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей. Крім того, передбачається забезпечення функціонування ефективної системи інклюзивної освіти [1]. Забезпечення умов для навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами на сьогоднішній день стає одним із ключових питань реформування системи освіти. Гнучка індивідуальна система навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу за місцем проживання - це засіб подолання соціальних й навчальних проблем зазначеної категорії осіб.

Подготовка профессиональных педагогических кадров приобретает особое значение в свете проводимых в Республике Узбекистан реформ образования. Принятая в 1997 г. Национальная программа подготовка кадров уделяет пристальное внимание формированию совершенной системы подготовки кадров: «Национальная программа по подготовке кадров соответствует положениям Закона Республики Узбекистан ”Об образовании”, разработана на основе анализа национального опыта, исходя из мировых достижений в системе образования и ориентирована на формирование нового поколения кадров с высокой общей и профессиональной культурой, творческой и социальной активностью, умением самостоятельно ориентироваться в общественно-политической жизни, способных ставить и решать задачи на перспективу».

На сучасному етапі розвитку суспільства соціально-культурна ситуація характеризується інноваційними змінами у сфері освіти. Особливої актуальності набуває проблема виникнення і розвитку полікультурного освітнього простору в поліетнічному американському суспільстві. Проблеми виховання і освіти, зумовлені культурними та етнічними відмінностями є одніми з центральних для світової педагогіки. Йдеться про здійснення єдиної демократичної педагогічної стратегії в багатонаціональному соціальному середовищі. Усі великі країни світу відносяться до багатонаціональних спільнот. Це породжує необхідність полікультурного виховання як важливого соціального принципу та пріоритету в освітній політиці [1, с. 195]. У новому тисячолітті суспільство зіткнулося з проблемою інтенсифікації соціальної, культурної та економічної структури, що в сукупності і складає процес глобалізації. Розглядаючи проблему глобалізації у сфері культури, можна стверджувати що у даному випадку глобалізація визначає культуру і соціальну поведінку. Вона руйнує чіткий взаємозв'язок між мовою, культурою і нацією.

Сучасна система освіти характеризується постійним нарощуванням кількісних і якісних змін, незворотним збільшенням вимог до навчальних закладів. Сьогодні перед ними стоїть першочергове завдання – розвиток життєвої компетентності школярів, розкриття їх особистісного потенціалу, навчання мистецтву продуктивної життєтворчості в умовах динамічного, глобалізованого світу. Компетентний випускник загальноосвітньої школи ХХІ століття повинен мати систему сучасних знань, інноваційну культуру мислення, вільно володіти інформаційно-комунікативними технологіями, ефективно здійснювати соціальну та життєву практику, бути готовим до постійного підвищення свого освітньо-культурного потенціалу. Підготовка випускника з такими характеристиками вимагає від навчального закладу роботи в режимі системного інноваційного розвитку, тобто здатності і готовності послідовно проектувати та впроваджувати педагогічно доцільні нововведення, які дозволять школі постійно оновлюватися відповідно до викликів сьогодення і майбутнього. Лише такий режим роботи дозволить закладу бути прискорювачем суспільного поступу, а не застійним осередком, сконцентрованим тільки на знаннєцентричній освітній парадигмі. Науковцями встановлено, що навчальні заклади, які десятиліттями не практикують нововведень, крім запропонованих адміністративно-керівними освітянськими органами, функціонують переважно за інерцією; вони одноманітні, не мають власного іміджу, вважаються традиційними [3, с. 12].

Учебно-познавательный процесс в начальной школе рекомендуется формировать на компетентно ориентированных задачах с использованием современных образовательных технологий [1]. При использовании разнообразных методов, приемов и средств обучения, в современной школе определенное значения придается изготовлению моделей явлений природы, умению ими пользоваться, экологическому моделированию и прогнозированию, решению ситуативных задач. В программе по природоведению для начальной школы в каждом классе государственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся предполагают умение моделировать жизненные ситуации по отношению к сохранению и защите природы и другие. Кроме того программой предусмотрено использование моделей в качестве средства обучения при изучении отдельных тем. Следовательно, в начальной школе учитель обязан различать моделирование как метод обучение и модель как средство наглядности.

В последние годы большое внимание уделяется вопросам воспитания и обучения дошкольников с трудностями в обучении, в частности подготовке их (В. Егорова, Г.И. Жаренкова, Г.М. Капустина, Ю.А. Костенкова, В.И. Лубовский, Н.А. Никашина, У.В. Ульенкова, Н.А. Цыпина и др.). Значительную часть детей с трудностями в обучении составляют дети с задержкой психического развития (ЗПР). Задержка психического развития – это нарушение нормального темпа психического развития, в результате чего ребенок, достигший школьного возраста, продолжает оставаться в кругу дошкольных, игровых интересов [1]. Дети с трудностями в обучении в силу различных биологических и социальных причин испытывают стойкие затруднения в усвоении образовательных программ. Как отмечает В.В. Гладкая [2], особенности детей данной категории могут приводить к трудностям: осуществления учения как деятельности; формирования отдельных школьных навыков (чтения, письма, счета); осмысления учебной информации.

Соғлом турмуш тарзи деб, жаҳолат ва хурофотдан холи бўлган, илм,маьнавият,спорт воситасида ўз-ўзини тарбиялаб борадиган , инсон,оила ва жамиятнингт камол топишига ҳизмат қиладиган ҳаёт шаклига айтилади.Жамият инсоннинг таьлим олиши ,тиббий ҳизматдан фойдаланиши, қизиққан машғулоти билан шуғулланиши, тинч ва осойишта яшаши, ҳар томонлама камол топиши учун зарур шарт шароитларни яратади. Лекин ўз иродаси, руҳи ва эьтиқодини тарбиялаш ,яхши фазилатларини ошириш ,ёмон одатлардан халос бўлиб ,соғлом турмуш тарзига эришишда инсоннинг ўзига ҳам кўп нарса боғлиқ. Соғлом авлод деганда ,фақат жисмоний соғломликни эмас, балки шарқона ахлоқ-одоб ва умумбашарий ғоялар руҳида камол топган инсонни тушунамиз. Соғлом авлод орзуси қадим-қадимдан халқимиз, миллатимиз қалбида яшаб келади .Лекин бу орзуни умуммиллий ғояга айлантириш, уни тўла рўёбга чиқариш имконияти фақат Ватанимиз истиқлолга эришганидан сўнггина юзага келди. Соғлом ,баркамол авлод камоли спорт ва жисмоний тарбия билан узвий боғлиқ.

Ҳозирги даврда таълим-тарбия жамиятнинг ижтимоий иқтисодий ривожланишида устувор йўналиш касб этмоқда. Иқтисодий ва маданий жиҳатидан ривожланган мамлакатлар тажрибасидан маълумки, болалари камолга эришган давлатлар тараққиётида бу омил ўзига хос ўрин тутади. Бу ерда шахс камолоти даврнинг ҳар бир босқичига, айниқса энг биринчи оилада бериладиган тарбия алоҳида аҳамиятга эга. Кейинги йилларда таълим соҳасида ўтказилган ислоҳoтлар натижасида таълим тизимининг барча бўғинлари учун Давлат стандартлари жорий қилинди. Бу стандартларни амалга ошириш жараёнида “Кадрлар тайёрлаш миллий дастури” да белгиланган вазифалар босқичма-босқич амалиётга тадбиқ этилмоқда; оила, мактабгача таълимдан бошлаб, бошланғич, умумий ўрта таълим, касб-ҳунар коллежлари, академик лицейлар, баколаврият, миллий маънавий бойликларни сингдириш, замонавий талаблар ва тажрибалар асосида таълим-тарбия бериш амалга оширилмоқда. Шахс маънавиятини тарбиялаш ва ривожлантириш энг аввало оиладан бошланади ва мактабда давом эттирилади. Дарвоқе, мактаб билан оила ўртасида узвий алоқа ўрнатилиб, сўнгра оиланинг ўрта махсус ва олий ўқув юрти, маҳалла ва меҳнат жамоаси билан ўзаро ҳамкорлиги таркиб топа бошлайди.

Позитивною тенденцією розвитку освіти в сучасній Україні є зростання уваги фахівців і громадськості до проблем навчання та відновлення здоров’я дітей з особливими освітніми потребами. Виконання положень Конвенції ООН про права дитини, Конвенції ООН про права інвалідів, Стандартних правил ООН щодо зрівняння можливостей інвалідів, Декларації прав дитини, Декларації Саламанки вимагає подальшого вдосконалення як спеціальної, так і інклюзивної освіти, забезпечення всіх необхідних умов для реалізації індивідуальної траєкторії навчання та виховання кожної дитини з урахуванням її індивідуальних можливостей і потреб. Відповідно до Національної стратегії розвитку освіти України до 2021 року, пріоритетним завданням є удосконалення мережі спеціальних навчальних закладів, створення нових моделей та форм організації освіти для осіб з особливими освітніми потребами.

Кардинальні перетворення, які відбуваються в освіті у зв’язку з інтеграцією України в Європейський освітній простір, істотно впливають на стратегію й тактику розвитку вищої школи. Передусім це стосується підготовки майбутнього вчителя. Від педагога в сучасних умовах вимагається здатність до творчого мислення та інноваційної діяльності, до самостійності й нестандартності рішень, інтелектуальної компетентності. Значення формування творчого мислення в цьому процесі зумовлюється тим, що воно визначає продуктивно-створювальну спрямованість особистості майбутнього вчителя, є базовим детермінантом професійної творчості, сприяє розвитку творчого потенціалу фахівця і його самоактуалізації у професійній сфері [1, c. 3]. Формування креативності педагога може бути здійснене тільки за умов, коли майбутній учитель уже в період навчання у педагогічному вищому навчальному закладі знаходиться в ситуаціях, що максимально наближені до його професійної діяльності та готують студента до співпраці з усіма суб’єктами навчально-виховного процесу початкової школи. Механізмом створення такої діяльності є система педагогічних задач, яка дає можливість трансформувати прийоми навчальної роботи майбутніх фахівців у професійні вміння [2, c. 4].

В настоящее время образование является основным государственным приоритетом многих стран мира, которые стремятся создать гибкую мобильную систему высшего образования, отвечающую новым требованиям в условиях глобальной конкуренции. Совсем недавно президент страны Н.А. Назарбаев выдвинул задачу вхождения Казахстана в число 50 конкурентоспособных стран мира. Поэтому создание национальной системы образования, соответствующей современным международным требованиям, имеет первостепенное значение для укрепления позиции Казахстана в зоне европейского и мирового высшего образования. Одним из путей осуществления обозначенной задачи является внедрение кредитной системы обучения. С 2002 года с целью международного признания национальных образовательных программ, усиления академической мобильности студентов и преподавателей, а также для повышения качества образования и обеспечения преемственности всех уровней и ступеней высшего и послевузовского образования внедрена кредитная технология обучения. Эта образовательная система направлена, прежде всего, на повышение уровня самообразования и творческого освоения знаний.

Патриоттық рух – қазақ елінің әлемдік өркениет көшіне қосылып, дүние жүзілік қауымдастықтан лайықты орнын алуына мүмкіндік беретін бірден-бір күш. Көп ортасында көзге түсу үшін де кемел болмыс керек. Төл тарихы, мәдениеті мен өнері, экономикалық қуаты жоқ ел басқаларға да қызықсыз. Ал оларды кең таныту үшін алдымен қадір-қасиетіңді өзің жақсы білуін және мақтаныш ете алуын керек. Отанды сүю дегеннің мағынасы да осылай ашылады. Оған орынды мақтанышпен қоса кемшіліктің орнын толтыруға деген құлшыныс пен қиындыққа қайыспай төзе білу де қосылады. Елдікті, ұлттық намысты бәрінен жоғары қою – отансүйгіштіктің ең басты белгісі.

Concerning foreigners who arrived for studying, according to the data of Ukraine State Migration Service in Kharkiv region, in 2014 more than 25000 foreign students from about 70 countries of the world study in Kharkiv and as reported by the International Cooperation and International Education Center of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in 2013-2014 academic year there are 425 foreign students at University and they represent 11 foreign countries. That’s why nowadays the problems of cross-cultural communication are becoming more and more topical and are considered in different spheres of science from different points of view and in different aspects. The research of linguists, psycholinguists, culture experts takes the leading position in this range of problems. Scientists try not only to discover the peculiarities of ethnocultural characteristics and to compare them but also to develop certain recommendations in the sphere of cross-cultural communication.

Ҳар бир ёш авлод келажакда ўз касбини эгаси бўлиши учун илм ҳунар эгаллашга интилади. Ўзбекистон республикаси мустақилликка эришгач таьлим муассасаларига эьтибор янада кучайди. Жумладан 1997 йил 29 август куни Ўзбекистон Олий Мажлисининг IХ сессиясида таьлим тўғрисидаги Қонунга асосланган кадрлар тайёрлаш Миллий дастури қабул қилинди. Бунда мактабгача таьлим ва бошланғич таьлим энг муҳим вазифалардан бирини бажаради. Шунингдек халқимиз орасида "Ёшликда олинган билим тошга ўйилган нақш кабидир" деб бежиз айтилмаган. Ҳамма билимлар ёшликда мукаммал эгалланса кейинчалик ҳам унинг хотирасида узоқ йиллар сақланиб қолиши мумкин. Бошланғич таълимда сабоқ олиш болаларда ўқишга интилиш ҳиссини уйғотади, уни мунтазам таьлим олишга тайёрлайди. Мактабгача таьлим бола, 6-7 ёшга етгунча давлат ва нодавлат мактабгача тарбия, болалар муассасаларида ҳамда оилаларда амалга оширилади.

Самооценка является важнейшим факто¬ром формирования личности. Именно она позволяет человеку делать активный выбор в самых разнообразных жизненных ситуа¬циях, определяет уровень его стремлений и ценностей, характер его отношений с окру¬жающими. Интенсивное социальное развитие наше¬го общества, его демократизация и гума¬низация повышают требования к формиро¬ванию активной, созидающей личности. Толь¬ко такая личность может самостоятельно регулировать собственное поведение и дея¬тельность, определять перспективы своего развития, пути и средства их реализации. Для формирования творческой, всесторонне развитой личности необходимо развитие у детей способности видеть и правильно оце¬нивать свои поступки, отношения, качества, что имеет определяющее значение для мак¬симальной реализации их возможностей.