XXX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ ст.), Закон України "Про освіту" проголошують пріоритети забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку людини як особистості та найбільшої цінності суспільства, формування у неї цілісної картини світу, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей. У світлі зазначеного, завдання викладача – це найбільш повне розкриття можливостей і здібностей кожного студента, розвиток його неповторної індивідуальності шляхом особистісно-орієнтованого навчання.

На сьогоднішній день стрімко зростає інтерес до проблем етнопсихологічного характеру, які розглядають мову як відображення соціокультурної дійсності, що робить необхідним вивчення цілісної картини світу, присутньої в культурних традиціях, як свого, так і народу, мова якого вивчається.

В современной жизни, особенно в производственной деятельности человека, химия имеет исключительное значение. В то же время, возрастающий объем информации, непрерывное обновление учебных дисциплин привели к тому, что интерес к химии снизился у учащихся еще в школе. Отсюда – нежелание изучать учебные и научные тексты химического содержания и отсутствие умений и навыков воспринимать их в целом. Это повлекло за собой слабые знания абитуриентов по предмету и низкую мотивацию к его изучению в школе. У школьников всегда возникает вопрос: для чего экономисту, электросварщику, электромонтеру, бухгалтеру, юристу изучать химию? И, как результат, слабые знания по химии, а в дальнейшем появляются трудности в усвоении специальных дисциплин, связанных с химией.

Виховна система вищого технічного навчального закладу – це передусім школа культурного самовизначення й реалізації особистості, де повинні створюватися сприятливі умови для оволодіння кожним студентом базовою культурою, серцевиною якої становлять духовні цінності українського народу і світової цивілізації.

Завдання професійної освіти – підготовка кваліфікованого фахівця, конкурентоспроможного на ринку праці, відповідального, компетентного, який володіє не лише знаннями, високими моральними якостями, а й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи на себе відповідальність за свою діяльність та готового до постійного професійного росту й професійної мобільності. Розвиток сучасної освіти робить усе актуальнішим вирішення проблеми оцінки професійності педагога, рівня його професійної компетентності, перспектив зросту, можливостей професійного вдосконалення. 

Розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. Сучасна людина вже не уявляє свого життя без мобільного телефону, комп’ютера, новітніх ґаджетів та доступу до мережі Інтернет. Тобто, щоб зацікавити студента у процесі навчання, необхідно впроваджувати новітні медіа-продукти у навчальний процес. Використання новітніх технологій – це не примха, а необхідність, котра з кожнім роком зростає. Сучасне покоління прийнято називати Net або Z-покоління. Світосприйняття цього покоління відрізняється від його попередників, дане покоління потребує новітніх методів навчання, бо Z- покоління звикло сприймати інформацію через медіа-продукцію. Сучасний викладач має оволодіти навичками медіа-грамотності та активно створювати медіа-продукцію в освітній діяльності для того, щоб розкривати, розвивати та реалізовувати інтелектуальний потенціал студентів.

У статті проведено кореляційний аналіз академічної успішності студентів з медичної інформатики у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького (ЛНМУ). Академічна успішність характеризує багатогранну діяльність вищого навчального закладу з підготовки фахівців відповідно до вимог державних освітніх стандартів і вказує на міру повноти й міцності знань, вмінь і навичок студента, засвоєних у процесі навчання відповідно до вимог навчальної програми. Вивченню проблеми академічної успішності студентів та чинників, які впливають на її рівень, присвячені праці багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Дослідженню успішності як педагогічної категорії присвячено працю професорів Н.Ф. Шевченко та А.І. Шевченка [3]. Авторами окреслено провідні чинники, які впливають на успішність навчання студентів: особистісні особливості студентів, їхня мотивація та здібність до навчання, організація навчально-виховного процесу у вищій школі, рівень педагогічної взаємодії тощо.

Питання «бути чи не бути» дистанційній освіті вже не є актуальним для пересічної людини. У всьому світі дистанційна освіта існує, займає своє соціально-значуще місце в освітній сфері. У кінці 1997 року в 107 країнах діяло близько 1000 навчальних закладів дистанційного типу. Кількість тих, хто здобув вищу освіту в системі дистанційної освіти, в 1997 р. становила близько 50 млн. чоловік, у 2000 р. – 90 млн., за прогнозами у 2017р. 110 млн. а у 2023 р. становитиме 125 млн. чоловік.

Актуальність даного аналізу засобів інформаційно-комунікаційних технологій зумовлена сучасним етапом розвитку освіти, що характеризується її глибинною трансформацією й інтенсивним пошуком нових шляхів підвищення ефективності навчального процесу. Дана риса, зумовлена особливостями інформаційного суспільства, виявляється у закономірному виникненні, поглибленні і загостренні протиріч, зокрема, між загальним визнанням Інтернету, як глобального інформаційного середовища, і досить обмеженим використання його можливостей у навчанні.

Методическими принципами инновационного урока считают субъективизацию, метапредметность, деятельностный подход, коммуникативность, рефлексивность. Современный урок характеризует большая доля самостоятельной работы учащихся, высокая степень их речевой активности и рефлексии, учитель при этом выступает в качестве организатора, а не информатора. Применение технологии модульного обучения поможет учителю организовать и провести урок в соответствии с современными требованиями.

Студентські асоціації, студентське самоврядування, вільні студентські союзи, студентські сенати, гільдії студентів або уряди студентів – все це студентські організації, які реально функціонують в багатьох університетах та вищих навчальних закладах по всьому світі. Залежно від країни: назва, цілі, структура, методи і реалізація цих організацій можуть змінюватися. Але, універсальним призначенням подібних організацій є офіційне представництво студентів у вищих навчальних закладах.