ХХV Международная научно-практическая интернет-конференция

Тіл білімінде синтаксистік типология мәселесі ХІХ ғасырдың соңынан бастап, эргативтік құрылымдағы тілдер туралы мәлімет белгілі болғаннан кейін сөз бола бастады. Синтаксистік типология жайындағы алғашқы зерттеулер И.И. Мещанинов, Т. Милевский, Ч.Е. Базелл, Ю.В. Рождественский, Г.П. Мельников, Ч. Хомский және т.б. ғалымдар еңбектерінде зерттелген. Аталмыш ғалымдардың еңбектерінде синтаксистік типологияның әр түрлі жақтары қарастырылады. Айталық, И.И. Мещанинов зерттеулерінде сөйлем мүшелерін универсиальды категория ретінде қабылдауға ұсыныс жасаса, Ч.Е. Базелл тілдер жүйесін салыстыру барысында морфологиялық және синтаксистік деңгейлерді біртұтастықта қарастырады, ал Т. Милевский барлық тілдерді концентрлі және эксцентрлік сөйлемі бар тілдер деп бөледі де, универсиальды синтаксистік құрылымды құрылымды ұсынады.

На сучасному етапі розвитку нашої держави та поступовій інтеграції до європейської спільноти, виникає запитання про залучення сучасної молодої людини до національної культури, традицій, наближення її рівня до європейського стандарту. Таким чином, у практиці викладання різних європейських мов, чи то західноєвропейські, чи то східноєвропейські, відчувається величезна необхідність пошуку оптимальних засобів навчання. Темою даної статті є відкриття питання про використання краєзнавчого компоненту при викладанні української мови та літератури у школі.

Сучасні методики викладання іноземної мови намагаються максимально наблизити умови навчального процесу до умов сучасної комунікації. У пошуках удосконалення, раціоналізації, підвищення ефективності навчання іноземній мові, методисти останні десятиліття все більше уваги звертають на те, що усі види мовленнєвої діяльності у реальних умовах життя людини тісно взаємопов’язані, а отже навчання різним видам мовленнєвої діяльності має бути інтегрованим.

Актуальність теми дослідження. Сьогодні отримання сертифіката про успішне складання міжнародного іспиту з англійської мови, який засвідчує достатній рівень володіння нею, стає дедалі нагальнішою потребою не тільки для навчання у ВНЗ, а також і для працевлаштування, подавання заяви на навчання закордоном, проведення науково-дослідної роботи тощо. У зв’язку із доволі значною кількістю таких тестів та різноманітністю їх модифікацій і рівнів, виникає проблема вибору не лише власне тесту, а й способу підготовки до нього та матеріалів.

The age of our students is a major factor in our decisions about how and what to teach. People of different ages have different needs,competences and cognitive skills; we might expect children of primary age to acquire much of a foreign language through play, for example, whereas for adults we can reasonably expect a greater use of abstract thought.

There is no real limit to the way in which teachers can group students in a classroom, though certain factors such as over-crowding, fixed furniture, and entrenched student attitudes may make things problematic. Neverthelesste, teaching a class as a whole group, getting students to work on their own, or having them perform tasks in pairs or groups all have their own advantages and disadvantages; each is more or less appropriate for different activities.

Фольклоршуносликда бахшиларнинг халқ ҳаётига яқин туриши, халқ руҳини, интилишини, унинг бой маънавиятини ёрқин тасвирлаш зарурлиги ҳақидаги ижодий қарашлар ноёб хазинамиз ҳисобланган халқ жонли тилини меҳр ва қунт билан муттасил тўплаш, ўрганиш деган фикрни ҳам ўз ичига олади. Зеро, ҳақиқий санъаткор халқ жонли тили манбаларига тўла маънода ижодий муносабатда бўлгандагина, уларга қайта ишлов бериб, сайқаллаб, асар моҳиятига кўра фойдалана билгандагина бадиий-адабий тилимиз ривожига муносиб ҳисса қўшган бўлади. А.Қаҳҳор таъбири билан айтганда, “...Халқ тили олмос тил – ҳамиша тўлақонли ҳаракат, максимал ҳаракат, аниқ ҳаракатни билдиради. Санъат тахминийликни, чала-чулпа гапни рад этади. Бу айниқса, бизнинг бадиий адабиётимизга тааллуқлидир.

Дана стаття присвячується вивченню рекламного дискурсу як роду комунікаційної діяльності на прикладі реклами автомобілів німецькомовних текстів. Тема, обрана для дослідження, актуальна і значуща для сучасної рекламної індустрії, адже реклама, а разом з нею і рекламний дискурс проникають майже в усі галузі людського життя, при цьому вона є потужним інструментом впливу на свідомість сучасної людини. Крім того, вивчення різних видів дискурсу знаходиться в центрі уваги багатьох лінгвістичних наук, таких як прагмалінгвістика, соціолінгвістика, семіотика, літературознавство, філософія, антропологія та ін.Дослідженням дискурсу, в тому числі і рекламного, займались такі лінгвісти як Ф.С. Бацевич, О. О. Селіванова, Т.А. ванДейк, А.О. Сусов, М. Фуко, Н. Д. Арутюнова, однакне всі аспектидостатньо освітлені в науковій літературі.

Уровневое обучение является одним из вариантов дифференцированного, личностно – ориентированного обучения, и его следует рассматривать как раскрытие индивидуальных особенностей обучающихся и выбор наиболее благоприятных форм их развития [1].В нашем университете использование уровневых учебников способствует развитию языковых умений и навыков, формированию межкультурной компетенции, обеспечению навыков самостоятельного изучения иностранного языка. Введение уровневых учебников обеспечивает единство требований всех преподавателей по иностранному языку.

Целью любого профессионального образования является достижение будущим специалистом высокого уровня профессиональной компетентности. Но для этого необходимо наличие адекватной профессиональной подготовки в вузе. В настоящее время является общепризнанным, что традиционное понимание высшего профессионального образования как усвоение определенной суммы знаний, основанного на преподавании фиксированных предметов является явно недостаточным для подготовки специалистов. Основой образования будущего специалиста должно стать не столько освоение отдельных тем учебных предметов, сколько развитие мышления. Знание и методы познания, а также деятельности необходимо соединять в органическую целостность. Все это ставит задачу включения в требования к содержанию и уровню подготовки специалистов вопросы формирования методологической культуры, включающей методы познавательной, профессиональной, коммуникативной и аксиологической деятельности[6].

Порівняння являє собою складне багатоаспектне і багаторівневе явище. Йдеться про розуміння терміна порівняльна конструкція, а це вимагає попереднього встановлення меж між порівнянням та метафорою, опису специфіки порівняння. Структурно-семантичний напрям, в руслі якого велося дослідження, характеризується увагою до всіх аспектів мови, що дає можливість визначити комплекс диференціальних ознак досліджуваного об'єкта.

Вміння читати оригінальну професійно спрямовану літературу іноземною мовою є одним з основних завдань навчання мови у внз. Але оволодіти таким умінням є досить складно, оскільки це супроводжується подоланням багатьох труднощів, пов’язаних з обмеженим запасом словника студентів, недосконалим знанням ними граматичних явищ, притаманних науковій літературі, наприклад, механічній, а також ще недостатніми знаннями свого фаху, що затрудняє процес розуміння інформації тексту. Тому, враховуючи названі вище причини, викладачеві необхідно так побудувати навчальну діяльність студентів, щоб якомога ефективніше подолати ці труднощі і підготувати їх до читання фахової літератури, що могло б приносити, перш за все, користь, а також задоволення від того, що вони роблять.

Контроль входить складовою частиною до системи навчання іноземних мов. На відміну від власне навчання іноземної мови, метою якого є формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь, завданням контролю передусім є визначення та оцінювання рівня їх сформованості. Головна мета контролю у процесі навчання іноземної мови - управління цим процесом. Як складник системи навчання контроль має свої функції, види, форми, засоби та об'єкти.

У сучасному середовищі необхідною умовою модернізації освіти є якісне володіння іноземною мовою. В рамках нового підходу до навчання іноземним мовам підкреслюється досконале володіння мовним матеріалом, комунікативними уміннями, здатністю використовувати ці знання і уміння для вирішення конкретних комунікативних задач у ситуаціях спілкування.

Ўзбек халқи қардош халқлар ва қўшни шарқ халқлари билан биргаликда моддий – маданий бойликларни бунёдга келтиришда жуда қадим замонлардан буён фаол қатнашиб келмоқда. Ўзбек халқи Ўрта Осиёдаги бошқа қардош халқлари билан бир қаторда ўзининг асл фарзандлари – Муҳаммад ал – Хоразмий, Форобий, Ибн Сино, Абу Райҳон Беруний, Улуғбек каби жаҳон илм – фани хазинасига ўлмас ҳиссалар қўшган ажойиб олимлари билан ҳақли равишда фахрланади. Халқимиз орасидан етишиб чиққан Навоий, Лутфий, Атоий, Саккокий, Турди, Махмур, Гулханий, Мунис, Огаҳий, Муқимий, Фурқат, Завқий ва Аваз Ўтар каби классик шоирлар ўзларининг ғоявий жиҳатдан пишиқ, бадиий жиҳатдан гўзал асарлари билан сўз санъатини юксак даражага кўтардилар, унинг ривожига катта ҳисса қўшдилар. Уларнинг ажойиб инсоний фазилатларини куйловчи, даврнинг замонга кўра прогрессив ғояларини тарғиб қилувчи, юксак бадиий дид билан яратган асарлари жаҳон адабиёти ва маданияти хазинасида ўзига хос фахрли ўринни эгаллаб келмоқда.

Постановка проблеми та актуальність теми дослідження. В умовах Євроінтеграції українського простору вищої освіти університет має забезпечити майбутнім фахівцям такий рівень сформованості професійної іншомовної комунікативної компетентності, який дасть їм змогу вільно і ефективно виконувати професійні обов’язки у мультикультурному середовищі. Через неможливість створити професійні ситуації нафтогазового виробництва, ефективним методичним прийомом є рольова гра. Проте рольова гра як засіб формування іншомовної професійної комунікативної компетентності в нафтогазовій сфері ще не була предметом окремого дослідження, що й обумовило актуальність обраної теми.

Як відомо, в університеті навчання здійснюється за освітньо-професійними та далі – освітньо-науковими програмами. Третій, освітньо-науковий рівень передбачає навчання за програмою, яка дозволить по завершенні курсу та представлення наукової праці претендувати на присудження відповідного наукового ступеня (доктор філософії). На цьому етапі вищої освіти важливим є вдосконалення навичок володіння іноземною мовою. Це є вищий для фахівця рівень, який базується на знаннях, здобутих упродовж вузівського курсу, і розвиває та вдосконалює вже вироблені мовленнєві навички.

Важливим завданням формування особистості є формування мотивації до власного розвитку, до власної життєтворчості. Традиції сімейної педагогіки і соціалізації в цілому не достатньо фокусуються на такого роду меті виховання і формування особистості. Ідея щодо формування само ефективності самозарадності дитини у своєму житті існує у свідомості чи підсвідомості батьків, ніби то, по замовчуванню, можливо, як над ідея, однак у реальних щоденних психолого-педагогічних взаємодіях батьків і дітей, швидше, тренується щось протилежне - слухняність, покірність, підпорядкованість, керованість а відтак,- несамостійність, залежність, безвідповідальність.

Вивчення семантики лексичних одиниць, які входять до складу різноманітних лексико-семантичних (далі ‒ ЛСГ) та тематичних груп ‒ один із пріоритетних напрямків сучасних лінгвістичних досліджень. Найменування явищ природи (далі ‒ НЯП) належать до основного словникового фонду кожної мовної спільноти. Особливе місце НЯП у сприйнятті людиною навколишнього світу зумовило значний інтерес до них як до об’єкта дослідження, оскільки явища природи тісно пов’язані з матеріальною та духовною культурою людей і постають невід’ємною частиною їх життєдіяльності. Пропонована стаття містить результати дослідження найменувань явищ природи в англійській, французькій, українській та російській мовах як відображення їх мовної картини світу.

В настоящее время в Казахстане, как и во многих постсоветских государствах идет становление новой системы образования, ориентированной на вхождение в мировое образовательное пространство. Одним из показателей успешности этого процесса является выполнение образовательных стандартов, в которых развитие функциональной грамотности прописано как одна из приоритетных задач. Формирование функциональной грамотности предполагает формирование умения применять полученные знания в жизненных ситуациях.