ХХV Международная научно-практическая интернет-конференция

Ta`lim tizimi samaradorligini oshirish, eng avvalo, o`quvchining qobilyatlarini hisobga olish bilan o`lchanadi. Bu muammoni ta'lim-tarbiya tizimida pеdagogika va psixologiya sohasidagi fundamеntal nazariy bilimlarni amaliyotga joriy etish, ta'lim sohasida intеgratsiyalashuv jarayonini tеzkor yo`lga qo`yish, zamonaviy pеdagogik tеxnologiyalardan samarali foydalanish, fanga nazariy yondashuvni mustahkamlash orqali hal etish mumkin.

Mamlakatimiz Prezidenti Islom Karimov alohida ta`kidlaganlaridek, biz mamlakatimizning istiqboli yosh avlodimizqanday tarbiya topishiga, qanday ma`naviy fazilatlar egasi bo`lib voyaga yetishiga, farzandlarimizning hayotga nechog`li faol munosabatda bo`lishiga, qanday oily maqsadlarga xizmat qilishiga bog`liq ekanini hamisha yodda tutushimiz kerak. Shu sababli ham birinchi navbatda ta`lim mazmunini va uning tarkibini kengaytirish va chuqurlashtirish, xususan, bu mazmunga nafaqat bilim, ko`nikma va malaka, balki umuminsoniy madaniyatni tashkil qiluvchi ijodiy faoliyat tajribasi, tevarak atrofga munosabatlarini ham kiritish g`oyasi kun tartibiga ko`ndalang qilib qo`yildi.

Respublika Prezidenti va xukumatining ta’limni rivojlantirish, yosh avlodga jahon andozalariga mos bilim, iqtidor va ko`nikmalar berish, ularni ona-Vatanga, milliy isiqlol g`oyalariga sadoqat ruxida tarbiyalash borasida ko`rsatilgan doimiy g`amxo`rligi tufayli ta’lim-tarbiya ishlarining bugungi qiyofasi tubdan o`zgardi. Shu o`rinda e’tirof etish kerakki, mamlakat iqtisodiyotida, shu jumladan, ta’lim tizimida amalga oshiriladigan islohatlar o`z-o`zidan bo`lmayapti. Ular katta kuch, mablag`, mehnat evaziga amalga oshirilmoqda. Ma`naviyatni o’sib kelayotgan yosh avlod ongida shakllantirish, ularni milliy qadriyatlarimiz vositasida har tomonlama tarbiyalab borish O’zbekistonning har bir fuqarosini mas`uliyatli burchi va vazifasi hisoblanadi.

O‘zbek oilasida farzand tarbiyasiga qadimdan katta ahamiyat berib kelingan. “O‘nta bo‘lsa o‘rni boshqa, qirqta bo‘lsa qilig‘i boshqa” deganda dono xalqimiz har bir farzandga alohida e’tibor qaratilishi lozimligini uqtiradi. Chunki ularni har biri betakror, o‘ziga xos xarakterga, ruhiyatga va fe’l-atvorga ega. Farzand va ota-ona bir-birlari uchun tirgakdir. Ota-ona farzandini kelajakda komil inson bo‘lishini, yaxshi kasb egallashi uchun astoydil harakat qilishi hamda ularni bilimli bo‘lib ulg‘ayishini ta’minlashga intiladi. Bunda o‘qituvchining ham o‘rni juda katta. Birinchi marotaba o‘quvchiga yozishni, o‘qishni, qo‘liga ruchka ushlashni o‘rgatayotgan o‘qituvchi o‘quv faoliyatini tashkil etishga yaxshi niyatlar bilan yondashadi. O‘qituvchi o‘quvchining shaxsiy faoliyatini tashkil etish tartibini ham o‘rgata boshlaydi. Shu maqsadda bugungi kun o‘qituvchisi o‘quvchi ongida vaqt tushunchasini shakllantirishi haqida biroz to‘xtalib o‘tish lozim.

O‘zbekiston Respublikasi mustaqillikka erishgach, milliy va umuminsoniy qadriyatlarga munosabat tubdan o‘zgardi. Milliy qadriyatlarni tiklash, ularni asrab-avaylash va kelajak avlodlarga yetkazish kun tartibidagi asosiy masaladir. “Qadriyatlar” tushunchasi o‘zining asl ma’nosiga ega bo‘lib, qadriyatlarga e’tibor va ulardan ta’lim-tarbiyada foydalanish zaruratga aylandi. Qadriyatlar inson faoliyati jarayonida shakllanadi va rivojlanadi. U ijtimoiy xususiyatga ega bo‘lib, inson hayoti va faoliyatida uning ehtiyojlari uchun xizmat qiladi.

Boshlang‘ich sinf o‘quvchilarida fuqarolik tuyg‘usini, o‘z davlati uchun faxr hissini, belgilangan qonunlarga hurmatni, ularni buzish mumkin emasligini shakllantirish bugungi kunning dolzarb vazifalaridan biridir. Zero, biz erkin demokratik fuqarolik jamiyatini qurayotgan ekanmiz, ularga huquq tushunchasi, huquqiy madaniyat, huquqiy savodlilik, huquqiy tafakkurni rivojlantirib huquqiy tarbiyalashimiz lozim.

Мамандар сандық білім беру ресурстарын тиімді пайдалану үшін электрондық басылым және ресурстарды қолдануда білім беруді ақпараттандырудың негізгі тиімді және тиімсіз жақтарын білуі қажет. Білім беруде сандық ресурстарды пайдаланудың тиімді жақтары айтарлықтай көп. Негізгі қырлары ретінде мыналарды бөліп көрсетуге болады:

В настоящее время во всем мире остро обозначилась проблема существенного роста числа детей с различными нарушениями в психическом и физическом развитии. Вся детская популяция в современном мире условно делится на три большие группы: нормально развивающиеся дети; одаренные дети; дети с нарушениями в развитии различной степени. Особую тревогу в третьей группе вызывает значительный рост числа детей с задержкой психического развития (ЗПР).

Семья как социокультурный феномен играет особую роль в социальном и личностном развитии ребенка. Она является той универсальной общностью, где в повседневных неформальных контактах родителей с детьми при благоприятно складывающихся обстоятельствах восполняется дефицит личного общения, поглощается негативная психическая и эмоциональная энергия. Однако далеко не все семьи можно назвать благополучными. Во многих семьях наблюдается как явное, так и скрытое неблагополучие. Для многих из таких семей характерна беспомощность в построении взаимоотношений с детьми, авторитаризм, агрессия, постоянные конфликты, жестокое обращение с ребенком и др. Это приводит к унижению ребенка, обеднению его эмоциональных контактов, к негативной самооценке, к желанию освободиться от покровительства родителей, самоутверждения в уличной компании.

Загальноосвітні школи-інтернати як навчально-виховні заклади нового типу були започатковані в Радянському Союзі за рішенням ХХ з’їзду КПРС у 1956 році. У кінці 60-х на початку 70-х років була створена потужна навчальна, матеріальна і кадрова база для діяльності шкіл-інтернатів, але пріоритети освітньої політики цього періоду були зміщені, за своєю соціальною функцією школи-інтернати переорієнтувалися на вирішення проблем соціально-педагогічного захисту дітей, що не мали належних умов виховання, педагогічно занедбаних, схильних до асоціальних вчинків.

Ўзбекистон Республикасида алоҳида ёрдамга муҳтож болалар ва ўсмирларнинг таълим мазмунини такомиллаштириш масалаларига эътибор давлат томонидан ортиб бормоқда. Ўзбекистон Республикаси Конституцияси, “Таълим тўғрисида”ги ва “Ўзбекистонда ногиронларни ижтимоий ҳимоя қилиш тўғрисида”ги Қонунида, Ўзбекистон Республикаси “Оила кодекси”, Вазирлар Маҳкамасининг 1995 йилдаги 59-сонли, 2002 йилдаги 33-сонли қарорларида, 2004 йилдаги Ўзбекистон Республикаси Президентининг “2004-2009 йилларда “Мактаб таълимини ривожлантириш Давлат умуммиллий дастури тўғрисида”ги Фармонида, “Таълим ҳамма учун” Миллий ҳаракат дастурида ўз ифодасини топган.

Давлатимиз раҳбари узлуксиз таълимни ташкил этишда унинг жаҳон талаблари даражасида бўлиши ҳамда унинг юксак маънавият заминида қурилишига катта аҳамият бериш кераклигини таъкидлар экан, Давлат таълим стандартларини жорий этиш ва унинг механизмини ишлаб чиқиш нақадар муҳимлигига эътиборни қаратди. Бу талаблардан келиб чиқиб ёшларимизнинг тегишли ихтисосликлар бўйича чуқурлаштирилган билимларга эга бўлиши, мустақил ва ижодий фикрлаш салоҳиятига эга бўлган шахс даражасига кўтарилишлари, ўз фикрларини изчил тарзда ёзма ва оғзаки баён эта олишлари, билимларини мунтазам янгилаб, ошириб боришлари, мустақил ва ижодий фикрлай олишлари, ўз миллатини ва Ватанларини севишлари, миллий қадриятларни, буюк алломаларимиз қолдирган ноёб дурдоналарни ҳурмат қилишларини тақазо этади. Бу албатта, биринчи галда халқ таълимининг пойдевори бўлмиш бошланғич синфларга бевосита тааллуқлидир. Бола илм-фан асосларини, саводхонликни шу босқичда ўрганади.

Боланинг ёши улғайиб ҳаётий тажрибалари ошган сайин идрок фаолияти абстракт тушунчалар ҳосил бўлиш жараёни мураккаблаша боради. ИЧБ боланинг тафаккур қилиш жараёни янги-янги операцияларни юзага келишини талаб қилади. Тафаккур жараёнларининг барчаси боланинг фикрлаш фаолиятида иштирок этади. Бола фақатгина муаммони қўйиш билан чекланмасдан, уни ечиш йўлларини қидиради, аниқлайди, назорат қилади, ўз-ўзига баҳо беришга ўрганади. Атроф-муҳитдаги нарсалар, воқеа-ҳодисалар ҳақида ИЧБ тасаввурга эга бўлиши, фикр-мулоҳаза юритиши учун кўпроқ тактил сезгиларига суянади. Болада тўғри фикрлаш малакасини шакллантириш учун уни етарли билимлар билан қуроллантириш зарур. Аввало кўзи ожиз болани атроф-муҳитда тўғри ҳаракатлана билишга, тўғри йўналиш олишга, воқеа-ҳодисаларни юзага келиш сабабларини тўғри таҳлил-тасниф қила билишга ўргатиш лозим. Ўз фикрини равон ифодалай олишга ўрганиш ИЧБ нинг жамиятда ўз ўрнини топишида муҳим омиллардан бўлиб хизмат қилади.

Часто школьники испытывают сложности при решении текстовых задач. Затруднения такого рода отражены в работах ряда психологов и методистов. Они возникают, во-первых из-за того, что школьники не всегда в состоянии соотносить текст задачи с реальной действительностью. Во-вторых, многие из учащихся недостаточно владеют знаниями о закономерностях функционирования как естественного, так и математического языков. И, в- третьих, условия задач, сформулированные на естественном языке, оказывают тормозящее влияние при актуализации у школьников раннее сформированных методов рассуждения. В результате, даже имея вычислительные навыки достаточно высокого уровня, ученик, оставшись с задачей один на один, без наводящих вопросов учителя, не в состоянии перейти от текста условия к её аналитической математической модели.

Қазіргі заманның талабына сай еліміздің өндірісінің дамуы, жан – жакты ғылым мен техниканың жетістігінің өсуімен сипатталады; техниканың барлық саласы - компьютермен жабдықталып, ғылыми – зерттеу жобасында әртүрлі ғылымдардың бірігуінің нәтижесі. Осыған байланысты, өндірістік, әлеуметтік – саясат, экономикалық қатынастардың өзгеруінен бәсекелес – мүмкіндікті мамандардың технологиялық бағытта жоғары білімді дайындықты өте қажет ететіндігі туындайды.

Бугунги кунда таълим жараёнини тубдан ислоҳ қилиш орқали ёшларга билим беришда замонавий педагогиc технологиялардан унумли фойдаланишга ва ҳар қандай ҳолатда ҳам рақобатбардош кадрлар яратишга эришилмоқда. Айниқса ёш авлод тарбияси ҳақида долзарб мавзу сифатида сўз юритилар экан, аввало, шиддат билан одимлаётган технологиялар асрини компютер техникасисиз тасаввур қилиш жуда қийин.

Образовательная интеграция детей с особыми потребностями является общей мировой тенденцией, характерной для высокоразвитых стран. В нашей стране так же интенсивно развивается инклюзивное образование детей с ограниченными возможностями. С каждым годом во многих городах Казахстана увеличивается число школ, в которых действует система инклюзивного образования.

Ўзбекистоннинг ривожланган мамлакатлар қаторидан ўз ўрнини эгаллашида хуқуқий демократик жамиятнинг қарор топиши, шунингдек, бозор иқтисодиётига босқичма-босқич муваффақиятли равишда ўтишида ўсиб келаётган ёш авлодда шахсий сифатлардан ҳисобланган ижодкорликни шакллантириш муҳим аҳамият касб этади. Зотан, ижодкор ҳар бир киши нафақат шахсий ҳаётда, балки ижтимоий табақаларда, муносабатларда ҳам фаол иштирок этади, ўз ўрни ва мавқеига эга бўлади. Жумладан, Президентимиз Ислом Каримов “Юксак маънавият-енгилмас куч” асарида: “Боланинг характерини,табиати ва дунёқарашини белгилайдиган маънавий мезон ва қарашлар-яхшилик ва эзгулик,олийжаноблик ва меҳр-оқибат,ор-номус ва андиша каби муқаддас тушунчаларнинг пойдевори оила шароитида қарор топиши табийдир”-деб алоҳида таъкидлайди. Ўсиб келаётган ёш авлодда ана шундай сифатларни табиялашда оиладаги тарбиянинг ва мактабгача таълимнинг ўрни каттадир. Чунки бола оилада ва мактабгача таълим муассасасида изланишнинг илк қадамларини қўяди. Унинг изланиши катталарга тақлид қилиш, кўрган нарсасига интилиш, саволлар билан аниқликлар киритишга асосланади.

Передумовами успіху навчання у ВНЗ є багато факторів, серед яких одним із найважливіших є адекватний рівень розвитку особистості педагога, який здійснює навчальний процес. Особистість викладача вищого начального закладу стала предметом численних досліджень у педагогіці, методиці, дидактиці, психології. Розробці цієї проблеми, дослідженню структури особистості викладача ВНЗ присвячені роботи таких учених, як І. Бех, І. Зязюн, Н. Кузьміна, О. Мороз, В. Сластьонін, С. Вітвицька, Л. Кайдалова [1, 2] та ін.

Дистанційні курси і гібридні (змішані) навчальні курси часто об’єднують, але вони можуть відрізнятися і їх потрібно розрізняти. Коли ми говоримо про дистанційні курси, чи іншими словами он-лайн курси, ми маємо на увазі курси, в яких немає безпосередньої взаємодії між викладачем і студентом. Взаємодія між ними та процес навчання відбуваються завдяки використанню різних технологічних інструментів. Гібридні курси, які також можна назвати змішаними курсами, значно відрізняються від дистанційних курсів, оскільки в них присутня безпосередня взаємодія між учасниками навчального процесу.

Жалпы стресті - адам ағзасына түсетін салмақ, ол зиянды, одан құтылу керек деген пікір қалыптасқан. Алайда, стрестің анықтамасын әр мамандық иелері әр түрлі береді. Дәрігер мамандар ағза көтере алатын физиологиялық механизмдердің жүктелуі десе, менеджмент өкілдері - әлеуметтік факторлардың әсері, ал психологтар әр түрлі жағдайларға байланысты адамның эмоциялық күйінің өзгеруі дейді. Стресс (stress – ағыл. шиеленісу, қысым, күштену, зорлану) деген түсінікті береді.

Қазіргі заманда білім беруді ақпараттандыру саласындағы мемлекеттік саясат Қазақстан Республикасының білім беру жүйесінде ақпараттық білім беру инфрақұрылымын қалыптастыруға бағытталған. Қазақстан Республикасының «Білім туралы» Заңының 11 – бабының 9 тармағында оқытудың жаңа технологияларын, оның ішінде кәсіптік білім беру бағдарламаларының қоғам мен еңбек нарығының өзгеріп отыратын қажеттеріне тез бейімделуіне ықпал ететін кредиттік, қашықтан оқыту, ақпараттық-коммуникациялық технологияларды енгізу және тиімді пайдалану міндеті қойылған. Қазіргі білім жүйесінің ерекшілігі – тек біліммен қаруландырып қана қоймай, өздігінен білім алуды дамыта отырып, үздіксіз өз бетінше өрлеуіне қажеттілік тудыру. Бiлiм беру саласында инновациялық үрдiстi жүзеге асыру мұғалiмдерден өз мінез – құлықтарын, ұстанымдарын, мүмкіндіктерін түрлендiрудi талап eтедi.

Ідея розвитку особистості, зокрема її естетичного розвитку, підсилюється гуманістичною парадигмою щодо розвитку індивідуальності. Але цікавим є той факт, що розвиток індивідуальності особистості виходить за межи суто психологічної парадигми, а стає предметом міждисциплінарного синтезу психології та культурології. У нашому дослідженні естетичного розвитку особистості вчителя музики міждисциплінарний синтез здійснюється на основі навчання гри на фортепіано. Міждисциплінарний синтез як провідний принцип культурологічної парадигми естетичного розвитку особистості дозволив обґрунтували функції останньої:

Сучасне українське суспільство зацікавлено в тому, щоб усі його члени були соціально зрілими, тобто мали відповідні знання про соціальну дійсність, характеризувалися самостійністю і відповідальністю за події власного життя, оволоділи сукупністю соціальних ролей, що дозволяють особистості діяти в усіх сферах суспільного життя. У низці освітніх документів: Конституції України, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2017 роки, акцентується увага на пріоритетність виховання соціально зрілої особистості.

Зараз, коли країна змінила курс в своєму подальшому економічному розвитку на шлях реформ, що мають за мету призвести до Євроінтеграції, питання підготовки кадрів для сфери інженерних технологій є одним з таких, що стоїть надто гостро. Інтеграція нашої країни в світову спільноту І тут нам належить багато що поміняти.