VII Международная научно-практическая интернет-конференция

Оилада мактабгача тарбия ёшидаги болаларга умумий эстетик маълумот беришда, эртаклар, ҳикоялар, достонлар айтиб бериш, театрларга, киноларга олиб боришдан бошлангани маъқулроқ. Чунки театр ва киноларгаларга олиб бориш, болаларда сўз захираларини бойитишга, оғзаки ва ёзма нутқларни ўстиришга ёрдам беради. Ҳикоялар эшитиши, адабий асарларни идрок қилишига тайёрлайди. Болалар қаҳрамонларнинг ҳарактерини кузатадилар ва натижада бадиий асарнинг мазмунини тушуниш қобилятлари ривожланади.

В своем выступлении «Социальная модернизация: 20 шагов к обществу всеобщего труда» Президент Республики Казахстан Н.А.Назарбаев отметил, что «серьезным барьером на пути социальной модернизации является такое социальное явление, как социальный инфальтизм»[1,с.12]. Откуда он берется? Как с ним бороться? Самое важное здесь – уделить больше внимания воспитанию, а именно духовно-нравственному воспитанию подрастающего поколения. Необходимо научить нашу молодежь самим отвечать за свои поступки, самостоятельно ставить перед собой цели и уверенно достигать их.

Эмоции и чувства пронизывают нас всю нашу жизнь, определяют степень активности мышления и движения. От них зависит наше отношение к людям, событиям, оценка собственных действий и поступков [1]. Дошкольное детство – очень короткий отрезок в жизни человека, всего первые семь лет, но они имеют огромное значение. Именно в этот период развитие детского организма идет как бурно и стремительно. Из совершенно беспомощного, ничего не умеющего существа малыш превращается в относительно самостоятельную, активную личность. Получают определенное развитие все стороны психики ребенка, тем самым закладывается фундамент для дальнейшего роста. Одно из основных направлений психического развития в дошкольном возрасте является формирование основ личности.

Ғасырлар бойы ата – бабамыз армандаған тәуелсіздікке қол жеткізген еліміздің білім, тәрбиелеу ісіндегі басты мақсаты – рухани жан дүниесі адами құндылықтарға бай жеке тұлға қалыптастыру. Қазіргі кезде білім беру ісінде, жеке тұлғаны жан – жақты жетілдіріп, танымдық іс – әрекеті мен ой – санасын дамытып, қалыптастыру барысында білім берудің ұлттық, педагогикалық, психологиялық негізін айқындау керек.

У результаті дослідження процесу практичної підготовки молодших спеціалістів технічних спеціальностей у коледжах та технікумах України можемо зробити висновок, що професійна активність людини – це активність особистості, яка виявляє готовність та прагнення до дій. І проявляється вона у свідомій організованій та цілеспрямованій взаємодії з об’єктом діяльності. Отже, стрижнем професійної активності студентів в умовах вищого навчального закладу є практична діяльність на базі виробничих підприємств чи установ, особливо якщо йдеться про підготовку фахівців за технічними спеціальностями.

Необхідність входження України до європейського культурного та освітнього простору, формування резерву людського потенціалу країни з високим рівнем професійних знань та навичок, створення сучасного та інноваційного ринку праці актуалізує пошук таких методів навчання та виховання в середовищі професійної освіти, які б кореспондували з вищезазначеними завданнями.

Үкіметтің стратегиялық міндеті – халқының денсаулығын сақтау.Тек дені сау ұлт қана өзінің тәуелсіздігін, өмірге құқын қорғап, сақтай алады. Әр адам ақпарат алуға және аурулардың алдын алу, денсаулықты жақсарту, салауатты өмір салтын қалыптастыру туралы ең қажетті білім алуға құқылы. Әр азамат өз денсаулығы үшін мемлекет, жанұя балалары алдында және өмір салтын таңдағаны бойынша жауапкершілік сезіне отырып, өзінің таңдауының қортындысын білуі керек.

Проблема качества товаров и услуг, в том числе и образования, в мире существовала всегда. Однако в последнее время она существенно обострилась во всех сферах жизнедеятельности общества, усилив социокультурное значение образования и вызвав необходимость поиска новых подходов к содержанию качества.

Елбасы Нұрсұлтан Назарбаев «Болашақта еңбек етіп, өмір сүретіндер бүгінгі мектеп оқушыларын мұғалім оларды қалай тәрбиелесе Қазақстан сол деңгейде болады. Сондықтан ұстазға жүктелетін міндет ауыр» деген болатын. Қазіргі заман мұғалімінен тек өз пәнінің терең білгірі болуы емес, тарихи танымдық, педагогикалық-психологиялық сауаттылық және ақпараттық сауаттылықты талап етуде. Бүгінгі күні білім беру жүйесі жаңа педагогикалық дайындықты және ақпараттық құралдарын кеңінен қолданылуын талап етеді. Осылайша оқу-тәрбие үрдісінде жаңа ақпараттық технологияларды пайдалану заман талабынан туындап отыр. Осыған орай ақпараттық технологияларды пайдаланып оқу үдерісін ұйымдастырудың жаңа мүмкіндіктері ашылуда.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Сучасне суспільство конче потребує наявності фахівців соціально-педагогічної сфери готових до реалізації професійної діяльності в нинішніх умовах соціального розвитку. Сучасний соціальний педагог повинен бути особистістю, яка вільно володіє своєю професією й орієнтується в суміжних сферах діяльності; бути компетентним, здатним здійснювати професійну діяльність на високому рівні; бути готовим до постійного професійного зростання. Все це можливо лише за умов високого рівня професійної компетентності, важливою складовою якої є самоосвітня компетентність.

На сучасному етапі розвитку суспільства освіта стала однією з найбільш вагомих сфер людської діяльності: у ній задіяно більше мільярда учнів і майже 50 мільйонів педагогів. Помітно підвищилася соціальна роль освіти: від її спрямованості і ефективності сьогодні багато в чому залежать перспективи розвитку людства. Освіта, зокрема вища, розглядається науковцями в якості провідного чинника соціального й економічного прогресу. Нинішні соціально-економічні умови ставлять перед системою вищої освіти завдання підготовки компетентного, конкурентоспроможного фахівця для роботи в мінливому соціальному середовищі, здатного самостійно і творчо вирішувати професійні завдання, готового до подальшої самоосвіти та саморозвитку. Розв’язання цієї проблеми зосереджено в побудові нового освітнього простору та реалізації положень Болонської декларації.

Зміна парадигми вітчизняної вищої освіти визначила нові погляди і підходи на професійну підготовку кадрів. Колишні напрямки вищої освіти орієнтувалися на знання та вміння, виховання студентів здійснювалося в руслі традиційних суспільних цінностей та ідеалів. Вища освіта сьогодні в якості пріоритетних характеристик виділяє компетентність, ерудицію, індивідуальну творчість, самостійний пошук знань і потребу їх вдосконалення, високу культуру особистості.

Мектепке дейінгі шақта бала организмі шапшаң дамиды. Оның нерв, сүйек-бұлшықет жүйелері белсенді қалыптасады, тыныс аппараттары жетіледі. Бұл кезеңде жақсы денсаулық пен дене бітімінің дұрыс қалыптасуының негізі қаланады. Мақсатты дене тәрбиесі сәбилердің ақыл-ойының дамуына дұрыс ықпал етеді: қоршаған заттар мен құбылыстар жөніндегі білімдері толысады, кеңістік пен уақытты бағдарлауы жетіледі; жағымды мінез-құлық белгілері қалыптасады. Балалар құрбы-құрдастары ұжымында әрекеттенуді үйренеді; олар шыдамдылық, дербестік, белсенділік, инициатива, жолдастық, өзара көмек сезімі және т.б. қасиеттері қалыптасады.

Қазақстан Республикасының Президенті  Н.Ә.Назарбаев «Ұлттың бәсекелестік қабілеті бірінші кезекте оның білімдік деңгейімен анықталатынын» 2006 жылдың 18 қаңтарындағы Парламент палаталарының бірлескен отырысындағы «Қазақстанды таяудағы он жыл ішінде әлемдегі бәсекеге қабілетті 50 елдің қатарына қосу стратегиясында» баса назар аударып айтты. Кез-келген мемлекеттің рухани, әлеуметтік-экономикалық  дәрежесі сонда өмір сүретін халықтың білім деңгейіне байланысты.

Постановка проблеми. У сучасних умовах швидких змін та суспільних перетворень надзвичайно важливим є формування в молодого покоління небайдужості, ініціативності, соціально активної поведінки. Нині Україна лише розпочинає системний розвиток та сприяння соціальній активності молоді.

Любая деятельность человека состоит из «процесса преодоления непрерывной цепи барьеров – физических, духовных, социальных, ценностных, информационных – в целях удовлетворения наших потребностей» [6, с. 4]. Не составляет исключения и учебная деятельность, на каждом этапе которой возникают так называемые познавательные барьеры – составляющие каждого структурного компонента, блокирующие познавательную активность, препятствующие полноценному проявлению и творческому самовыражению личности, что приводит к общей неудовлетворенности процессом обучения и низкому уровню его эффективности.

Eлбacының «Жaңa әлeмдeгі жaңa Қaзaқcтaн » aтты жолдayындa: «Біз бүкіл eліміз бойыншa әлeмдік cтaндaрттaр дeңгeйіндe caпaлы білім бeрy қызмeтін көрceтyгe қол жeткізyіміз кeрeк» дece, оcы жолдayдың ІІІ тaрayы, он ceгізінші бaғытының жeтінші тaрмaқшacындa: «Aқпaрaттық тeхнологиялaр мeн aқпaрaтты тaрaтyдың жaңa ныcaндaрынa бaғыттaлғaн мaмaндaндырылғaн білім бeрy бaғыттaрын құрy міндeті дe aлдымыздa тұр» дeлінгeн.

Одной из важных проблем в современном обществе являются неудовлетворительные показатели здоровья детей, обучающихся в учебных заведениях [3]. Очень многие дети часто болеют или страдают хроническими заболеваниями, поэтому перед педагогами ставится задача укрепления и сохранения здоровья детей, формирования культуры здорового образа жизни (В.В. Колбанов, С.А. Котова, В.Т. Лободин, И.И. Новоселова, С.М. Симоненко, А.А. Татарникова и др.).

Балаларды ерте жастан шамасы келетін еңбектің ең қарапайым түрлеріне үйретудің қажет екенін өз еңбектерінде Н.К.Крупская талай рет атап көрсетті, осы арқылы олар материалдардың қасиеттерімен танысатынын, әр түрлі аспаптармен жұмыс істеуге дағдылана бастайтынын ескертті. Еңбек үстінде балалар белсенділік, тапқырлық, қайсарлық, нәтижеге жетуге ынталық көрсетеді, олардың бойынша шама-шарқына қарай ересектерге қолқабыс тигізу ниеті қалыптасады.

Қазақстан Республикасын әлемдік қоғамдастық нарықтық экономикалы мемлекет ретінде таныды. Тәуелсіздігінің қысқа тарихи кезеңінде еліміз әлемдік қоғамдастыққа ықпалдаса отырып, экономикада айтарлықтай өсуге қол жеткізді. Білім туралы заңда білім берудің басты міндеті- ұлттық және жалпы адамзаттық құндылықтар, ғылым мен практика жетістіктері негізінде жеке адамды қалыптастыруға, дамытуға және кәсіби шыңдауға бағытталған білім алу үшін қажетті жағдайлар жасау.

Постановка проблеми. Намагаючись поглибити наукове уявлення щодо процесу формування творчого потенціалу майбутніх учителів технологій, ми звернулися до обґрунтування його діагностувального інструментарію. Аналіз останніх досліджень. Проблеми підготовки педагогічних кадрів, формування їхнього творчого потенціалу, розвитку творчих якостей висвітлюються у чисельних дослідженнях (І.Бех, Н.Вишнякова, В.Загвязинський, І.Зязюн, В.Кан-Калик, О.Клепіков, П.Кравчук, Н.Кузьміна, О.Кульчицька, І.Кучерявий, О.Лук, А.Маслоу, О.Матюшкін, Я.Пономарьов, Н.Посталюк, М.Поташник, С.Сисоєва, Т.Сущенко, О.Чаплигін, Я.Пономарьов, В.Овчинников та ін.).